Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.10. Народництво в Росії. Економічні погляди народників

Народництво в Росії. Економічні погляди народників

Пореформена Росія пішла шляхом ринкових відносин. Г. В. Плеханов відзначав, як швидко зростала кількість акціонерних товариств, банків, кредитних і страхових спілок. Бурхливо розвивалися Донбас, Урал, петербурзькі військові й машинобудівні заводи. Стрімко зростали кілометраж і кількість перевезених вантажів залізницями, будувались нові цукрові та горілчані заводи. Цукор експортується до Англії, де їм відгодовують свиней. Експортною політикою опікуються харитоненки, терещенки, смирнови, бродські, привалови, морозови та інші великі промисловці.

Це була доба грюндерства в історії Росії кінця XIX ст. Разом з тим в історії країни все ще є серйозним був вплив послідовників Чернишевського з його російським соціалізмом. Так, у політичному житті все ще живе ідея про особливу роль інтелігенції в Росії. Розглянемо тлумачення її ролі Бакуніним і Ткачовим.

М. Бакунін так само, як і П. Ткачов, дуже багато говорив про комуністичні інстинкти російського селянства. Посилання на ці інстинкти становлять вихідну точку їхніх соціально-політичних міркувань. Головна причина їхньої віри — можливість соціалістичної революції в Росії.

Але бакунінці і ткачовці вважали, що держава в Росії «висить у повітрі», «буржуазії й далі немає». Г. В. Плеханов зауважує, що існує кілька соціалістичних програм; одна висуває соціалістичну пропаганду, інша наполягає на організації всенародного бунту, а третя не вважає можливим ані пропаганду, ані організацію, вказуючи на захоплення влади як на вихідний пункт російської соціалістичної революції.

Убивство імператора Олександра ІІ не дало очікуваних революціонерами результатів, і воно хоронить так зване революційне народництво. Необхідно було переорієнтуватися, і тут російський соціалізм пішов у науковий соціалізм К. Маркса. Г. В. Плеханов і група Визволення праці — початок цього етапу. На арену політичного життя, у тому числі економічного, виходять так звані ліберальні народники (Даніельсон, Воронцов та ін.). Базові тези — «капіталізм у Росії — гість, запрошений насильно», «капіталізм у Росії — мертвонароджене дитя». Причина його насильницького нав’язування в тому, що в Росії немає місткого внутрішнього рин­ку. Селянин голодний, — робітник злиденний, — а через це немає головної умови — покупця, тому він запроваджується насильницьки. До речі, багато німецьких економістів, про що йшлося раніше, писали про те саме, наголошуючи також на особливому шляху розвитку економіки Німеччини.

Плеханов у праці «Наші розбіжності», Ленін у працях «Характеристики економічного романтизму» та «Розвиток капіталізму в Росії», а також Туган-Барановський розкрили необґрунтованість та теоретичну помилковість цієї тези. Капіталізм створює ринок як засобів виробництва, так і предметів споживання. Індустріальна технологічна революція практично розв’язує це питання, змикаючись з аграрною технологічною революцією, а вона здобула в Росії неабиякі можливості — зерно, особливо на півдні України, цукор, цукровий буряк (Центральна Росія, Україна) — тут ринок для машинних технологій. Тут народжується промисловий пролетаріат з його відчуженням від землі і домашніх промислів, він — покупець товарів.

Темпи індустріалізації в Росії того часу були вражаючими. Її питома вага у промисловому виробництві на кінець XIX ст. зросла в 4 рази.

Так, Г. В. Плеханов писав, що буржуазія створила ринки, а не застала їх готовими, у феодально-ремісницький період, що передував їй, не було не тільки величезних ринків, а й узагалі не існувало ринків у новітньому змісті цього слова: тоді обмінювався лише надмір, залишок від власного споживання виробника, ремісники працювали на замовлення для даної особи, у даній місцевості, а не для збуту на ринку.

1876 року Франція зовсім не мала перед собою величезних ринків, їй треба було ще завоювати їх за допомогою доцільної економічної політики, дипломатичних переговорів і навіть зброї. Англія, будучи спроможною виробляти всі ці продукти (металеві вироби і т. п.) на 40—50 % дешевше, ніж у французьких фабрикантів, скоро стала домінувати на французькому ринку. Ось чому виборці 1789 р. майже одноголосно вимагали більш енергійного захисту французької промисловості.

«Відомо, що німецький капіталізм має порівняно недавнє походження¼ Навіть на початку нинішнього століття Німеччина не могла й думати про конкуренцію з Францією й Англією¼ Разом із вторгненням французьких військ починається наплив французьких товарів у завойовані місцевості¼ Коли після оголошення війни 1813 р. прусські промисловці позбавилися, нарешті, своїх французьких конкурентів, у них заявилися нові, ще більш небезпечні противники. Падіння континентальної системи відкрило англійським товарам доступ на європейські ринки»[1].

Індустріальна технологічна революція ламає старі відносини і народжує новий світ, коли виробництво створює собі величезний внутрішній ринок. В. І. Ленін у праці «Розвиток капіталізму в Росії» на великому фактичному матеріалі доводить, що це положення є справедливим для всіх країн, воно має загальний характер, з особливостями, притаманними Росії.



[1] Плеханов Г. В. Избранные философские произведения. — Т. І. — С. 212.