5.3. Заміщення факторів виробництва
Аналіз ізоквант можна використовувати для визначення можливостей заміщення одного фактора виробництва іншим у процесі їх використання. Гранична норма технологічного заміщення працею капіталу визначається розміром капіталу, який може 
замінити кожна одиниця праці, не викликаючи при цьому зміни обсягів виробництва:
Форма ізокванти (випукла до початку системи координат) показує, що гранична норма технологічного
заміщення зменшується при просуванні вниз уздовж ізокванти. Це означає, що кожна година людської
праці здатна замінити все меншу кількість капіталу.
Причина зменшення граничної норми технологічного заміщення полягає в тому, що факгори виробництва
мають властивість доповнювати одий одного. Кожен з них не може робити те, що може робити інший, або
якщо й може, то гірше.
Граничну норму технологічного заміщення факторів виробництва можна розрахувати не тільки через
зіставлення їх приростів, а й через граничні продукти. Дійсно, якщо при зменшенні капіталу з К1 до К2
та зростанні кількості праці з 
(див. рис.5.2) виробник залишається на тій самій ізокванті, то справедливою буде така рівність:
Оскільки залежність (5.4) характеризує нахил ізокванти в кожній точці кривої, то в подальшому вона буде використана для обгрунтування точки рівноваги виробника.
Хоча спадна гранична норма технологічного заміщення працею капіталу властива для абсолютної більшості виробничих процесів, існує цілий ряд винятків, де ця залежність дещо інша. Розглянемо кілька з них.
1. Фактори виробництва можуть використовуватися лише у певній пропорції. Прикладом є співвідношення комп'ютерів та операторів ПЕОМ. Якщо кількість годин роботи комп'ютера протягом робочого
дня фіксована, то збільшення кількості операторів не призведе до зростання обсягів продукції. Справедливим буде також зворотне твердження: при фіксованій кількості операторів неможливо досягти зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості комп'ютерів. У цьому випадку ізокванта матиме вигляд прямого кута, а гранична норма технологічного заміщення дорівнюватиме нулю (рис. 5.7).
2. Повне заміщення факторів виробництва. За такої умови ізокванта мала б вигляд прямої лінії з постійним нахилом, який дорівнює 1. Однак цю ситуацію слід розглядати лише як теоретичну абстракцію: в реальному житті повне заміщення факторів виробництва в принципі не можливе.