5.4. Види відносних величин

В залежності від суті та методики розрахунку розрізняють сім видів відносних величин: планового завдання, виконання плану, динаміки, структури, координації, порівняння та інтенсивності.

Відносна величина планового завдання показує, у скільки разів або на скільки процентів запланований рівень показника більший чи менший фактично досягнутого рівня:

 або ,

де П1 та Ф­0 — відповідно планове значення показника у наступному та фактичне значення у попередньому періоді.

Наприклад, у ІІ кварталі прибуток становив 13450 грн., а у ІІІ кварталі планується одержати 14000 грн. прибутку.

 або 104,1%.

Таким чином, у ІІІ кварталі порівняно з другим планувалося збільшити прибуток на 4,1%.

Відносна величина виконання плану характеризує, у скільки разів або на скільки процентів фактичне значення показника більше або менше запланованого:

 або .

Наприклад, у ІІІ кварталі при плановому прибутку 14000 грн. фактичний прибуток становив 12170 грн. Тоді

.

У тому випадку, коли планується не абсолютне значення показника, а його збільшення або зменшення у процентах, відносна величина виконання плану визначається як відношення фактичної зміни  у процентах до планової. Наприклад, по підприємству планувалося у серпні збільшити обсяг реалізації продукції на 4%, а фактично він зріс лише на 0,7%. Тоді,

.

Таким чином, план по реалізації продукції у серпні недовиконаний на 3,2% (96,8 – 100 = –3,2).

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника у часі і визначається як відношення значення у наступному періоді до величини у попередньому періоді:

 або .

Наприклад, якщо  у ІІІ кварталі фактичний прибуток становив 12170 грн., а у ІІ кварталі — 13450 грн. відносна величина динаміки становить:

 або 90,5%.

Отже, у ІІІ кварталі порівняно з ІІ обсяг прибутку зменшився на 9,5% (90,5 – 100  = –9,5).

Між названими видами відносних величин, якщо вони підраховані за одними даними, існує даними, існує взаємозв’язок:

.

Звідси:  або .

Відносна величина структури характеризує співвідношення частини та цілого. Вона показує, яку частину або скільки процентів становить частина від загального підсумку. Якщо ця відносна величина визначається у вигляді коефіцієнту, вона називається часткою, а якщо у процентах — питомою вагою.

Наприклад, в області за рік народилося 8216 хлопчиків  та 8203 дівчинки. Тоді

 або 50,6%

  або 49,4%.

Слід мати на увазі, що сума відносних величин структури становить і або 100%.

Відносна величина координації показує співвідношення між окремими частинами одного цілого, при цьому одна частина приймається за базу порівняння. Вона може визначатися на 100, 1000 або 10000 одиниць знаменника.

.

Наприклад, у демографії співвідношення між статями для новонароджених характеризується числом хлопчиків на 100 дівчаток:

 (чол.)

Відносна величина порівняння — це співвідношення однойменних показників, що обчислені по різних об’єктах або територіях за однаковий час.

Наприклад, на 1.01.2002 р. чисельність населення у м. Тернополі становила 229 тис. чол., а у м. Львові — 810 тис. чол. Звідси,

Відносна величина інтенсивності визначається як відношення двох різних показників і переважно характеризує ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Ця відносна величина може мати одиниці виміру вихідних показників.

.

Форма виразу відносної величини інтенсивності визначається суттю досліджуваних процесів та економічною логікою. Вони широко застосовуються для аналізу економічного розвитку, демографічних, соціальних та політичних процесів.