4.4. Неприбуткові організації

 4.4. Неприбуткові організації

Усі юридичні особи щодо отримання прибутку можна розділити на дві великі групи незалежно від форми власності: прибуткові організації або суб’єкти підприємницької діяльності та неприбуткові організації.

Суспільству потрібні організації, що вирішували б проблеми, якими не займаються суб’єкти підприємницької діяльності, бо це не приносить прибутку. Держава регулює створення неприбуткових організацій і декларує їм свою підтримку. До таких організацій належать:

1. Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

а) Органи державної влади України. Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Президент України, як глава держави, для здійснення своїх повноважень створює відповідні органи і служби. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України. Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Судова влада здійснює свої повноваження через органи прокуратури, правосуддя та конституційний суд України.

Неприбутковими установами і організаціями є органи державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

б) Установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

в) Органи місцевого самоврядування. Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

г) Установи, організації, створені органами місцевого самовря-дування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

œПриклад. Територіальний центр по обслуговуванню пенсіонерів та інвалідів, створений рішенням Ємільчинської ради народних депутатів Житомирської області. Функції територіального центру – виявлення одиноких і непрацездатних громадян та проведення обстежень їх матеріально-побутових умов, визначення потреби у матеріальній, соціально-побутовій та медичній допомозі.

2. Благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями.

а) Благодійні фонди (організації), створені у порядку, визначеному Законом для проведення благодійної діяльності. В Законі України “Про благодійництво та благодійні організації” визначено, що благодійні фонди (організації) – це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій фізичних осіб. Благодійництво – добровільна безкорисна пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. Однією із форм благодійництва є гуманітарна й інша матеріальна допомога, порядок та здійснення якої на території України визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.

б) Громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності. В Законі України “Про об’єднання громадян” визначено, що громадські організації – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

в) Творчі спілки. В Законі України “Про об’єднання громадян” визначено, що об’єднання громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

В Законі України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” визначено, що творча спілка – це добровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

г) Політичні партії. В Законі України “Про об’єднання громадян” визначено, що політичною партією є об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їх складі. Ця діяльність спрямована, головним чином, для займання політичних постів членами деякої партії чи співчуваючих їй з метою впливу на прийняття рішень органами державної влади. Політичні партії в Україні створюються та діють тільки згідно з всеукраїнським статутом.

3. Пенсійні фонди та кредитні спілки.

а) Пенсійні фонди. В Законі України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що пенсійні фонди є самостійною фінансово-банківською системою, що здійснюють управління фінансами пенсійного забезпечення та створені з метою акумулювання коштів на сплату пенсій після завершення трудової діяльності громадян.

б) Кредитні спілки.

Кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Кредитна спілка не може займатися іншою діяльністю.

4. Юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

œПриклад 1. Гаражний кооператив “Крошня”, створений на підставі Закону України “Про об’єднання громадян”, є добровільним громадським об’єднанням, організується для зберігання транспортних засобів, що знаходяться у приватній власності громадян, зареєстрований в органах державної влади. Гаражний кооператив має статус юридичної особи та зареєстрований як неприбуткова організація. Статут приймається загальними зборами громадян, які мають транспортні засоби і бажають своїми коштами здійснити будівництво стоянки (гаражу). Члени кооперативу мають право вибирати і бути обраними в керівні органи кооперативу (правління).

œПриклад 2. Садівничо-городний кооператив “Буки” створений відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян”, є добровільним громадським об’єднанням для організації колективного садівництва та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках. Садівничо-городний кооператив має статус юридичної особи та зареєстрований як неприбуткова організація. Товариство створює свій виборчо-представницький орган самоуправління (правління). Усі члени товариства мають рівні права на участь в управлінні справами товариства.

5. Спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів.

В Законі України “Про підприємства в Україні” визначено, що підприємства можуть об’єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами. Об’єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Об’єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

6. Релігійні організації.

Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації” визначено, що церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.

Цим Законом передбачено, що релігійними організаціями є релігійні громади, управління та центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями). На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” не поширюється. Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добровільні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають статус юридичної особи.

7. Професійні спілки (профспілки), створені відповідно до Закону України “Про професійні спілки”.

Відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян” визначено, що особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України “Про профспілки”, а постановою про порядок введення в дію цього Закону встановлено, що проведення легалізації об’єднань громадян не поширюється на профспілкові громадські організації. Таким чином, дія вказаного Закону не поширюється на діяльність профспілок. Профспілки не вважаються неприбутковими організаціями.

Щодо особливостей оподаткування профспілкових комітетів первинних організацій, то Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що з числа резидентів платниками податку є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які провадять діяльність, спрямовану на отримання прибутку, як на території України, так і за її межами.

Таким чином, якщо профспілкові організації отримують доходи від здачі в оренду приміщень, розміщення коштів на рахунках банківських установ, від продажу путівок, одержують кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги, то вони є платниками податку на прибуток.

Вказані профспілкові організації повинні стати на облік у податкових органах за місцем їх знаходження та подавати їм відповідну податкову звітність.

При цьому, якщо профспілкові організації не отримують вищезазначених видів доходів (крім надходжень у вигляді профспілкових внесків та цільових бюджетних коштів), то вони не є платниками податку на прибуток і не стають на облік у податкових органах.

При одержанні такими профспілковими організаціями протягом року оподаткованих доходів, вони зобов’язані повідомити про це податковому органу та сплатити податок на прибуток та інші податки і збори, передбачені чинним законодавством.

Розподілені між профспілковими організаціями членські внески не підлягають оподаткуванню.

Усі без винятку підприємства і організації можуть до складу валових витрат включати суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, але не більше ніж чотири відсотки оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду при умові, що така організація зареєстрована в державній податковій адміністрації (інспекції) як неприбуткова.