Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.4. Основні етапи та алгоритми інтелектуального аналізу даних

5.4. Основні етапи та алгоритми інтелектуального аналізу даних

Виокремимо два типи задач, розв’язуваних із різною ефективністю різними методами KDD (хоча, втім, реальні задачі дослідження даних можуть охоплювати обидва типи).

Задачі першого типу полягають у побудові на підставі наявних даних різних моделей, якими можна скористатися з метою прогнозування та ухвалення рішення в майбутньому, за схожої си-
туації.

Задачі другого типу характерні тим, що наголос у них робиться на з’ясуванні сутності залежностей у множині даних, а також взаємовпливу, тобто на побудові емпіричних моделей різних систем, які легко може сприймати людина. При цьому не так уже й важливо, щоб система добре передбачала і працювала в майбутньому, а важливо зрозуміти взаємні впливи досліджуваних закономірностей (що і чим визначається в наявному масиві даних). І навіть якщо встановлені закономірності належатимуть до специфічних особливостей саме конкретних досліджуваних даних і більше ніде не траплятимуться, але нам усе одно потрібно їх з’ясувати.

Розглянемо головні етапи (кроки), характерні для будь-якого дослідження даних за допомогою методів KDD і становлять основний цикл пошуку нового знання та його оцінювання (рис. 5.1). Залежно від задачі кількість етапів, а також обсяг виконуваних на кожному з них дій можуть змінюватися, але загалом усі вони необхідні і так чи інакше мають належати процесу інтелектуального аналізу даних.

Рис. 5.1. Схема інтелектуального аналізу даних
і оцінювання виявленого нового знання

Перший етап полягає у зведенні даних до форми, придатної для застосування конкретних реалізацій систем KDD. Нехай, скажімо, інформацію подано у вигляді текстів і потрібно побудувати автоматичний рубрикатор, класифікатор якихось анотацій, описів тощо. Вхідна інформація являє собою тексти в електронному вигляді, але практично жодна з наявних систем KDD не здатна працювати безпосередньо з текстами. Щоб працювати з певним текстом, ми маємо з вихідної текстової інформації заздалегідь дістати деякі похідні параметри (наприклад, частоту появи ключових слів, середню довжину речень, параметри, що характеризують сполучуваність тих чи інших слів у реченні тощо), тобто побудувати чіткий набір кількісних або якісних параметрів даного тексту. Ця задача найменш автоматизована в тому сенсі, що систему шуканих параметрів формує людина, хоча значення параметрів можуть обчислюватися автоматично в рамках відповідної технології первинної обробки даних. Вибравши параметри, дані можна подати у вигляді прямокутної таблиці, де кожний рядок характеризує окрему ознаку (стан, властивість) досліджуваного об’єкта, а кожний стовпець — ознаки (стани, властивості) всіх досліджуваних об’єктів. Рядки такої таблиці в теорії KDD, як і в теорії баз даних, називають записами, а стовпці — полями.

Практично всі наявні системи KDD працюють тільки зі щойно описаними прямокутними таблицями.

Здобута прямокутна таблиця — це лише «сировинний» матеріал для застосування методів KDD, і дані, що входять до неї, необхідно передусім обробити. По-перше, таблиця може містити параметри (ознаки об’єктів), що мають однакові значення в якомусь зі стовпців. Коли б досліджувані об’єкти мали тільки такі ознаки, усі вони були б абсолютно ідентичними. Звідси випливає, що відповідні ознаки жодним чином не характеризували б досліджуваних об’єктів, а отже, їх потрібно вилучити з аналізу. Можлива й така ситуація, що деяка категоріальна ознака в усіх її записах має різні значення, через що відповідне поле не придатне для аналізу даних і його також доведеться вилучити. Нарешті може статися так, що полів буде дуже багато, і якщо ми всі їх намагатимемося досліджувати, то надто відчутно збільшиться час розрахунків, оскільки практично для всіх методів KDD характерна сильна (не менш ніж квадратична, а нерідко й експоненціальна) залежність часу розрахунків від кількості параметрів, тоді як залежність часу розрахунків від кількості записів лінійна або близька до неї.

Тому у процесі попередньої обробки даних необхідно, по-перше, розглянути множину всіх ознак, що стосуються шуканої залежності, вилучити з неї ті, які явно не придатні для подальшого дослідження, та виокремити ті, що найімовірніше ввійдуть у шукану залежність. Для цього, як правило, застосовують статистичні методи, що ґрунтуються на застосуванні кореляційного аналізу, лінійних регресій, тобто методи, що дають змогу швидко, хоча й наближено оцінити вплив одного параметра на інші.

Третій етап — безпосереднє застосування методів KDD за різ­ними сценаріями, що містять складні комбінації тих методів, які
допомагають аналізувати дані з різних поглядів. Власне, цей етап дослідження і називають Data Mining (добування даних).

Четвертий етап — верифікація та перевірка результатів, найчастіше здійснювані в такий спосіб. Усі наявні дані, що мають бути проаналізовані, розбивають на дві (як правило, не однакові за розміром) групи. У більшій групі даних за допомогою тих чи інших методів KDD дістають моделі й залежності, а в меншій виконують їх перевірку. Далі за різницею в точності між результатами, здобутими для обох груп, доходять висновку щодо адекватності й статистичної значущості побудованої моделі. Існує багато інших, складніших способів верифікації (перехресна перевірка, бутстреп-аналіз тощо), які дають змогу оцінити значущість побудованих моделей без розбиття даних на дві групи.

Нарешті, на п’ятому етапі знання, що їх здобула людина, автоматично інтерпретуються з метою їх використання для прий-
няття рішень та внесення сформульованих правил і залежностей до баз знань тощо. Цей етап часто передбачає застосування методів, що є проміжними між технологією KDD і технологією експертних систем. Від того, наскільки ефективним він буде, значною мірою залежить успіх розв’язання поставленої задачі.

Цим етапом і закінчується цикл KDD. Остаточне оцінювання вагомості здобутого нового знання виходить за рамки аналізу, автоматизованого чи традиційного, і стає можливим тільки після впровадження на практиці рішення, прийнятого на основі такого знання. Дослідженням практичних результатів, досягнутих за допомогою здобутого засобами KDD нового знання, завершується його оцінювання (див. рис. 5.1).