6.2. Стратегія управління товарним забезпеченням обороту
І – вивчення кон’юнктури ринку закупок та каналів розподілу товарних ресурсів.
Канал розподілу – сукупність організацій або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передати іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху від виробника до споживача.
Рівень каналу – це посередник, який виконує роботу з наближення товару та права власності на нього до кінцевого споживача.
Канали розподілу товарів можуть бути наступними:
Виробник → Споживач
канал нульового рівня
Виробник → Роздрібний посередник → Споживач
однорівневий канал
Виробник → Гуртовий посередник → Роздрібний посередник → → Споживач
дворівневий канал
Виробник → Гуртовий посередник → Дрібно-гуртовий посередник → → Роздрібний посередник → Споживач
трьохрівневий канал
ІІ – аналіз надходження та закупівлі товарів.
ІІІ – планування обсягу та структури закупівлі товарів.
ІV – визначення методу закупівлі товарів.
Основними методами закупівлі товарів є:
1) гуртові закупки товарів однією партією;
2) гуртові закупки з періодичною поставкою узгодженими партіями;
3) гуртові закупки з одержанням товарів по мірі необхідності;
4) разові закупки;
5) різні комбінації перерахованих методів.
V – вибір постачальника товарних ресурсів;
Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання угоди закупки з конкретним постачальником порівняно з іншими альтернативними варіантами.
Основні критерії вибору постачальника:
- вартість придбання (ціна закупки товарів, а також інша вартість, що не має грошового вираження – зміна іміджу торговельного підприємства, його конкурентоспроможність, перспективи росту товарообігу);
- якість обслуговування – якість товарів, що закуповуються та надійність договірних відносин (гарантованість обслуговування потрібними ресурсами впродовж заданого проміжку часу та незалежно від недопоставок, що можуть виникнути, від порушення термінів доставки.
Існують і додаткові критерії вибору постачальника:
- віддаленість постачальника від споживача;
- строки виконання поточних та термінових замовлень;
- наявність у постачальника резервних потужностей (запасів товарів);
- організація управління якістю продукції у постачальника;
- спроможність постачальника забезпечити заміну неякісних товарів та після продажне обслуговування;
- кредитоспроможність та фінансове становище постачальника.
Сукупні витрати підприємства на закупівлю товарів у конкретного постачальника (В):
В = Вз + Втр + Взб + Взам + В фін,
Вз – витрати безпосередньо на закупку товарів;
Втр – витрати на транспортування товарів;
Взб – витрати на зберігання товарів;
Взам – витрати на організацію завезення (замовлення) товарів;
Вфін – витрати на фінансове забезпечення угоди по закупівлі товарів.
VІ – узгодження та укладання договору на закупівлю товарів.
Договір закупівлі – основний документ, який визначає права та обов’язки сторін з організації поставки товарів на торговельне підприємство за умов його відповідності правовим нормам господарського законодавства.
VІІ – контроль за виконанням договорів та надходженням товарів на підприємство.