5.1. Основні поняття

Перш ніж розглянути основні поняття щодо світових ринків си­ровини, продовольчих і промислових товарів, ознайомимося з анг­лійським терміном "commodity", еквівалент якого відсутній в україн­ській мові. В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 337) пояс­нюється: "Commodity є товаром (good) або будь якою сировиною (raw) чи напівфабрикатом (semi-processed material), що, як правило, надходить до сфери міжнародної торгівлі.

Commodities (зазначений термін наведено у множині. —Авт.) по­діляються на сільськогосподарські продукти (agricultural products) і мінерали. Сільгосппродукти у свою чергу підрозділяються на про­дукти харчування (foods), які включають урожай з дерев (tree crops), зокрема каву, чай, какао, врожай рослинництва (arable coops), зокре­ма пшеницю (wheat), рис (rice), сою (soybeans), і непродовольчі това­ри, такі як деревину (timber), природний каучук (natural rubber) або джут. До мінералів належить органічне паливо (fossilfuels) —нафта, газ (gas) і вугілля (coal), а також метали — мідь, алюміній, цинк (zinc)".

Оскільки є commodity, то повинен існувати і відповідний міжна­родний ринок. В зазначеній енциклопедії (с. 337) є стаття "Commodity market" такого змісту:­

"Commodity market є ринком сировини або напівфабрикатів. Для багатьох commodities існує єдина світова ціна (single world price) або ціна з невеликим відхиленням (narrow range of price) для конкретного

виду продукту (particular grade of product), наприклад, нафти, і для ба­гатьох з них існує єдиний домінуючий ринок (single dominant market), на якому укладається більшість угод (most deals take place). Наприк­лад, деякі з металів купують і продають на Лондонській біржі мета­лів (London Metal Exchange). Товарні стабілізаційні угоди (commodity stabilization agreements) інколи укладаються між/або країнами-вироб-никами і країнами-споживачами зі спробою стабілізувати ціну. Для порівняння, подекуди мають місце амбіційні спроби контролювати довготерміновий рівень цін (long-term level of prices), прикладом чого може слугувати нафтовий картель ОПЕК. Для того щоб стабілізацій­на угода функціонувала, потрібен центральний фонд. Він використо­вується для підтримання ринку за допомогою закупівлі товарів (commodities), у такий спосіб знижуючи пропозицію (thus reducing) для створення буферного запасу (buffer stock), коли ціна є нижчою за ба­жаний рівень (theprice is below desired level). Такі запаси потім можуть бути запропоновані для торгівлі, коли ціна перевищить (is above) ба­жаний рівень. Флуктуація світових цін на біржові товари може вик­ликати труднощі як для працівників, так і для економік країн, що роз­виваються (developing countries), які залежать від іноземної валюти, одержаної від експорту продуктів вузького первинного сектору про­мисловості (limited range of primary industry)".­

Далі процитуємо нотатку "Міжнародні товарні угоди" з "Еконо­мічного словника-довідника" (1995 р., с. 209): "Міжнародні товарні угоди — угоди, спрямовані на досягнення стабільності цін, гарантії постачання та утворення стійких запасів окремих видів товарів. Пе­редбачають необхідність безумовного дотримання країнами, які ви­робляють і споживають ці товари. В таких умовах диктується утво­рення резервних запасів товару, встановлення контролю над їх екс­портом та імпортом, досягнення довгострокових угод про закупів­лю, ціни на продукцію. Для здійснення контролю за реалізацією угод, забезпечення регулюючих функцій тощо створюються спеці­альні комітети та комісії. Всі ці заходи запобігають коливанню цін, перенасиченості ринку або товарному дефіциту. Міжнародні товар­ні угоди укладаються, як правило, на кілька років. Їх можна поділи­ти на три види: стабілізаційні, покликані врівноважити попит та пропозицію товару на світовому ринку. Вони обмежують коливання світових цін на товар обумовленими межами, при виході за які учас­ники угоди або закуповують залишки товарів для підвищення цін,

або продають його із так званих буферних запасів для їх зниження. З тією ж метою можуть скорочувати експорт товару, встановлювати експортні квоти країнам-учасникам. Такими є міжнародні угоди що­до торгівлі натуральним каучуком, кавою, какао, бокситом, ураном, нікелем; адміністративні угоди, які призначені для обмірковування проблем міжнародної торгівлі даним товаром, збору та публікації відповідних інформаційних матеріалів (угода про цукор, пшеницю тощо); угоди щодо заходів розвитку укладаються для розвитку екс­портного потенціалу країн-учасниць і стимулювання попиту на то­вар (угоди щодо тропічної деревини, джуту і джутових виробів, рос­линної олії та ін.)".

Для глибшого розуміння поняття "commodity" ознайомимося ще з двома англомовними джерелами.

В "Oxford Dictionary of Geography" (1997 р., с. 88) поняття commodities надзвичайно лаконічно тлумачать так: " Very loosely, goods and services", що у перекладі означає: "Дуже широко — товари і послу­ги".­

"The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 79) міс­тить значно ширшу нотатку про commodities, у якій зазначається:

"1) В економічній науці (economics) — це товар (goods) або послу­га, що задовольняє (to satisfy) конкретну (particular) і відмінну (distinct) потребу, яку відчуває споживач.­

2) В економічній географії (economic geography) — це річ (item), що надсилається від первинного до вторинного сектору (from the primary to the secondary sector). Отже, commodities відрізняються від продуктів (products), які є речами (items), що рухаються від вторин­ного до третинного (tertiary) сектору, та від товарів (goods), які руха­ються від третинного сектору до споживачів".

Нагадаємо читачеві основні ознаки зазначених секторів:

Первинний сектор — галузі промисловості, що спеціалізуються на обробці або перетворенні сировинних матеріалів (basic processing or the conversion of raw materials).

Вторинний сектор — галузі промисловості, що надають корис­ності матеріалам, виготовленим первинним сектором (to form utility to the materials produced by the primary sector).

Третинний сектор — економічна діяльність, пов'язана з обміном і споживанням товарів і послуг (exchange and consumption of goods and service).

Отже, з огляду на викладене є всі підстави вважати, що термін "commodity" висвітлено досить повно і вітчизняний читач матиме належне уявлення про зміст поняття в англомовній літературі.

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 196) зазначено, що товаром (good) є все, що задовольняє потребу (any­thing which satisfies a want).

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 587) у нотатці "Go­ods" вміщено інформацію, що товаром є "фізичні commodities, які прямо або опосередковано задовольняють людські потреби. Спо­живчими товарами (consumer goods) або товарами кінцевого попиту (final-demand goods) є ті, що використовуються з метою споживання. Вони можуть бути поділені на товари нетривалого використання (non-durable goods), зокрема їжа, та тривалого використання (durable goods), наприклад, холодильники. Товарами виробничого призна­чення (producer goods) є товари, що використовуються для вироб­ництва інших товарів і послуг. Вони включають проміжні (intermediate) товари, тобто сировину і напівготові вироби (semi-finished items), та нерухомі капітальні товари (будинки й обладнання). Послуги зви­чайно відрізняються від товарів з огляду на їх невідчутну сутність (intangible nature). Публічними товарами (public goods) є такі, що не вичерпуються (are not depleted) при споживанні окремою особою, наприклад, вуличне освітлення або національна оборона".­

Далі наведемо стислу характеристику основних товарів, що пере­бувають в обігу у сфері міжнародної торгівлі.