Головна Економіка Економіка торговельного підприємства 4. Управління обсягом та асортиментною структурою обороту торговельного підприємства 4.3. Методичні підходи до обґрунтування роздрібного товарообороту і його регулювання в умовах становлення ринку

4.3. Методичні підходи до обґрунтування роздрібного товарообороту і його регулювання в умовах становлення ринку

В процесі управління роздрібними товарообігом визначаються наступні завдання:

1) взаємозв’язок темпів розвитку товарообігу з розвитком регіонального споживчого ринку та змінами його кон’юнктури;

2) планування обсягу реалізації товарів, який забезпечить отримання торговельним підприємством необхідної суми прибутку;

3) забезпечення в процесі планування товарообігу ефективного використання наявного ресурсного потенціалу;

4) розробка асортиментної політики підприємства відповідно до попиту контингенту споживачів.

Найбільш доцільними підходами до обґрунтування розміру товарообігу є:

1) орієнтація на попит населення (можливий) – виходячи з максимального обсягу реалізації товарів на даному сегменті ринку; використовується на підприємствах при значному незадоволеному попиту та попиту, що формується при низькому рівні конкурентної боротьби;

2) орієнтація на ресурсну забезпеченість (оптимальний) – полягає у визначенні обсягу товарообігу виходячи з ефективного використання ресурсного потенціалу.

Ресурсно-забезпечений товарообіг – це реально виконуваний обсяг на існуючих торгових площах при визначеній чисельності торговельних працівників і товарному забезпеченні.

Коефіцієнт ресурсозабезпеченості:

К = К1 * К2 * К3

Коефіцієнт забезпечення потужностями:

Т * ∑М

К1 = ————; М - потужності

∑Т * М

Коефіцієнт забезпечення чисельністю працівників:

Т * ∑Ч

К2 = ————;

∑Т * Ч

Коефіцієнт забезпечення ресурсами:

Т * ∑Р

К3 = ————.

∑Т * Р

Якщо К = 1, прогноз товарообігу оптимальний, якщо К < 1 – прогноз ненапружений (всі потужності не задіяні), якщо К > 1 – прогноз товарообігу перенапружений.

3) орієнтація на прибуток (необхідний) – полягає у визначенні мінімальних обсягів товарообігу, виходячи з умов самоокупності і самофінансування (в точках беззбитковості і мінімальної рентабельності).

Передумовами пріоритетності реалізації є жорсткі фінансові обмеження, великий обсяг умовно-постійних поточних витрат та позикового капіталу, гарантованість дивідендних виплат, великі інвестиційні та соціальні потреби.

Структурно-логічна модель управління товарообігом:

Формування інформаційної бази управління товарообігом (вн. і зовн. характеру)

1 етап