6.2. Показники ринкової кон’юнктури

6.2. Показники ринкової кон’юнктури

Вивчення загальногосподарської кон’юнктури і кон’юнктури товарного ринку необхідно починати з вивчення показників, що дають змогу кількісно оцінити зміни, які відбуваються на ринку, і визначити тенденції у розвитку кон’юнктури. У країнах Заходу склалася ціла система статистичних даних, що характеризують рух загальногосподарської та товарної кон’юнк­тури. Усі показники, що використовуються для вивчення кон’юнк­тури, можна систематизувати за групами: виробництво, внутріш­ній товарообіг у країнах, показники зовнішньої торгівлі та кредитно-грошової сфери.

Дані про промислове виробництво

Валовий внутрішній продукт. Показник обчислюється відповідно до методології Європейської системи інтегрованих рахунків і СНС ООН.

Індекс фізичного обсягу промислової продукції. Основний показник динаміки випуску промислової продукції. Індекс фізичного обсягу промислової продукції свідчить про темпи промислового розвитку окремих країн, а зіставлення зведеного та галузе­вого індексів характеризує специфіку змін, що відбуваються в економіці країни. Для визначення цього показника використовується метод, заснований на динаміці натуральних показників продукції за твердо встановленим набором товарів із подальшою агрегацією в загальнопромисловий індекс. Звичайно індекс фізичного обсягу промислової продукції обчислюється за формулою агрегатного індексу. Індекс фізичного обсягу за тривалий період визначається ланцюговим методом, тобто шляхом перемножування індексів за окремі періоди.

Використання виробничих потужностей. Це синтетичний показник, що визначається за даними вибіркових обстежень і показує, наскільки запас фінансових ресурсів країни залучається до виробництва продукції від максимально можливого рівня залучення запасу капіталу. Під потужністю розуміється найбільший рівень випуску, який можливо досягти в умовах деякої реалістич­ної моделі виробництва з урахуванням нормального часу про-
стоїв і за наявності достатніх трудових ресурсів для керування вер­статами й устаткуванням. Частка фактичного обсягу випуску від максимального обсягу випуску і є показником використання виробничих потужностей. Показник використання виробничих потужностей знижується в період економічного піднесення і, нав­паки, підвищується в період економічного піднесення. Вважається, коли показник використання виробничих потужностей досягає рівня 82 %, то починає підвищуватися інфляція. Цей показник розраховується в США тільки по галузях обробної промисловості. Збільшення інфляції у разі досягнення такого рівня відбувається з такої причини: попит на продукцію обробної промисловості, якщо показник досягає цієї оцінки й вище, починає переви­щувати можливості виробників збільшувати обсяги виробництва. При цьому виникає ситуація, коли попит перевищує пропозицію, що призводить до зростання цін на відповідну продукцію, і це зростання цін може викликати загальне збільшення інфляції. Тому показник використання виробничих потужностей пов’язаний як з індексом фізичного обсягу промислового виробництва, так і з тими індексами, що характеризують ВВП.

Індекс цін виробників. Характеризує динаміку цін на товари виробничого призначення (без обліку податків, транспортних витрат, торгових націнок). Розраховується за даними вибіркових обстежень шляхом дезагрегування товарів, вироблених у рамках окремої товарної групи, потім у кожній товарній групі вибирається товар-представник, простежується зміна цін на нього, і на основі цих даних розраховується середньозважена зміна цін на всі товари даної групи. Індекс цін виробників визначається як індекс Ласпейреса.

Витрати на капітальне будівництво. Звіт про вартість введених у дію об’єктів капітального будівництва.

Замовлення на товари тривалого користування та інші товари; виробничі запаси. Визначається кількість замовлень, що надійшли виробникам, а також рівень товарних запасів у промисловості. Крім того, замовлення на товари тривалого користування характеризують рівень купівельної спроможності населення. Обсяг їх виробництва в майбутньому періоді визначається за результатами 7-відсоткової вибірки промислових підприємств на основі даних про кількість замовлень на товари тривалого користування.

Рівень безробіття. Розширення виробничих потужностей і випуску продукції, як правило, супроводжується залученням нових працівників. Навпаки, згортання виробництва звичайно супроводжується абсолютним скороченням кількості зайнятих. Отже, дані про зайнятість і заробітну плату є непрямими показниками, що можуть характеризувати зміни в обсязі промислового виробництва. У кожній країні існує своя методика розрахунку цього показника. У розвинутих країнах вона ґрунтується на певних методичних розробках, де кількість безробітних, а відповідно й рівень безробіття, розраховується як відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення. У свою чергу, економічно активне населення — це загальна сума кількості зайнятих і безробітних:

РБ = КБ / ЕАН; ЕАН = 3 + Б,       (6.6)

де РБ — рівень безробіття; КБ — кількість безробітних; ЕАН — кількість економічно активного населення.

Кількість безробітних, кількість економічно активного населення і кількість зайнятих у методиці визначаються тільки за даними вибіркових обстежень. Залежно від специфіки моделі зай­нятості в окремих країнах методика може трансформуватися, адаптуватися з урахуванням моделі зайнятості даної країни. Однак загальний принцип залишається незмінним: рівень безробіття, кількість безробітних та економічно активне населення визначаються за даними вибіркових обстежень. Ці розходження можуть стосуватися, зокрема, того, кого вважати безробітним за даними цих обстежень, який працездатний вік. За методикою границі працездатного віку становлять від 15 до 72 років.

Показники внутрішнього товарообігу

Роздрібний товарообіг. Це обсяг продажу населенню товарів через усі канали реалізації: в офіційно врахованих підприємствах, на речових, змішаних і продовольчих ринках. Обороти роздрібної торгівлі є одним з найважливіших кон’юнктурних показників, що дають можливість оцінити зміни в платоспроможному попиті населення. Скорочення обороту роздрібної торгівлі, зменшення продажів універмагів свідчать про зниження платоспроможного попиту населення. І навпаки, розширення продажів говорить про підвищення попиту в країні. Роздрібна торгівля в ході кон’юнк­турного циклу розвивається паралельно промисловому виробництву. У фазі піднесення, коли промислове виробництво розширюється, зростають і обороти торгівлі, у фазі кризи відбувається скорочення і виробництва, і торгівлі. На Заході ці показники публікуються у певний день місяця, а у Великобританії, наприклад, навіть у певний час.

Особисті доходи і споживчі витрати.

Будівництво житла.

Індекс споживчих цін (ІСЦ). Розраховується як зведений індекс, крім того, у даний час існують індекси окремих його компонентів: індекс цін на продовольчі товари, індекс цін на непродовольчі товари та індекс цін на послуги. Зведений ІСЦ розраховується як індекс цін Ласпейреса, тобто склад споживчого кошика фіксується на рівні якогось базового періоду. У даний час склад цього споживчого кошика переглядається один раз на рік.

Індекс дефлятор ВВП. Це найбільш загальний індикатор інфляції, оскільки він вимірює динаміку цін на всі товари і послуги (як виробничого призначення, так і споживчі). Розраховується за формулою Пааше, тобто кількість зробленої продукції фіксується на звітний період.

Продаж нового житла. Визначається загальна вартість проданого нового житла.

Товарні запаси та обсяг продажів у промисловості. Характеризує товарні запаси (найбільш важливим є їхня зміна), а також загальний обсяг продажів виробників, обсяги оптового та роздрібного продажу.

Споживчий кредит. Дані про обсяг виданих населенню кредитів за такими напрямами: купівля автомобіля, купівля будинку, інші цілі.

Ціни на сільськогосподарську продукцію. У США публікується індекс цін на сільськогосподарську продукцію окремо на продукцію рослинництва і тваринництва. Український аналог — індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям. Можна також розраховувати на основі даних про індекс продукції сільського господарства у фактичних цінах та індекс фізичного обсягу сільськогосподарської продукції.

Показники зовнішньої торгівлі

Дефіцит торгового балансу.

Дані, що характеризують становища в кредитно-грошовій сфері

Важливою закономірністю грошового обігу є розширення грошової маси у фазах пожвавлення і піднесення у зв’язку зі зростанням маси товарів у обороті та підвищенням цін, заробітної плати тощо. Під час кризи й депресії скорочення реального відтворення зменшує потребу в грошах і викликає скорочення маси грошей у сфері обігу та нагромадження їх у вигляді скарбів. До показників цієї групи належать такі, що визначені далі.

Облікова ставка чи ціна банківського капіталу. Облікова ставка зростає на останніх стадіях кон’юнктури, що підвищується, і до моменту кризи досягає найвищої точки. Її зниження починається звичайно до кінця періоду депресії.

Емісія цінних паперів. Під емісією цінних паперів розуміється випуск їх на ринок з метою мобілізації вільних грошових ресурсів для розширення і відновлення основного капіталу чи збільшення оборотних коштів. Іноді емісія проводиться з метою реконверсії, тобто заміни одних цінних паперів іншими. Наприклад, високовідсоткові папери заміняються іншими паперами з більш низьким відсотком доходу. Розмір емісії збільшується в період піднесення, досягаючи максимуму напередодні кризи, і різко падає у фазі кризи та депресії, коли повне припинення чи скорочення відновлення основного капіталу робить зайвим звертання до ринку позичкового капіталу. Емісія цінних паперів визначається як станом сфери виробництва, рентабельністю промислових та інших підприємств тощо, так і станом ринку позичкових капіталів, розмірами наявних грошових коштів, позичковим відсотком та ін. Особливе значення має випуск нових цінних паперів: акцій та облігацій. На зміну курсу акцій впливають і коливання позичкового відсотка. У разі падіння позичкового відсотка курс акцій підвищується, і навпаки, у разі підвищення позичкового відсотка курс акцій знижується. Випуск нових цінностей чи емісія капіталів має звичайно велике показове значення, але зміни показників курсу відбуваються тоді, коли зміна кон’юнк­турної фази уже визначилася, і тому вони не завжди дають матеріал для прогнозувань кон’юнктури. У цьому відношенні дуже чутливими до майбутніх змін є дані щодо курсів акцій та облігацій. Для того щоб мати можливість простежити їхній рух, звичайно складаються індекси акцій та індекси облігацій. З перших часто вирізняють індекс акцій торгових та промислових підприємств. Коливання курсів акцій звичайно відбуваються в значно більших межах, ніж зміни інших кон’юнктурних показників. Підвищення курсів акцій, і насамперед акцій торгових підприємств (і звичайно одночасне зниження курсу облігацій), передує зростаючій кон’юнктурі. Курси акцій підвищуються значно біль­шою мірою, ніж збільшується виробництво. Під час кризи, коли починається масове панічне «скидання» паперів, що знецінюються, падіння курсів акцій також відбувається значно більших розмірах, ніж, наприклад, падіння товарних цін та скорочення виробництва.

Валютний курс (його підвищення чи зниження) впливає на платіжний та зовнішньоторговельний баланси країни, на конкурентоспроможність експортованих товарів.

Дефіцит державного бюджету. Цей показник характеризує перевищення державних витрат над державними доходами. Визначається за даними про державний бюджет. Показник не є особливо інформативним з погляду стану економіки. Його легко прогнозувати. У США, наприклад, аналітики зазвичай за 2—3 тижні до оголошення цього показника майже точно прогнозують його величину. Цей показник піддається серйозним сезонним коливанням, пов’язаним із певною податковою системою країни, тобто існують періоди протягом року, коли дефіцит бюджету знижується за рахунок різкого зростання податкових надходжень. Тому самі цифри дефіциту держбюджету ні про що не говорять, інша справа, що ці цифри порівнюються з плановим показником бюджету, і ця різниця між фактичними та плановими показниками дає можливість визначити потреби держави в покритті дефіциту й проаналізувати, передбачати ті економічні заходи, що будуть прийняті державою для покриття цього дефіциту.

Ринкова ситуація на мікро- і макрорівнях досить наочно відображається показниками ділової активності. Поняття ділової активності включає: портфель замовлень, тобто кількість та обсяг укладених контрактів (договорів, замовлень, угод тощо) на купів­лю чи продаж; характеристики укладених угод: їх кількість і розмір, динаміку і частоту; низку показників ринків цінних паперів, інвестицій, праці і деякі макропоказники економіки. Індекси таких показників ділової активності використовуються для аналізу ринкової економіки в цілому. Вони входять до складної прогнозної моделі ринку, що одержала назву економічного барометра. Економічний барометр — система економічних показників, що застосовуються для аналізу та прогнозування кон’юнктури.

Для побудови економічного барометра з показників господарської діяльності всіх сфер економіки вибираються ті, котрі мають циклічні коливання. Кожен із показників «очищується» від довгострокового тренда і від сезонних коливань. Велике значення мають лаги між циклічними змінами показників, що належать до різних груп за подібною циклічною поведінкою. Головна мета побудови економічного барометра — створити інструмент, який би чітко прогнозував економічну погоду.

Відповідно до класифікації Національного бюро економічних досліджень (NBER) США, вирізняють три типи економічних параметрів — випереджальні, запізнілі і відповідні.

Елементи випереджальних показників:

середня за тиждень кількість відпрацьованих робітниками обробної промисловості людино-годин;

середня за тиждень кількість первинних заяв на одержання субсидій з безробіття;

загальна сума (у порівнянних цінах) нових замовлень виробників на споживчі та промислові товари;

питома вага компаній, що повідомляли про зниження обсягу постачань, у загальній кількість компаній;

індекс формування «чистого бізнесу» (index of net business formation);

загальна сума контрактів і замовлень на виробництво устаткування й будівництво (реконструкцію) заводів (у порівнянних цінах);

індекс кількості дозволів на будівництво нового житла;

зміна виробничих і торгових запасів (у порівнянних цінах);

індекс цін на матеріали, що відбиває кон’юнктурні коливання;

фондовий індекс, що включає 500 звичайних акцій;

грошовий агрегат М2 (у порівнянних цінах);

зміна обсягу споживчих і промислових кредитів.

Індекс розраховується фахівцями Національного бюро економічного аналізу Департаменту торгівлі США.

Елементи одночасних показників:

кількість зайнятих у несільськогосподарських галузях;

особистий дохід за винятком трансферних виплат (у цінах 1972 р;);

індекс фізичного обсягу промислового виробництва;

товарообіг у роздрібній та оптовій торгівлі (у порівнянних цінах).

Елементи лагових показників:

середня тривалість безробіття (тижнів);

відношення товарних запасів у промисловості й торгівлі до товарообігу в роздрібній та оптовій торгівлі;

індекс вартості робочої сили (відношення вартості робочої сили до обсягу випуску) у промисловості (розраховується у відхиленнях фактичних даних від тренда);

середня зміна банками відсоткових ставок;

прострочена заборгованість за позикою торговельно-про­мисловим підприємствам.

відношення внесків за простроченими споживчими позичками до особистого доходу.

Індекси одночасних і лагових показників розраховуються Департаментом торгівлі США.