4.3. Об’єднання підприємств

 4.3. Об’єднання підприємств

Підприємства мають право (крім підприємств зв’язку, вугільної промисловості, державних підприємств) на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Підприємства можуть об’єднуватись в:

асоціації – договірні об’єднання, які створюються з метою постійної координації господарської діяльності та забезпечення спільних інтересів учасників на регіональному, національному або міжнародному ринку. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників;

корпорації – договірні об’єднання, які створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;

концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Концерни здійснюють діяльність на засадах добровільної централізації функцій науково-технічного та виробничого розвитку, а також інтеграції інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної політики, управлінських та організаційних взаємовідносин між учасниками.

інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.

Об’єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Рішення про створення об’єднання (установчий договір) і статут цього об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством.

В об’єднання підприємств, зареєстроване в Україні, можуть входити підприємства інших держав. Підприємства України можуть входити в об’єднання, зареєстровані в інших державах. Порядок вступу в об’єднання у зазначених випадках здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Об’єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Реєстрація об’єднання провадиться в порядку, встановленому для підприємства.

Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).

Підприємства, які входять до об’єднання, можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов’язань та укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями. Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств із об’єднань може здійснюватись за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та з участю трудового колективу з наданням їм права підприємства. Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом у суді.

Об’єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять в нього. Ліквідація об’єднання здійснюється у порядку, встановленому для підприємства. Майно, яке залишилося після ліквідації об’єднання, розподіляється між учасниками згідно з статутом об’єднання.

Специфічним видом об’єднань підприємств є промислово-фінансові групи. Промислово-фінансова група (далі – ПФГ) – це об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підпри-ємства, банки, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждер-жавними договорами, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

Транснаціональна ПФГ – це ПФГ, до складу учасників якої входять українські та іноземні юридичні особи.

Створення ПФГ забороняється у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг. ПФГ створюються на добровільних засадах.

До складу ПФГ входить головне підприємство ПФГ та учасники ПФГ. У складі учасників ПФГ обов’язкова наявність банківської установи.

Головне підприємство ПФГ – це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні. Головне підприємство ПФГ зберігає статус юридичної особи і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Головним підприємством ПФГ не може бути торгівельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство сфери громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа.

Ініціатори створення ПФГ – підприємства, банки, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких:

приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції;

розробляють та затверджують техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ;

розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їх печатками. Генеральна угода включає: назву ПФГ, перелік затверджених у встановленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ, визначення головного підприємства та його місцезнаходження, кандидатуру президента ПФГ, його права та обов’язки, порядок звільнення з посади, перелік учасників, перелік кінцевої продукції, термін дії угоди, взаємні зобов’язання учасників, порядок прийняття рішень, порядок виходу із складу ПФГ та інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення.

Всі об’єднання створюються для спільного вирішення задач, що стоять перед його учасниками, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на основі об’єднання зусиль та засобів, організації спільної діяльності, розподілу праці, спеціалізації, кооперації тощо.

Для надання учасникам необхідних послуг об’єднання можуть створювати відповідні підрозділи або підприємства.