Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.5. Реклама в маркетингових програмах сільськогосподарських підприємств

4.5. Реклама в маркетингових програмах сільськогосподарських підприємств

У сучасних умовах реклама є найдійовішим, а отже, найбільш широко використовуваним засобом впливу на цільову аудиторію у процесі маркетингової комунікації. Реклама — це довільна платна форма психологічного впливу на споживачів з метою змусити їх купувати певні товари або послуги. Основними її завданнями є створення і підтримування високої популярності товару, а також надання йому бажаного іміджу на цільовому ринку.

Реклама потребує значних витрат, а тому мусить бути ретельно спланованою і реалізованою. Процес прийняття рішення щодо реклами показано на рис. 4.14. [46, c. 187]. Основними носіями реклами є: газети, телебачення, презентаційні засоби (каталоги, проспекти, брошури, календарі), радіо, журнали, вулична реклама, рекламні листи і телефонні довідники, магнітофонні записи, слайди і відеозображення. Вибираючи носії реклами, слід узгодити два протилежні завдання: максимізувати передачу інформації і звести до мінімуму витрати.

Рис. 4.14. Процес прийняття рішень щодо реклами

Вітчизняні підприємства взагалі й сільськогосподарські зокрема дуже мало використовують рекламу своїх товарів і послуг у маркетинговій діяльності. Виняток становлять окремі великі сіль­ськогосподарські підприємства, такі, наприклад, як СВК «Праця», котре розташоване у старовинному красивому селі Стольному Менського району на Чернігівщині. Розуміючи значну роль маркетингової діяльності у зростанні доходів підприємства, СВК «Праця» за останні десятиріччя:

створило мережу власних торгових закладів як у населених пунктах господарства, так і в районному та обласних центрах.
У цих магазинах реалізують переважно продукцію власного виробництва: свіжі овочі, картоплю, фрукти, продукцію тваринництва; консервовані фрукти та овочі з власного консервного заводу; борошно, крупи, хлібобулочні вироби та ін.;

у селі Стольному ефективно функціонує власний готель-ресторан з трьома банкетними залами. Їх широко використовують мешканці села під час святкових подій (весілля, проводи в армію, ювілеї, дні народження і т. д.);

використовує широкий спектр носіїв реклами власної продукції та послуг:

1) місцеву (обласну і районну) пресу, радіо та телебачення;

2) великі календарі та пакети для товарів з емблемами та адресою господарства;

3) вуличну рекламу;

4) участь у агропромислових виставках, зокрема в селищі Чубинському Київської області;

5) красиві яскраві етикетки на виробах власного консервного цеху;

6) презентаційні заходи (проспекти, брошури).

4.6. Прогнозування обсягів продажу

Заключним етапом розробки маркетингової програми підприємства є прогнозування обсягів продажу. Саме прогнозування, адже планування реалізації продукції здійснюється після складання виробничої програми підприємства і балансів продукції — під час розробки фінансового плану господарства (підрозд. 14.3).

При прогнозуванні обсягів продажу використовують такі методи:

1. Методи експертних оцінок. Вони передбачають вивчення думок спеціалістів підприємств — виробників і споживачів продукції, торговельно-посередницьких фірм, підприємств роздрібної торгівлі, консалтингових організацій про можливі обсяги продажу продукції підприємства у плановому періоді. З урахуванням цих думок експертним шляхом визначають три види прогнозу продажу: оптимістичний, песимістичний і раціональний (імовірний). На їх основі очікуваний обсяг продажу товарів у плановому періоді (On) можна визна­чити за формулою:

де О, 4й, П — обсяги продажу, відповідно, за оптимістичним, ймовірним і песимістичним прогнозами.

У зв’язку з тим, що будь-який прогноз має ймовірнісний ха-
рактер, доцільно розрахувати довірчий інтервал можливого обсягу продажу за формулою:

де  — стандартне відхилення оцінок продажу.

При використанні цього методу основою успіху є кваліфікація експертів. Вони повинні знати особливості продукції, ринок, конкурентів та їхню продукцію, тенденції науково-технологіч­ного розвитку, динаміку цін, підсумки роботи галузі у поперед­ньому періоді.

2. Економіко-статистичні методи. Найчастіше на практиці використовують:

методи регресійного і кореляційного аналізу, що дозволяють спрогнозувати обсяги продажу конкретного виробу на основі виявлення і встановлення залежності шуканого показника від інших факторів. Наприклад, можна встановити залежність обсягів продажу певних видів молочних і м’ясних виробів від доходів на душу населення. Залежність може бути лінійною, параболічною, гіперболічною та експоненційною. Для виявлення форми зв’язку, тісноти зв’язку та різних показників, що характеризують придатність вихідного статичного матеріалу для аналізу і прогнозування, розроблені відповідні програми для ПК.

Дослідження, що проведені за багато років у Чикагському університеті, виявили таку лінійну залежність обсягів продажу будь-якого товару (х) від його ціни (у):

х = 91,2099 – 4,735у.

Звичайно, форма взаємозв’язку для окремих товарів, товарних ринків, пори року, якості продукції та інших специфічних факторів різна. Тому підприємство для кожного конкретного товару повинне мати такі залежності, які є надійним інструментом планування виробництва і реалізації товару;

більш простими методами прогнозування обсягів продажу є розрахунок ковзної середньої величини продажу; метод зваженої ковзної середньої (експоненційного зважування).