5.5. Руди і метали

Цей ринок складається з таких видів:

•  ринок чорних металів;

•  ринок кольорових металів.

Світові ціни на сировину для одержання кольорових металів практично відсутні, що зумовлено різноманітністю вихідної сирови­ни. Ціни на руди і концентрати залежать від цін відповідного рафіно­ваного металу. Розглянемо докладніше ринок кольорових металів.

Мідні руди є у багатьох місцях планети, але її основні поклади та видобування зосереджені у порівняно невеликому колі країн (США, Канада, Австралія, Чилі, Замбія, Перу, Заїр).

Основні експортери мідних концентратів — США, Чилі, Папуа-Нова Гвінея, Португалія, Філіппіни, великі імпортери — Японія, ФРН, Іспанія, Південна Корея. Торгівля чорновим металом обмеже­на. Чилі та Перу є його найбільшими постачальниками, основні спо­живачі — США, країни ЄС, Південна Корея.

Ціни мідних концентратів розраховуються на основі котируван­ня Лондонської біржі металів на мідь сорту А (вміст міді 99,99 %).

Основними виробниками і споживачами рафінованої міді є про­мислово розвинені країни. Приблизно половину міді у світі спожи­ває електротехнічна промисловість, 25-30 % — машинобудування, 15 % — будівництво. 40-50 % виготовленої рафінованої міді надхо­дить на світовий ринок. Основні центри торгівлі міддю — Лондон­ська біржа металів і ринок США.

Алюміній. Австралія, Латинська Америка (Ямайка, Гайана, Бра­зилія, Венесуела, Сурінам і Гвінея) — основні райони видобування бокситів. США, Канада, Австралія та зазначені латиноамериканські країни — провідні видобувачі глинозему. Найбільшими у світі про­дуцентами первинного алюмінію є США, Канада та Австралія, ос­новні його споживачі — США, країни ЄС, Японія.

Експортерами алюмінію світового значення є Норвегія, Канада, Австралія, Бразилія. Найбільші імпортери — Японія, США, ФРН, Франція, Італія, Південна Корея і Тайвань. Ціни алюмінію, що скла­даються на Лондонській біржі металів, вважаються показовими.

Свинець. Геологічні запаси свинцевих руд у світі становлять 70 млн т. Основні родовища зосереджені в Австралії, США, Канаді,

Китаї та деяких державах СНД. Австралія, Канада, Перу та Мекси­ка — найбільші видобувачі руд і виробники концентратів.

Рафінований свинець виготовляють у деяких країнах ЄС, в Япо­нії, США, Австралії, Канаді та Мексиці. Останні три країни — ос­новні експортери рафінованого свинцю, США та країни ЄС — ос­новні його імпортери.

Близько 60 % загального обсягу споживання свинцю припадає на виробництво кислотних акумуляторів. Показовими цінами вважа­ються ті, що складаються на Лондонській біржі металів.

Цинк. Геологічні запаси цинкових руд у світі нині оцінюються в 150 млн т. Світові експортери цинкових руд і концентратів — Кана­да, Швеція, Перу, Мексика, імпортери — ФРН, Франція, Бельгія, Японія.

Ціни цинкових концентратів у пресі не повідомляють, але публі­кують дані про вартість їх переробки, що дає змогу опосередковано дізнатися про ціни концентратів.

Провідні продуценти і споживачі цинку — країни ЄС, Канада, Японія, США, Південна Корея, Мексика, Бразилія. Показовими ці­нами вважаються котирування Лондонської біржі металів.

Олово. Основні видобувачі олов'яних руд — Бразилія, Болівія, Індонезія, Малайзія, Таїланд. Провідними постачальниками олов'яних концентратів на світовий ринок є Австралія, Перу, Болі­вія, Канада. Головні країни-продуценти олова — Малайзія, Індоне­зія, Бразилія, Болівія, Таїланд, основні споживачі — країни ЄС, США, Японія.

Показовими цінами вважаються котирування Лондонської біржі металів і ринку Малайзії. У світі експортується 90 % обсягу виробле­ного олова.

Нікель. Геологічні запаси нікелевих руд у світі становлять 50 млн т. Найбільші видобувачі нікелевої руди — Канада, Австралія та острів Нова Каледонія в Океанії. Первинну нікелеву продукцію (рафінова­ний нікель, феронікель, оксид нікелю) переважно випускають компа­нії Канади, Японії, Норвегії. Основні споживачі нікелю — Японія, США, ФРН, Бразилія, Південна Корея, Тайвань.

Ціни на нікель зазнають ринкових коливань. Показовими є ціни Лондонської біржі металів. У 1996 р. середньорічна ціна 1 т нікелю становила 7700 дол.

Кадмій. Цей метал є передусім побічним продуктом виробництва цинку, свинцю і міді. Його також виготовляють з лому. Наприкінці

XX ст. у світі щороку вироблялося 18-20 тис. т кадмію. Метал вико­ристовується переважно для виробництва нікель-кадмієвих акумуля­торних батарей. Основним споживачем кадмію була Японія.

Золото. За останні 6 тисяч років у світі було видобуто 125 тис. т зо­лота. Нині найбільший золотовидобувач — Південно-Африканська Республіка. Вона має чотири десятки золотовидобувних шахт і руд­ників, на яких працюють півмільйона чоловік. Частка ПАР у загаль­носвітовому обсязі золота, видобутого у 1970 р., становила 79 % (або 1 тис. т). Нині цей показник значно менший (трохи більше 20 %).

У колишньому СРСР найбільше золота було видобуто у 1988 р. — 304 т.

Демонетизація золота, що відбулася у 70-х роках ХХ ст., істотно змінила його світовий ринок. Це означає, що виробництво, реаліза­ція і споживання золота нині концентруються у приватних руках. Офіційна ціна золота була скасована. Угоди щодо цього металу ни­ні використовують лише ринкові ціни.

Основні джерела золота нині такі:

•  новий видобуток;

•  золотий лом;

•  державні резерви;

•  нагромадження приватних осіб (фізичних і юридичних).

У січні 1980 р. ціна однієї унції золота досягла максимуму — 850 дол., а у лютому 1985 р. знизилася до мінімальної позначки 284 дол. Цінам на золото властиві коливання.

Провідні золотовидобувачі — США, Канада, Австралія. Основні споживачі золота:

•  виготовлювачі ювелірних виробів, монет, медалей, товарів про­
мислово-по бутового призначення;

•  приватні особи, які нагромаджують золото як скарб (тезавратори);

•  державні органи (для поповнення офіційних ресурсів).
Наприкінці ХХ ст. склалася така структура використання золота:

•  33,8 тис. т — золоті резерви країн-членів МВФ і міжнародних ор­
ганізацій;

•  25,4 тис. т — нагромадження приватних осіб;

•  34 тис. т — промислово-побутове використання.

Попит на золото з боку промислових споживачів найбільший. Левову частку цього металу використовує ювелірна промисловість (за станом на 1991 р. —понад 2100 т). У 1991 р. промислово-побуто­ве використання золота у світі становило лише 267 т.

Біржова торгівля золотом стосується не фізичного металу, а юри­дичних зобов'язань щодо його постачання. Однак вона істотно впливає на кон'юнктуру торгівлі золотом як фізичним металом. На кон'юнктуру також більше впливає попит, ніж пропозиція.

Іридій. До середини 90-х років понад 90 % іридію використовува­лося в електрохімічній промисловості, передусім для покриття елек­тродів, а також як каталізатор.

Ціни на іридій зазнають значних коливань, про що свідчать такі дані. Протягом 1991-1992 рр. ціна унції іридію становила приблизно 300 дол., у 1995-1996 рр. — 60 дол., у 1997 р. — 120-130 дол.