5.1. Обґрунтування змін у галузевій структурі підприємства і перспектив розвитку рослинництва, тваринництва та промислових виробництв

5.1. Обґрунтування змін у галузевій структурі підприємства і перспектив розвитку рослинництва, тваринництва та промислових виробництв

В основі обґрунтування виробничої програми підприємства — провідного розділу його плану — лежить аналіз існуючої і планування перспективної галузевої структури. Її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ та поголів’я худоби і птиці. Розглянемо зміни в галузевій структурі підприємства на прикладі СВК-агрофірми «Перемога» Кагарлицького району Київської області. У цілому ці зміни відповідають тим тенденціям і структурним змінам у сільському господарстві України за 1990—2002 рр., що їх висвітлено в підрозділі 1.6:

різке скорочення виробництва валової продукції сільського господарства;

зменшення в структурі як валової, так і товарної продукції сільського господарства питомої ваги тваринницької продукції (рис. 5.1).

Разом з тим у цих змінах є істотні відмінності. По-перше,
у темпах скорочення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства: якщо в цілому по Україні воно зменшилось у 1,7 раза, то в агрофірмі «Перемога» — в 1,4 раза з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, оскільки за цей час згідно із земельною реформою площа угідь у господарстві зменшилась
на 5 %.

По-друге, в інтенсивності й напрямах структурних змін. Так, якщо в цілому по Україні питома вага тваринницької продукції в структурі валової продукції сільського господарства зменшилась з 50 до 40 %, то в агрофірмі «Перемога» — з 61 до 52 %. Пояснюється це в першу чергу тим, що тваринництво взагалі і його голов­на галузь — молочне скотарство — зокрема в господарстві, є рен­табельними. Наприклад, у 2002 р. рентабельність виробництва молока в господарстві становила 13 % (у районі — мінус 4 % і в господарствах суспільного сектору України — мінус 14 %). Досягнуто це за рахунок вищої продуктивності худоби. Наприклад, надій на середньорічну корову становив відповідно 5195, 3200
і 2199 кг. До того ж і темпи скорочення поголів’я корів за цей період тут значно нижчі — відповідно в 1,8; 3,2 і 4,4 раза.

Рис. 5.1. Структура виручки від реалізації продукції в агрофірмі
«Перемога» Кагарлицького району Київської області, %

Важливу роль у цих позитивних тенденціях розвитку тваринництва в СВК-агрофірмі «Перемога» відіграло і поглиблення спеціалізації господарства на виробництві молока (рис. 5.2). Якщо в 1990 р. у структурі виручки від реалізації продукції тваринництва молоко займало 69,8 %, то в 2002 р. — 81 %. Відбулося це, головним чином, за рахунок скорочення питомої ваги великої рогатої худоби на м’ясо — з 24,4 до 16,1 %. Частково це пояснюється будівництвом у 1996 р. в господарстві цеху з виробництва ковбас. Однак головна причина зазначених змін — у рівнях рентабельності: у середньому за 2000—2002 рр. рентабельність виробництва молока становила 36,5 %, тимчасом як виробництво м’яса великої рогатої худоби весь час було збитковим — рівень збитковості досягав 9,6 %.

Рис. 5.2. Структура виручки від реалізації продукції тваринництва, %

По-третє, молочне скотарство серед усіх галузей сільського господарства виявилось найменш вразливим в умовах інфляції та гіперінфляції: вкладені в нього поточні витрати поверталися значно швидше.

По-четверте, порівняно рівномірне впродовж року надходження грошових коштів на рахунки господарства дозволяло звести до мінімуму потребу в кредитах, що при високих кредитних ставках дає значну економію коштів.

Наведені дані щодо місця молочного скотарства в економіці СВК-агрофірми «Перемога» різко констрастують як із середніми даними в районі, так і в цілому по Україні (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Економічна ефективність виробництва молока, 2002 р.

Тенденції у зміні галузевої структури рослинництва в агрофір­мі «Перемога» істотно відрізняються від тенденцій у більшості лісостепових господарств. Якщо в останніх у структурі посівних площ значно збільшилась питома вага зернових за рахунок змен­шення технічних, картоплі, овочів і кормових, то в «Перемозі» навпаки: на 13,6 % збільшилась питома вага кормових і на 9,7 % зменшилась — зернових (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Структура посівних площ СВК-агрофірми «Перемога», %

Це пояснюється певними диспропорціями між поголів’ям худоби і можливостями кормової бази, що виникли в господарстві після його розукрупнення в 1989 р. Від «Перемоги» відокремилось КСП «Переможець» з 2 тис. га сільськогосподарських угідь, а основне поголів’я худоби залишилось на молочному комплексі центральної садиби. У 1990 р. на 100 га угідь у «Перемозі» припадало 122 голови великої рогатої худоби, у тому числі 49 корів, у той час як у середньому в інших господарствах району — тільки 79 і 24 (у 2002 р. відповідно 85 і 30, 25 і 9). За такої насичено-
сті поголів’я і продуктивності 5000—6000 кг на корову не можна було не збільшити питому вагу кормових.

У рослинництві, як і в тваринництві, рівень спеціалізації дедалі підвищується: якщо в 1990 р. цукрові буряки і зернові в структурі товарної продукції СВК-агрофірми «Перемога» займали 87 %, то в 2002 р. — 97,6 % (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Структура виручки від реалізації
продукції рослинництва, %

Що ж стосується значного підвищення питомої ваги промислової продукції у структурі виручки від реалізації продукції СВК-агрофірми «Перемога» (з 2 % в 1990 р. до 20,5 % в 1998 р. і 27,1 % у 2002 р.), то це пояснюється, по-перше, створенням у господарстві промислових виробництв (цеху з вироб­ництва ковбас, хлібопекарні, млина). Але головна причина такого стрімкого росту — у зміні економічних відносин з цукровим заводом. Якщо раніше 100 % цукрових буряків господарство реалізувало за готівкою цукровим заводам, то тепер діє давальницька схема: 35 % виробленого цукру, меляси та жому залишає собі завод, а решта дістається аграрним підприємствам, які його реалізують.