Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.4. Роль найманих працівників, профспілок у системі соціального партнерства

Однією із складових  соціальної  політики є  соціальне   партнерство  — особлива  система  відносин, що виникають між  найманими  робітниками та роботодавцями за посередницької  ролі  держави з узгодження інтересів  у  соціально-трудовій сфері та врегулювання соціально-трудових конфліктів.  Систему   соціального   партнерства  називають трипартизмом, оскільки  у  врегулюванні соціально-трудових відносин беруть участь три сторони: організації, що представляють інтереси  найманих   працівників; об’єднання роботодавців; держава [6,c. 112].

Однією з соціально-економічних організацій захисту інтересів саме  найманих   працівників  виступають  профспілки .

Професійні спілки – масові громадські організації  найманих   працівників, об’єднані спільністю інтересів  у  процесі праці, метою яких з початку виникнення є постійне поліпшення умов життя і праці своїх членів та їх сімей.

В сьогоднішніх умовах значно розширилось коло об’єктів захисту  профспілок  та сфера їх інтересів, що дало підставу дослідникам по-новому поглянути на  профспілки, їх природу і сутність,  роль   у  громадянському суспільстві. Так Б.Г. Столповський стверджує, що „ профспілки  існують для захисту професійних прав та інтересів різних верств трудящих” [3]. А Х. Баширов вказує, що  профспілки  відстоюють не тільки економічні інтереси  найманої  праці, а й загально громадські інтереси всього населення [4].

Отже, сьогодні  профспілки  дійсно все більше починають керуватися не корпоративними інтересами своїх членів, а широкими громадянськими потребами представників  найманої  праці, внаслідок чого відповідним чином змінилась і сфера їх діяльності. Сучасні  профспілки  – це об’єднання  найманих   працівників, створене ними для захисту перед роботодавцями, підприємцями-власниками, спілками підприємців, державою – не тільки інтересів своїх членів, а й інтересів тих представників  найманої  праці, які не входять до  профспілок  [5].

Напрями участі  профспілок   у  функціонуванні громадянського суспільства

На сьогодні можна виділити три основні напрями участі  профспілок   у  функціонуванні громадянського суспільства.

По-перше, це наділення і розширення прав і свобод людини та громадянина, які є фундаментальною основою становлення і розвитку громадянського суспільства. „У  найзагальнішому вигляді, і дещо спрощуючи,  роль   профспілок   у  громадянському суспільстві, – зазначав В.В. Песчанський, – можна визначити як наділення  найманого   працівника  правами, створення з нього громадянина” [6]. Оскільки більшість населення є саме  найманими   працівниками , це дає можливість великій масі населення мати можливість отримувати ці права.

Разом з цим,  у  громадському суспільстві відбуваються і морально-психологічні зрушення.  Профспілки  мають повсякчас виявляти та вносити до громадянського суспільства принципи солідарності та взаємодопомоги, протиставляючи їх принципам індивідуалізму та егоїзму. Крім того, діяльність  профспілок  має сприяти утвердженню гідності людини, яка працює за наймом, самоцінності особистості  найманого   працівника . Л. Брентано зазначав, що „завдяки  профспілкам  праця стає товаром нарівні з іншими товарами, а робітник дійсно людиною” [7]. Таким чином, гаслом громадянського суспільства стане свобода разом зі справедливістю та солідарністю.

По-друге, участь  профспілок  в утвердженні й вдосконаленні  системи   соціального   партнерства, яке допомагає стабілізувати і зміцнити громадянське суспільство. Громадянське суспільство передбачає  систему  конструктивного співробітництва різних  соціальних  груп та об’єднань, яка цивілізує  соціальні  конфлікти та вводить їх розв’язання в правове поле. Саме тому разом із підприємцями,  у  протиборстві з ними або  у  згоді  профспілки  поступово формують хребет майбутнього громадянського суспільства. Його стрижнем покликана стати  система   соціального   партнерства. Це є шуканий інструмент конструктивного перетворення, узгодження інтересів, мінімізація соціально-трудової конфліктності.

Нова якість  соціальних  відносин, побудованих на принципі  соціального   партнерства, суттєво змінить моральний клімат громадянського суспільства.  У  такому суспільстві знизиться рівень ненависті, страху, підозрілості та озлобленості, і як наслідок зросте можливість швидше і повніше забезпечити протилежні інтереси. „ У  результаті, – зазначає К.С. Гаджієв, –  соціальне  життя стає ареною зіткнення і співробітництва конкуруючих одна з одною груп, що вступають до різного роду спілок, коаліцій, компромісів, угод, тим самим урівноважуючи одна одну, утримуючи всю  соціальну  і політичну  систему   у  своєрідній рівновазі, перешкоджаючи різкому зрушенню суспільно-політичної осі вліво чи вправо” [8]. Таким чином, будучи побудованим на принципі  соціального   партнерства, громадянське суспільство стане більш врівноваженим, компромісним, узгодженим і соціально збалансованим.

По-третє, активна участь  профспілок   у  процесах самоврядування, що служить передумовою подальшого динамічного розвитку громадянського суспільства. Самоврядна практика  профспілок  отримала концептуальне оформлення  у  тезі про промислове громадянство, яке з’явилося вслід за  соціальним  громадянством.

Слід зазначити, що останнім часом  профспілки  виходять за межі своїх безпосередніх завдань по захисту економічних інтересів, розширюючи сферу своєї діяльності як організація громадянського суспільства. Тепер  профспілки  діють як багатофункціональна суспільна організація, яка виражає загальногромадянські інтереси, надаючи підтримку не членам  профспілок  і іншим  соціальним  категоріям громадян. Таким чином, виявляючи свою суспільну активність,  профспілки  вже прямо і безпосередньо діють як асоціації громадянського суспільства, надаючи йому зі свого боку самоврядного імпульсу.