5.12. Дистанційні і відкриті університети

Дистанційні відкриті університети — ці навчальні закла­ди нового типу розвиваються, багато в чому спираючись на модель заочної освіти, модернізуючи її на базі використову­вання в навчальному процесі сучасних комп'ютерних і теле­комунікаційних технологій.

Університети заочної освіти, в яких навчання до недавнього часу здійснювалося на базі друкарських матеріалів, часто мають розвинену інфраструктуру, багатий педагогічний і організацій­ний досвід навчання на відстані, які використовуються для роз­витку нової системи університетського ДН. Разом з друкарськи­ми матеріалами в навчальному процесі все більше місця відводиться аудіо- і відеодискам, радіо- і телекомунікаціям.

Прикладами таких навчальних закладів є — UNED в Іспанії, Відкритий університет Великобританії і Міжнарод­ний центр ДН «ЛШК» в Росії.

Розглядаючи досвід цих навчальних закладів, можна відзначити, що для розвитку дистанційних і відкритих університетів характерні два чинники:

-   використання досвіду та інфраструктури заочної освіти,
мережі регіональних центрів для становлення нових освітніх
моделей на базі сучасних інформаційних технологій;

-   розробка нових економічних і організаційних механізмів
освітнього процесу в ході зміни його технологічної основи.