5.2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі

5.2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюється на основі обсягу поставок:

,

де  – обсяг виробництва і-го виду продукції в натуральних одиницях;

 – обсяг поставок (обсяг продажів) і-го виду в натуральних одиницях;

 – запаси готової продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду в натуральних одиницях.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються з їх фактичної величини на кінець звітного періоду. Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі і тривалості планового періоду, тобто:

,

де  – середній термін зберігання і-го виду продукції на складі, днів;

     Д – тривалість планового періоду, днів.

 

œ Приклад. План продажу продукції (обсяг поставок) в натуральному виразі та запаси готової продукції на початок періоду представлені в таблиці 5.1. Тривалість планового періоду 360 днів, термін зберігання запасів по виробу А – 10 днів, по виробу Б – 15 днів.

Таблиця 5.1. План продажу продукції та виробнича програма
(у натуральному виразі)

Найменування продукції	План продажу (реалізації продукції), од.	Запаси готової продукції		Виробнича програма, од
		на початок періоду	на кінець періоду
Виріб А	1000	10	28	1018
Виріб Б	1500	60	62	1502
Всього	–	–	–	–

од.

од.

Тоді виробнича програма (обсяг виробництва продукції) у натуральному виразі:

1000-10+28=1018 од.

1500-60+62=1502 од.

Однак, натуральні вимірники не дозволяють визначити загальний обсяг та структуру виробництва на багатопрофільних диверсифікованих підприємствах, розраховувати витрати, дохід та прибуток підприємства від реалізації продукції.

План поставок пов’язаний з показниками обсягу реалізації та випуску продукції в натуральному виразі. Залежність вказаних показників і порядок їх розрахунку може бути виражений формулою:

;

де ОПпі – обсяг (план) поставки готової продукції і-го найменування споживачам;

РПпі – обсяг (план) реалізації продукції;

DЗві – змінна залишків відвантаженої, але не оплаченої продукції на початок і кінець планового періоду;

Гпі – план випуску готової продукції і-го найменування;

DЗГсі – зміна залишків готової продукції на складі на початок та кінець планового періоду.

Термін постачання визначається на основі укладених договорів з підприємствами і організаціями, споживачами. Для цього в договорах повинні бути визначенні конкретні умови постачання: повний асортимент, кількість та термін постачання по бажаній позиції, спеціальні вимоги до якості продукції; обсяги партій і періодичність їх постачання; способи транспортування продукції.

Для узагальнюючої характеристики виробничої діяльності підприємства, окремих галузей та промисловості в цілому визначається обсяг продукції у вартісному  виразі. Основними вихідними даними при цьому є випуск продукції в натуральному виразі  та ціни.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації. В обсяг товарної продукції включається готова продукція, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт власного підприємства, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств власного підприємства, роботи пов’язані з освоєнням нової техніки, тара, що не входять в гуртову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції () визначають за формулою:

,

де Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.;

n – кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

Р – вартість робіт та послуг на сторону, грн.

Товарна продукція планується у діючих і порівняльних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у порівняльних цінах товарна продукція визначається для розрахунків динаміки та обсягу виробництва, інших показників.

Роботи і послуги невиробничого характеру не включаються в товарну продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства і науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам тощо).

У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності та визначають за формулою:

,

де  – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

 – вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

Валову продукцію можна також обчислювати за формулою:

,

де ВО – валовий оборот підприємства;

ВЗО – внутрішньозаводський оборот підприємства.

Валовий оборот підприємства () – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот підприємства () – це та кількість продукції, яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.

Реалізована продукція () – це продукція, яка відвантажується споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства – постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою:

,

де  – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

      – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукція на відвантаження, що зберігається у покупців відповідно на початок та кінець планового періоду, грн.

œ Приклад розрахунку плану продажу (реалізації) продукції та виробничої програми (у вартісному виразі).

Таблиця 5.2. План продажу (реалізації) продукції та
виробнича програма (у вартісному виразі)

Найменування продукції	План продажу продукції, од.	Ціна без ПДВ, грн.	ПДВ, грн.	Виручка з ПДВ, тис. грн.	Запаси готової продукції, од.		Виробнича програма
					на початок періоду	на кінець періоду	од.	тис. грн.
1	2	3	4	5=2х (3+4)	6	7	8=2-6+7	9=3х8
Виріб А	1000	50	10	60,0	10	28	1018	50,9
Виріб Б	1500	20	4	36,0	60	62	1502	30,0
Всього	–	–	–	96,0	–	–	–	80,9

Виробнича програма – це саме та кількість продукції, яку потрібно виробити в плановому році, щоб забезпечити план продажу (план реалізації).

Обсяг чистої продукції підприємства () обчислюється за формулою:

,

де  – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

 – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція – це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП):

.

В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (), який визначається як добуток показників нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду () і кількості виготовлених виробів і-го виду ():

,

де  – зарплата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуванням на соціальні заходи) на одиницю виробу і-го виду, грн.;

 – виробничі витрати цеху на одиницю виробу і-го виду, грн.;

 – загальновиробничі витрати на одиницю виробу, грн;

 – прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.

Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається за формулою:

,

де  – кількість виробів в натуральних одиницях;

 – собівартість одного виробу, грн.;

 – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;

 – коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу, який визначається за формулою:

 або ,

де  – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.;

 – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.;

 – одноразові витрати на початок циклу виготовлення продукції, грн.;

 – поточні витрати на виробництво, грн.

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу та підлягають наступній обробці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.

Зміна залишків незавершеного виробництва в складі валової продукції планується при значному збільшенні обсягу виробництва в плановому періоді порівняно зі звітним, знятті з виробництва окремих видів продукції, створенні запасу при переході на випуск нових виробів із значною тривалістю виробничого циклу. Забезпечення безперебійної та ритмічної роботи підприємства вимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва, що обумовлена необхідністю наявності визначеної кількості напівфабрикатів на кожному робочому місці, в процесі їх переміщення.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства, оскільки він потребує обігових коштів, а це негативно позначається на економічному стані підприємства. В той же час, забезпечує нормальний хід виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва повинна підтримуватись на оптимальному рівні.

Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду визначається на основі даних про його наявність на кінець звітного періоду. В масовому виробництві на величину незавершеного виробництва продукції впливають наступні фактори: число робочих місць; кількість виробів, що одночасно знаходяться на одному робочому місці; спосіб передачі деталей з однієї дільниці на іншу; план виробництва та собівартість одиниці продукції.

Нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду в масовому виробництві () визначається за формулою:

,

де  – кількість робочих місць;

 – кількість одночасного оброблюваних деталей (напівфабрикатів), шт.;

 – кількість деталей (напівфабрикатів), що знаходяться між операціями, шт.;

 – величина транспортної партії, шт.;

 – собівартість виробів (напівфабрикатів), грн.;

і=1,2,3...........т – кількість виробів (напівфабрикатів).

В серійному виробництві нормативна величина незавершеного виробництва залежить від середньодобового випуску певного виду продукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнта готовності виробу та його собівартості. В його основі лежить наступна залежність показників.

,

де  – нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду по цеху, дільниці серійного типу виробництва;

      – плановий випуск і-го виробу в натуральному виразі;

      – кількість днів в плановому періоді;

      – собівартість і-го виробу, грн.;

      – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу;

      – коефіцієнт наростання затрат в виробництві по і-му виробу, що характеризує ступінь його готовності.

Коефіцієнт наростання затрат являє собою відношення середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до собівартості готового виробу.

В одиничному виробництві величина незавершеного виробництва залежить від коефіцієнта готовності виробу і його собівартості. Вона визначається за формулою:

або

,

де