5.4. Основні види ита значення подорожей в епоху Просвітнцтва

Основними видами туризму в епоху Просвітництва були:

-       рекреаційний;

-       оздоровчий;

-       пізнавальний;

-       з метою одержання освіти;

-       спортивний (з'явились перші альпіністи, почав роз­виватись гірський туризм);

-       релігійний.

Туризм, як правило, був індивідуальним, тобто програ­ма подорожі складалася самим мандрівником.

Вже існувала певна туристична інфраструктура: готелі, пансіони, транспортна служба, ресторани.

За тривалістю мандрівки поділялись на:

-       довготермінові (на декілька років);

-       сезонні (на певний сезон в особливу кліматичну зону);

-       короткострокові (на вихідні дні та свята).

Основними  видами  транспорту були:  водний;  наземний транспорт з використанням тварин; з'явились повітряні кулі.

5.5. Українські землі в туристичній картографії XVII століття

У другій половині XVII ст. французький негоціант Жан Шарден на свій страх і ризик здійснив три подорожі до країн Сходу. Метою їх, крім задоволення власної цікавості, був пошук можливостей організації торгівлі діамантами. Розумію­чи важливість географічного пізнання території, мови, звичаїв і побуту населення, історичних і архітектурних пам'яток, Шарден робив записи, копіював документи, а в одну з подорожей взяв з собою художника Грело, який зробив багато пізнаваль­них малюнків, що пізніше ввійшли до тематичного туристич­ного атласу. В атлас вміщено, зокрема, план і зовнішній вигляд руїн давньої перської столиці Персеполіса. У цьому своєрідно­му, першому в світі туристичному атласі є чимало й етногра­фічного матеріалу, що цікавить туристів: жанрові сценки з життя різних народів, (наприклад, куріння кальяну), сцени прийому послів і коронації, зразки національного вбрання, копії стародавніх написів, абетки східних мов (бенгалі, деванагарі) з транслітерацією латинськими літерами.

Одну з подорожей Шарден здійснив через Крим. Територія України в атласі частково відображена на «Карті узбережжя Чорного та Азовського морів», виконаній особисто Ж. Шарденом у 1672 році. Схоже на те, що на типовій для тих часів кар­ті, де реальне співіснує з фантастичним, Шарден за результата­ми своїх подорожей вніс доповнення та поправки. Більш докладних свідчень про Україну атлас не містить.

Матеріали подорожей Ж. Шардена було систематизовано та видано у вигляді гравюр, об'єднаних в атлас. Близьким до нього за манерою виконання є атлас французького художника Лебрена, хоча він і не містить у собі чогось принципово відмінного.

До речі, у картографуванні туризму художнє зображення йде поруч з картографічним, а часто й передує йому. Серед пер­ших таких зображень на теренах України згадаємо гравюру А. Гогенберга. виконану за малюнком А. Пассоротті, що з до­кументальною точністю зображує панораму Львова. Призна­чалася вона для атласу «Опис відомих міст світу» (Кельн, 1618 р.). Ці атласи (видавались кельнським теологом Георгом Брауном. До 6-томного видання атласів (з 1572 р. до 1618 р.) увійшли близько 500 планово-перспективних панорам міст з різних частин світу. Більше того, в наступні роки вийшло ба­гато перевидань цих атласів.

Витоки вітчизняної картографії, зокрема туристичної, зна­ходимо в діяльності типографії Києво-Печерської Лаври. В 1638 р. там було надруковано польською мовою книгу Афанасія Кальнофойського «Тератургіма» з додатком — трьома кар­тами: планово-перспективними зображеннями Києва та най­першими серед друкованих на українських землях планами — схематичними плановими зображеннями Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер.

З 1643 р. після здійснення київським митрополитом Пет­ром Могилою канонізації 69 ченців, похованих у печерах, Києво-Печерська Лавра стала місцем масового прочанства.

Виникла необхідність відтворення плану печер, що й було зроблено у своєрідному історико-релігійному творі «Києво-Пе­черському патерику», перше друковане видання якого було здійснено в 1661 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври за роз­порядженням архімандрита Лаври, ректора Києво-Могилянської колегії І. Гізеля.