5.1.1. Необоротні активи
5.1.1. Необоротні активи
Необоротні активи підприємства поділяють на:
1. Нематеріальні активи – права на об’єкти промислової та інтелектуальної власності. На підприємстві наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу.
Нематеріальний актив – ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.
Ринкові відносини, як основа економіки розвинутих країн, перетворили знання на продукт, яким можна володіти, розпоряджатися та користуватись. Знання (як продукт і суб’єкт ринкових відносин) за своєю вартісною оцінкою наближаються до матеріальних об’єктів. У деяких країнах (Японія, США, Німеччина) в окремих галузях цей показник випередив класичні майнові об’єкти.
До нематеріальних активів належать:
1.1. Право власності на: винахід; корисну модель; промисловий зразок; знаки для товарів і послуг; сорти рослин; фірмове найменування; програми для ЕОМ; базу даних; науково-технічну інформацію.
1.2. Об’єкти права користування ресурсами навколишнього середовища: земельною ділянкою; надрами; геологічною, геоморфо-логічною та іншою інформацією про навколишнє природне середовище; іншими ресурсами навколишнього природного середовища.
1.3. Об’єкти права користування економічними, організа-ційними та іншими вигодами: економічні вигоди від користування монопольним становищем на ринку; право використання економічних та інших привілеїв.
До нематеріальних активів належить і ділова репутація (гудвіл) підприємства.
Гудвіл (ділова репутація) – це комплекс заходів, спрямованих на зростання прибутку підприємства без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих здібностей управлінців, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології.
2. Незавершене будівництво – витрати за оцінкою на календарну дату по незавершеному будівництву (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
3. Основні засоби – сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері.
Основні засоби – це матеріальні активи, які:
утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
будуть використовуватися, як очікується, протягом більше одного операційного циклу.
Основні засоби втілюють в собі майбутні економічні вигоди для підприємства у зв’язку з їх використанням.
На підприємстві визначаються окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. Основні засоби оцінюються за залишковою вартістю, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на календарну дату.
4. Довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент із-за участі в капіталі.
Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.
5. Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість підприємству фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати її нарахування.
6. Відстрочені податкові активи – податки (нараховані, сплачені), що підлягають відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
7. Інші необоротні активи – необоротні активи від розстрочки зобов’язань перед підприємством.