6. 6. Характеристика та можливості електронних бібліотек

Система електронних інформаційних комунікацій карди­нально змінює ситуацію в сфері збору, збереження й обробки даних. Стрімко розвиваються технології глобальних комп'ю­терних мереж, що формують в інформаційній області нову систему відносин, що відображають реалії технічного рівня сучасного людства. Інтенсивність змін значною мірою дик­тується тим величезним значенням, що здобуває інформація в постіндустріальному суспільстві, у якому інформація стає головним товаром, ресурсом і інструментом одночасно.

Донедавна позиції бібліотеки як суспільного інституту здавалися непорушними і невразливими. Незважаючи на можливі недоліки в роботі конкретних книгосховищ, бібліо­тека як соціальний інститут була єдиною установою, що про­фесійно займалася збором, систематизацією, збереженням і доведенням до споживачів інформації. Ця історична моно­полія гарантувала бібліотеці значне місце в традиційній сис­темі інформаційних комунікацій, в жодному іншому місці потенційний читач не міг одержати доступу до професійно об­роблених інформаційних масивів, що ретельно зберігаються.

Інтернет-технології привели до ліквідації монополії бібліотеки на володіння даними в систематизованому ви­гляді. Різке підвищення ролі, а також і вартості інформації призвели до створення величезної кількості великих корпо­рацій і дрібних фірм, що виконують, по суті, традиційні бібліотечні функції щодо документів, представлених в елек­тронній формі, їхнє створення і подальший розвиток, насам­перед, обумовлені можливістю, що надає Інтернет, а саме до­ставляти користувачам інформацію безпосередньо на їхнє робоче місце або в будь-яке інше місце, включаючи транс­портні засоби (автомобіль, поїзд, літак). Фірми, що спеціа­лізуються на інформаційному обслуговуванні, доставляють свій товар прямо на робочий стіл клієнта. Роблять вони це досить оперативно, у більшості випадків забезпечуючи висо­ку міру повноти і релевантности даних і належний рівень комфорту. Користувачеві, котрий знаходиться на обслугову­ванні в цифровій інформаційній службі, як правило, немає необхідності звертатися в реальні бібліотеки.

Складається ситуація, що для доступу до документів абсо­лютно необов'язково фізично звертатися в бібліотеку. Яскра­вим відображенням цієї тенденції на практиці є трансформація бібліотек в установах, діяльність яких побудована, насампе­ред, на аналізі інформації, у відділи або центри з керування знаннями. Останні ж відрізняються від бібліотек зокрема тим, що їхній основний фонд представлений у вигляді віддалених електронних баз даних. Цей процес знаходиться поки що на са­мому початку, і сьогодні торкнувся лише найбільш розвинутих у технічному відношенні бізнесових структур, однак, сама тен­денція вкрай характерна. При її екстраполяції діяльність, усе більшого числа найбільш значущих суспільних інститутів (банки, страхові, аудиторські, інвестиційні та інші фінансові інститути, системи керування територіями і виробництвом) бу­де інформаційно супроводжуватися комерційними службами, що надають будь-які високоякісні послуги. При цьому бібліотеки, що забезпечують безкоштовне й у той же час менш якісне обслуговування, незалежно від профілю, будуть витіснятися із серйозного інформаційного ринку на пери­ферію, зосереджуючи свою діяльність переважно на задово­ленні освітніх і особистих інтересів.

У той же час бібліотеки і фірми, що займаються збором, обробкою, збереженням і поширенням даних в електронному вигляді, абсолютно не заважають одна одній і не складають конкуренції. Більш того, наявність цифрових масивів знімає значну частину читацького навантаження з реальних книж­кових зібрань. Однак, зі зростанням технічного прогресу і числа людей, котрі мають доступ до мережі, збільшенням об­сягу електронних масивів, поліпшення їхніх характеристик в області пошуку і доставки зведень, число споживачів, що користуються їх послугами, буде рости. Число ж читачів бібліотек почне поступово знижуватися. Таким чином, у сис­темі комунікацій, де основні інформаційні потоки будуть циркулювати в електронній формі, бібліотеки ризикують ут­ратити роль ключової ланки процесу роботи з інформацією.

Процес перерозподілу функцій і, відповідно, ролей у сис­темі інформаційних комунікацій, обумовлений технологічни­ми реаліями часу, є об'єктивним і неминучим. Епоха, коли ос­новний обсяг знань людства зберігався в^документах (книгах) підходить до завершення. Це обумовлено такими споконвічни­ми недоліками паперових видань як неможливість вмістити в собі усі види даних, включаючи анімацію, звук, відео, високу вартість їхнього виробництва і поширення, швидке старіння і неможливість швидко актуалізувати матеріал. Поступово всі ці фактори приводять до того, що паперові видання стають ма­ло придатними для використання в областях, що інтенсивно розвиваються, насамперед, в економіці і керуванні. Вони усе ще зберігають своє значення для академічних досліджень, освітньої діяльності і розваг, де динаміка відновлення й об'єднання усіх видів даних не мають ключового значення, хо­ча й у цих сферах паперові носії починають відчувати тиск із боку електронних інформаційних масивів.