Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Класифікація за економічними признаками

Страхування класифікують за спеціалізацією страховика. Загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування на страхування життя та загальні види страхування. З цієї точки зору всі страхові компанії можна поділити на дві великі групи:
1) страхові компанії, які здійснюють страхування життя;
2) страхові компанії, які здійснюють страхування інше, ніж страхування життя (ризикове страхування або загальні види страхування).
Страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити виплату суми одноразово або здійснювати послідовну виплату страхової суми або її частини страхувальнику (застрахованій особі, вигодонабувачу), який має право на її отримання з метою додаткового забезпечення у разі настання певних подій: досягнення встановленого в договорі віку, смерті, хвороби, тимчасової або стійкої непрацездатності.
Ризикове страхування передбачає відшкодування страхувальнику (фізичній чи юридичній особі) завданих йому збитків або заподіяної шкоди у результаті настання обумовлених договором страхування страхових подій, що призвели до збитків (у межах визначеної страхової суми).
Не менш важливою є класифікація залежно від об'єкта страхування, на який спрямований страховий захист. Об'єкт страхування є головним фактором, від якого залежить характер та основні умови договору страхування.
Розглядаючи об'єкти, що підлягають страхуванню, можемо відмітити, що нині в Україні загальноприйнятим є виділення трьох його галузей: майнове, особисте страхування та страхування відповідальності.
Особливості інтересів страхувальників у межах страхової галузі зумовлюють потребу виокремлення двох ланок класифікації: підгалузей та видів страхування.
За логікою, третю ланку класифікації можна назвати первинною - вихідним джерелом і безпосереднім інструментом взаємодії страховика й страхувальника, адже історично страхування почало свій розвиток саме з видів і поступово розрослося до рівня галузей.
Вид страхування – це страхування конкретних однорідних об'єктів у визначеному обсязі страхової відповідальності за відповідними тарифними ставками
У деяких випадках практика страхування вимагає комплексного страхового захисту майнових інтересів страхувальника: тоді в одному страховому договорі визначають декілька різнорідних об'єктів на випадок одних і тих самих страхових подій. У цьому разі застосовують класифікацію не за об'єктами страхування, а за родом небезпеки.
Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій (страхових ризиків), які притаманні визначеним окремим об'єктам або характерним особливостям життя та професійної діяльності конкретного страхувальника. У зв'язку з цим у загальному страхуванні виділяють, наприклад, автотранспортне страхування, морське й авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо. Зокрема, особливим моментом у класифікації майнового страхування є виділення небезпек, за ієрархією не пов'язаних між собою:
1. Страхування від вогню та інших стихійних лих (землетрусів, повеней тощо) таких матеріальних об'єктів, як будівлі, споруди, обладнання, продукція, сировина, матеріали, домашнє майно тощо.
2. Страхування сільськогосподарських культур від посухи та інших стихійних лих.
3. Страхування на випадок падежу чи вимушеного забою худоби.
4. Страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших небезпек.
У практиці страхування, залежно від потреб суб'єктів страхових правовідносин, застосовуються інші варіанти класифікації. Наприклад, відмінність між страховими інтересами юридичних і фізичних осіб зумовлює різні підходи страховиків до проведення страхування, що, у свою чергу, вимагає виділення класифікації страхування за статусом страхувальника або за орієнтацією страхових інтересів.
Організаційна класифікація сфери страхування як виду економічної діяльності передбачає класифікацію за статусом страховика. Така класифікація використовується у більшості випадків для забезпечення державного регулювання страхової діяльності.
За такими критеріями можна виділити:
· державне страхування яке здійснюють спеціалізовані державні страхові організації.
· комерційне страхування яке здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств закритого й відкритого типу, повні, командитні товариства, товариства із додатковою відповідальністю, приватні страхові компанії.
· взаємне страхування яке здійснюють товариства взаємного страхування.
Класифікація за орієнтацією страхових інтересів передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян - орієнтовані на соціальні та майнові потреби родини або окремої людини, і ті, що обслуговують інтереси юридичних осіб.
У випадках, якщо в одному договорі страхування вказується декілька застрахованих або список цих осіб є додатком до договору і невід'ємною його частиною, мова йде про класифікацію страхування за формою організації, згідно з якою можна виділити індивідуальне та колективне страхування (залежно від кількості осіб, зазначених у договорі страхування).