Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.4.4. Планування строків реалізації продукції

4.4.4. Планування строків реалізації продукції

Значним резервом підвищення доходів підприємства є планування ефективних строків реалізації продукції. Всі види сільськогосподарської продукції залежно від сезонності її виробництва і строків реалізації можна поділити на дві групи:

продукція типово сезонного виробництва, споживання якої, однак, відбувається більш-менш рівномірно від урожаю до урожаю (зерно продовольче і фуражне, насіння соняшнику, картопля, більшість овочевих культур, фрукти пізніх сортів, більшість кормів, вовна). Як правило, це високоліквідна продукція, яку
можна реалізувати протягом цілого року;

продукція, що виробляється більш-менш рівномірно впродовж року, але погано зберігається, і тому реалізувати її потрібно терміново (молоко, яйця, худоба і птиця у живій масі, овочі й гриби захищеного ґрунту, окремі види овочів відкритого ґрунту, ягоди, виноград, фрукти ранніх та осінніх сортів).

Ціни на сільськогосподарську продукцію під дією сезонності змінюються через зміну попиту і пропозиції упродовж року. При цьому спостерігається така закономірність: найнижчі ціни на рин­ку встановлюються одразу після збирання врожаю (одержання тваринницької продукції). На рис. 4.11 чітко простежується залежність ціни реалізації яєць від обсягів їх виробництва в Україні за місяцями року (крім одного винятку: перед Великоднем значно підвищуються ціни на яйця за одночасного підвищення їх виробництва). Так, різниця між максимальними і мінімальними обсягами виробництва яєць за місяцями у 2001—2003 рр. склала 1,9—2 рази, а в ціні 2001 р. — 1,4; 2002 р. — 1,5; 2003 р. — 1,9 раза [114]. При цьому вирішальний вплив на ціну роблять господарства населення (крива 3), адже в господарствах суспільного сектору виробництво яєць протягом року більш-менш рівномірне (крива 2).


Рис. 4.11. Динаміка виробництва яєць і роздрібних цін на них
на міських ринках (4) в Україні в 2002—2003 рр.

 

 
(1 — усі категорії господарств, 2 — господарства суспільного сектору,
3 — господарства приватного сектору)


Тому аграрні підприємства при плануванні, у першу чергу пер­спективному, можуть передбачити продовження строків реалізації продукції. Зокрема, для продукції, що віднесена до другої групи, застосовують такі способи продовження строків реалізації продукції (і, відповідно, підвищення реалізаційних цін і прибутку):

консервування овочів, фруктів, ягід;

переробка молока, м’яса худоби і птиці на власних промислових виробництвах;

виробництво сухого яєчного порошку або роздільне консервування білка і жовтка яєць для наступного їх використання у хар­човій промисловості.

Що ж до продукції типово сезонного виробництва, споживання якої, проте, відбувається більш-менш рівномірно від урожаю до урожаю, то в нормальних ринкових умовах зі зростанням витрат на зберігання продукції ціни на неї збільшуються. Перед самим збиранням ціна може різко падати. Обов’язковою умовою нормального функціонування ринку впродовж року є те, що різниця між ціною майбутнього періоду (Цм) і теперішньою (Цт) дорівнює витратам на зберігання продукції (Вз):

Цм – Цт = Вз.

Якщо ця умова не дотримується, зберігати продукцію немає сенсу. Більш детально ці питання на прикладі продовольчого і фуражного зерна розглядає Л. Худолій [141, с. 120—148].

На жаль, в Україні основна частина насіння соняшнику і зерна реалізується в період збирання врожаю та після доробки. Так,
у 2002 р. протягом вересня—грудня продано сільськогосподарським підприємствам 1680 тис. т насіння соняшнику, або 98 % від загального обсягу реалізації (рис. 4.12), а зерна в липні—грудні відповідно 16,6 млн т і 87 % (рис. 4.13). У той самий час ціни реалізації у зазначені періоди були нижчі порівняно з іншими періодами року: соняшнику — на 62 % (800 грн/т проти 1300 грн/т) і зерна — на 20 % (304 грн/т проти 374 грн/т).

Головні причини високого рівня сезонності в реалізації зерна і насіння соняшнику такі:

відсутність обігових коштів у господарств для проведення осінніх збиральних робіт, посіву озимих та зяблевої оранки;

обмежені потужності власних складських приміщень;

надто висока плата за зберігання 1 т зерна протягом місяця на підприємствах державного холдингового концерну «Хліб України».

Рис. 4.12. Обсяги і ціни реалізації насіння соняшнику помісячно
у 2000/01—2003/04 маркетингових роках сільськогосподарськими
підприємствами

Плануючи строки реалізації сільськогосподарської продукції слід ураховувати також її біологічні особливості. Так, зерно пшениці проходить період післязбирального дозрівання (1—2 місяці), унаслідок чого вміст клейковини в зерні за цей час може підвищитись на 1—1,5 %, а зерно може перейти з одного класу якості в інший. Наприклад, якщо на ринку є попит на сильну пшеницю зі вмістом клейковини більше 28 %, а в господарстві є партія зерна, в якому її міститься лише 27,4 %, то зерно доцільно не відразу пускати на реалізацію, а підробити на зерноочисних машинах, очистити від бур’янистих і зернових домішок і через 1—2 місяці реалізувати. При цьому кількість клейковини становитиме 28,4—28,9 % і таким чином можна одержати доплату за якість, що, безумовно, сприятиме підвищенню ефективності виробництва зерна.

Значною підмогою керівникам і спеціалістам господарств в обґрунтуванні маркетингової програми підприємства, аналізі і прогнозуванні кон’юнктури ринків сільськогосподарської продукції, розробці маркетингової цінової політики підприємства, плануванні асортименту, якості, каналів і строків реалізації продукції слугують періодичні (два рази на рік) видання Міністерства аграрної політики України та Інституту аграрної економіки УААН «Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні». Зокрема, 11-й випуск такого видання, що вийшов у кінці 2003 р. містить вказані прогнози 17 ринків з таких видів агропродуктів: зерно, насіння соняшнику та олії, цукор, картопля, овочі, фрукти і ягоди, льон, хміль, корми, молоко, м’ясо всіх видів, м’ясо великої рогатої худоби, м’ясо свиней, м’ясо птиці, м’ясо овець і кіз, яйця, вовна [114]. Прогнозування здійснюється на основі аналізу попиту і пропозиції продукції, експорту та імпорту продукції, її балансів, цінової ситуації.

Рис. 4.13. Обсяги та ціни реалізації зерна
сільськогосподарськими підприємствами в Україні