Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

 5.3. Оренда і лізинг

 

Господарська діяльність підприємства може здійснюватися з використанням основних засобів на умовах оренди та лізингу. За допомогою оренди і лізингу реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього основних засобів, так і інтереси орендаря (лізингоодержувача), який, не обтяжуючи себе одноразовою повною оплатою при придбанні їх у власність, має змогу ефективно використовувати одержане ним майно для здійснення своєї діяльності.

Лізинг машин і обладнання є однією з найбільш економічно вигідних форм вкладення капіталу. Про це свідчить той факт, що в даний час світовий обіг коштів по лізингових операціях досяг декількох сотень мільярдів доларів. Ефективний вплив лізингу на процес відтворення основних засобів і нормалізацію фінансово-економічного стану підприємств пояснюється тими потенційними можливостями, які закладені в лізинговій формі підприємницької діяльності, а саме в праві володіння та користування майном.

Лізинг в світовій економіці займає друге місце за обсягом інвестицій після банківського кредиту, тому що він є одним із найбільш прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення виробництва і відкриває користувачам широкий доступ до передової техніки і технології. Ще Аристотель в “Риториці” відзначив, що багатство полягає не у володінні майном на основі права власності, а у його використанні. Це основна ідея лізингу – щоб отримати прибуток, не обов’язково мати техніку у власності, достатньо лише мати право її використовувати і одержувати прибуток. Не випадково в США кожний четвертий долар, вкладений в розширення та модернізацію виробництва, витрачається не на придбання машин і обладнання у власність, а на їх тимчасове використання.

Орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингова (орендна) операція – господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під процент та на визначений строк.

Суб’єктами оренди є:

орендодавець – власник, який передає у користування об’єкти за договором оренди;

орендар – суб’єкт господарювання, який отримує об’єкти у володіння та користування за договором оренди і здійснює орендні платежі.

Суб’єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець – суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

лізингоодержувач – суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

продавець лізингового майна (далі – продавець) – суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та (або) продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом державного (комунального) підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У випадку визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. Розмір орендної плати за оренду недержавного майна визначається за домовленістю сторін договору оренди.

Орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. В залежності від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Амортизаційні відрахування на орендовані об’єкти за оперативною орендою нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендодавець, а за фінансовою орендою – орендар. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних засобів.

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить йому, якщо інше не передбачено договором оренди.

Лізингоодержувач за користування об’єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і може бути нерівномірною.

Лізингові платежі включають:

суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лізингу за домовленістю сторін.

Майнові відносини між орендодавцями (лізингодавцями) та орендарями (лізингоодержувачами) щодо господарського використання майна визначаються в договорі. Договір повинен передбачати певні істотні умови, передбачені законодавством (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Умови договору на здійснення орендних (лізингових) операцій

Умови договору

оренди

лізингу

об’єкт оренди (склад і вартість майна з врахуван-ням його індексації);

термін, на який уклада-ється договір оренди;

орендна плата з враху-ванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відновлення орендова-ного майна та умови його повернення;

виконання зобов’язань;

відповідальність сторін;

страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна;

найменування сторін.

найменування сторін;

об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

строк, на який укладається договір лізингу;

розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно з законодавством України;

умови повернення об’єкта лізингу у випадку банкрутства лізингоодержувача;

умови страхування об’єкта лізингу;

умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

умови реєстрації об’єкта лізингу;

умови повернення об’єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

умови дострокового розірвання договору лізингу;

умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;

відповідальність сторін;

дата і місце укладення договору.

 

Лізингові (орендні) операції у відповідності до діючого законодавства з оподаткування підприємств в Україні можуть здійснюватися у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди) та зворотного лізингу (оренди).

Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.

Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.

Витрати орендодавця на купівлю об’єктів фінансового лізингу не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця.

Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.

Зворотний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Закон України “Про лізинг” визначає різні форми і види лізингу.

Види лізингу:

1) фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу у складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

2) оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, пов’язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу.

При оперативному лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, крім витрат, пов’язаних з його експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Форми лізингу:

1) зворотний лізинг – це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;

2) пайовий лізинг – це здійснення лізингу за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;

3) міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав або у випадку, коли майно чи платежі перетинають державні кордони.

Лізингові операції здійснюються у відповідності з правами і обов’язками лізингодавця та лізингоодержувача.

Так, лізингодавець має право:

1) здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об’єкта лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкціями продавця щодо експлуатації об’єкта лізингу, а також відповідно до законодавства України;

2) вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків;

3) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Водночас, лізингодавець зобов’язаний:

1) передати належне йому на праві власності майно в користування лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об’єкта лізингу;

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

4) своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов’язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об’єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

5) прийняти об’єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення строку договору лізингу, якщо об’єкт не буде викуплено лізингоодержувачем.

Лізингоодержувач має право:

1) відмовитися від прийняття об’єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повідомлення лізингодавця;

2) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

3) пред’являти продавцеві об’єкта лізингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі–продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має права припиняти дію договору купівлі–продажу між лізингодавцем і продавцем або змінювати його умови.

Разом з тим лізингоодержувач зобов’язаний:

1) прийняти та належним чином користуватися об’єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими його було передано, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

2) своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору;

3) у випадку несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу;

4) у зазначені договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об’єкта лізингу та умов його експлуатації;

5) у випадку, якщо він не реалізує своє право викупу об’єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об’єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Оренда і лізинг дають можливість новоствореним підприємствам створити необхідний обсяг об’єктів основних фондів та здійснювати господарську діяльність без великих початкових інвестицій.