6.2. Стратегія управління товарним забезпеченням обороту

І – вивчення кон’юнктури ринку закупок та каналів розподілу товарних ресурсів.

Канал розподілу – сукупність організацій або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передати іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху від виробника до споживача.

Рівень каналу – це посередник, який виконує роботу з наближення товару та права власності на нього до кінцевого споживача.

Канали розподілу товарів можуть бути наступними:

Виробник    →   Споживач

канал нульового рівня

Виробник  →  Роздрібний посередник  →  Споживач

однорівневий канал

Виробник  →  Гуртовий посередник →  Роздрібний посередник  →            → Споживач

дворівневий канал

Виробник  →  Гуртовий посередник  → Дрібно-гуртовий посередник →  →  Роздрібний посередник  →  Споживач

трьохрівневий канал

ІІ – аналіз надходження та закупівлі товарів.

ІІІ – планування обсягу та структури закупівлі товарів.

ІV – визначення методу закупівлі товарів.

Основними методами закупівлі товарів є:

1) гуртові закупки товарів однією партією;

2) гуртові закупки з періодичною поставкою узгодженими партіями;

3) гуртові закупки з одержанням товарів по мірі необхідності;

4) разові закупки;

5) різні комбінації перерахованих методів.

V – вибір постачальника товарних ресурсів;

Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання угоди закупки з конкретним постачальником порівняно з іншими альтернативними варіантами.

Основні критерії вибору постачальника:

-                          вартість придбання (ціна закупки товарів, а також інша вартість, що не має грошового вираження – зміна іміджу торговельного підприємства, його конкурентоспроможність, перспективи росту товарообігу);

-                          якість обслуговування – якість товарів, що закуповуються та надійність договірних відносин (гарантованість обслуговування потрібними ресурсами впродовж заданого проміжку часу та незалежно від недопоставок, що можуть виникнути, від порушення термінів доставки.

Існують і додаткові критерії вибору постачальника:

- віддаленість постачальника від споживача;

- строки виконання поточних та термінових замовлень;

- наявність у постачальника резервних потужностей (запасів товарів);

- організація управління якістю продукції у постачальника;

- спроможність постачальника забезпечити заміну неякісних товарів та після продажне обслуговування;

- кредитоспроможність та фінансове становище постачальника.

Сукупні витрати підприємства на закупівлю товарів у конкретного постачальника (В):

В = Вз + Втр + Взб + Взам + В фін,

Вз – витрати безпосередньо на закупку товарів;

Втр – витрати на транспортування товарів;

Взб – витрати на зберігання товарів;

Взам – витрати на організацію завезення (замовлення) товарів;

Вфін – витрати на фінансове забезпечення угоди по закупівлі товарів. 

VІ – узгодження та укладання договору на закупівлю товарів.

Договір закупівлі – основний документ, який визначає права та обов’язки сторін з організації поставки товарів на торговельне підприємство за умов його відповідності правовим нормам господарського законодавства. 

VІІ – контроль за виконанням договорів та надходженням товарів на підприємство.