4.5. Виграш споживача

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару — 280 грн. (100 + 80 + 60 + 40 = 280). Різницю між максимальною ціною, яку cno живач готовий заплатити за додаткову одиницю про-дукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна — це гранична корис ність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого прикладу у разі придбання чоти-рьох одиниць товару виграш споживача становитиме 120 грн. Таким самим він буде, якщо придбано три одиниці (240 - 120 = 120). Отже, четверта одиниця — це гранична одиниця товару, яку споживач може ку­пити, а може й не купити. У стані рівноваги спожи­вач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна показати графічно. На
рис. 4.6 показано спадну граничну корисність товару
із збільшенням обсягів його закупівлі. Якщо спожи-
вач зможе придбати три або чотири одиниці товару за
ціною 40 грн., то його виграш буде дорівнювати пло-
щі заштрихованої фігури.                                                      

СЕМ. Він і становитиме додатковий податковий тя­гар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.

Практичне використання моделі вимагає кількіс­ної оцінки функції споживання та еластичності попи­ту в кожний момент часу для конкретних спожива­чів. Найпоширенішими методами такої оцінки є рин­кові експерименти, опитування споживачів для з'ясування їхніх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів фірми використовують для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших фак­торів. Недолік опитування в тому, що дійсні результа­ти можуть не збігатися з відповідями на запитання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. У про­тилежному випадку результати будуть малозначущі.