Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.11. Науково-технічна інформація в сучасному світі

Переорієнтація на нові форми і методи роботи є причиною серйозних змін у всіх її ланках. У перспективі трансформації підлягають всі аспекти бібліотечної діяльності від зміни тео­ретичних доктрин до зміни внутрішньої структури і системи підготовки кадрів інформаційної сфери. У цій ситуації дуже важливо бачити перспективу і не пропустити момент для по­чатку перетворень. Технології, що визначають рівень сучас­ного цивілізованого людства, розвиваються стрімко. А тих, хто відстав від часу, чекати ніхто не буде.

Науково-технічна інформація (НТІ) займає особливе місце в житті суспільства, оскільки спрямована на підтрим­ку всіх її сфер: науки, виробництва, економіки, соціальної сфери, її можна розглядати як елемент, що забезпечує взаємодію різних сфер життєдіяльності суспільства. Пору­шення цих зв'язків негативно впливає на економіку взагалі і веде до поглиблення кризових ситуацій у суспільстві

На світовому інформаційному ринку сектор наукової і технічної інформації можна розглядати як традиційний, що має свою історію, багатий досвід і напрацювання. Інфраст­руктуру сектора складають спеціалізовані інформаційні служби-творці інформації, науково-технічні бібліотеки, не­залежно від статусу і підпорядкованості, спеціалізовані служби-розповсюджувачі наукової і технічної інформації. Завданням даного сектора є не тільки створення інфор­маційних продуктів, але і їхнє збереження і поширення. Са­ме в ньому передбачена організація доступу до першоджерел інформації через бібліотеки і спеціалізовані служби.

Особливості сектора НТІ полягають у тому, що:

-   значна частина інформації (у формі інформаційних про­
дуктів і послуг) спрямована на забезпечення інформованості
суспільства, інформаційну підтримку наукових досліджень
і розробок, підтримку процесів підготовки фахівців, а не на
одержання прямих прибутків і надприбутків;

-   наукова і технічна інформація може бути потрібна як на
даному етапі часу (оперативність надання), так і через три­
валі періоди,  тобто відбувається нагромадження інфор­
маційних ресурсів, що, в основному, підлягають тривалому
архівному збереженню (бібліотеки, архівні фонди);

-   інформація, з одного боку, передбачає комерційне вико­
ристання (продаж наукових журналів, платний доступ до
першоджерел) а з іншого боку, є елементом наукового і куль­
турного   надбання  всього   суспільства,   доступ  до   якого
здійснюється на безкоштовній основі (бібліотечне обслугову­
вання), що обумовлює існування як ринкових механізмів по­
ширення інформації, так і державних, котрі забезпечують
право громадян на доступ до інформації;

-  інформація  за  своєю  суттю  є  інтернаціональною.
Закріплення її напевних носіях не означає, що вона не може
бути передана неформальними каналами. Розвиток телеко­
мунікаційних процесів, особливо Інтернет, робить процеси
комунікації більш прозорими.

Ринок інформаційних продуктів і послуг не може орієнтуватися винятково на комерційні підходи. Саме на цьому секторі інформаційного ринку роль державного регу­лювання підсилюється.

Державна підтримка спрямована, насамперед:

-    на формування збалансованої національної інфор­
маційної структури за рахунок створення і забезпечення
рівноправних умов організаціям усіх форм власності для до­
ступу на інформаційний ринок;

-    на координацію діяльності щодо формування інфор­
маційних ресурсів, їхнього обліку і збереження; визначення
повноважень і відповідальності за збереження національних
інформаційних ресурсів і їхнє використання;

-    на збереження і підтримку механізмів взаємодії інфор­
маційних, бібліотечних і архівних організацій різних форм
власності щодо забезпечення збереження й актуалізації
інформаційних ресурсів.

Науково-технічна інформація у формі інформаційних продуктів і послуг, з одного боку, завдяки наявності ціни вис­тупає на ринку як товар, а з іншого боку, виконує соціальну функцію, потрапляючи в бібліотечну мережу або в архівні служби. При цьому на першому етапі, якщо інформаційні продукти пропонуються на ринок, вони виступають як ринко­ва категорія. Типовим прикладом є підписка на наукові й інформаційні видання. Потрапляючи на бібліотечні полиці (бібліотеки начебто сплатили створення інформаційного про­дукту) або в архівні служби, інформація починає виконувати соціальну функцію: під час бібліотечного обслуговування вона надходить до кінцевого споживача найчастіше безкош­товно, при цьому передбачається, що платник податків уже сплатив ці послуги. Однак, чим довше зберігається інфор­мація, тим її цінність може зростати (принцип не старіння інформації): видання одержують статус «раритетних», підбор інформації зі сховищ вимагає роботи кваліфікованих фахівців і т. п. Інформація знову отримує форму товару, але з іншою вартістю і за інших умов її надання.

Таким чином, розглядаючи проблеми ринку наукової і технічної інформації, насамперед його місткість, ми, як прави­ло, виходимо зі стану першого етапу: ким і на яких умовах мо­же бути придбана інформація, що поставляється у формі інформаційних продуктів і послуг. Місткість ринку наукової і технічної інформації, тобто можливий обсяг поширення інфор­маційних продуктів і послуг при системі комунікації, що скла­лася, рівності цін і якості, може оцінюватися з трьох позицій:

> теоретична включає масу всіх споживачів, що можуть
бути зацікавлені в одержанні інформаційних продуктів
і послуг;

X потенційна обмежена числом можливих споживачів, що вимагають даного виду інформації, але не в змозі з якоїсь причини її одержати;

> реальна включає тих споживачів, що використовують і
можуть придбати запропоновану інформацію в кон­
кретний період.

Наявний досвід показує, що, як правило, велика частина інформаційних продуктів і послуг використовується обмеже­ною групою споживачів у конкретному секторі ринку. Основ­ними споживачами наукової і технічної інформації, що купу­ють інформаційні продукти і послуги за ринковими принци­пами (за гроші) є: науково-дослідні організації, бібліотеки, ву­зи й університети. Виходячи з цього, теоретичну місткість ринку наукової і технічної інформації можна оцінювати за кількістю фахівців, зайнятих дослідженнями і розробками; потенційну — за кількістю організацій, що здійснюють дослідження і розробку, мережею навчальних закладів і вели­ких бібліотек, що виконують функції інформаційного обслуго­вування вчених і фахівців; реальна місткість цього сектора інформаційного ринку обмежується часткою фінансування, призначеного для інформаційного супроводу досліджень і роз­робок, фінансування бібліотек на придбання інформаційних матеріалів і бюджетом індивідуальних споживачів.