Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Туристична діяльність Томаса Кука

Томас Кук (1808-1893), виходець із злиденної анг­лійської сім'ї, зробив справжнє відкриття. Він започаткував один із найбільш прибуткових видів бізнесу, на якому сьогодні багатіють не тільки окремі фірми, але й цілі держави. Т. Кук започаткував туристичну діяльність в сучасному розумінні цього слова і усе, що стоїть за цією діяльністю: маршрут, квитки, готелі, путівники, дорожні чеки. А починалося все прозаїчно. Кук, будучи бідним баптистом, оголосив війну алко­голізму та палінню. Саме п'яниць та курців він зробив пер­шими туристами. Пили тоді багато, і це було не випадково. З XVIII ст. англійське законодавство, щоб протистояти імпорту іноземного бренді, заохочувало перегонку спирту вдома. Робіт­ники у великих промислових містах майже поголовне напива­лися до півсмерті дешевим джином.

Боротьба з пияцтвом стала одним із головних напрямків діяльності Кука. Його одноголосне обрали секретарем щойно створеного в Харборафі Товариства тверезості. Проповідуючи тверезість у Харборафі та околицях, Кук навернув у свою віру безліч людей, і усе ж йому здавалось, що він робить недостатньо. І тоді, в листопаді 1839 р. Кук прийнявся за видання «Щомісячного вісника тверезості», в якому поряд із лекціями та наукови­ми статтями про шкоду алкоголю став друкувати вірші членів асоціації. Потім Кук вирішив найняти поїзд, щоб відвезти на ньому «друзів тверезості» з Лейстера до Лафборо на квартальний з'їзд асоціації тверезників південних графств центральної Англії. Кук жваво описав свій план секретареві залізничного товариства Джону Фоксу Белу і зацікавив його своїм ентузіазмом. Бел оплатив Куку попередні витрати. Два тижні пішло на орга­нізацію заходу: необхідно було домовитись про культурну про­граму і харчування в Лафборо, надрукувати та розповсюдити ре­кламні плакати та білети. Спеціальні запрошення були розіслані в Нотінгем, Дербі та інші міста. 5 липня 1841 р. 570 «друзів тверезості» сіли в дев'ять відкритих вагонів.

Успіх не примусив себе довго чекати і надихнув Кука на но­ві кроки. Він організував кілька екскурсій вартістю в 1 шилінг для дорослих і 6 пенсів (1/2 шилінга) для дітей (ціни, які бу­ли доступними навіть для бідних). Наступною сенсацією стала спеціальна дитяча поїздка з Лейстера до Дербі. В ній взяли участь 3 тис. учнів недільних шкіл.

Успіх Кука, на його думку, а також за переко­нанням клієнтів його агентства, полягав у тому, що Кук особисто супровод­жував туристів в усіх поїздках. Формула дуже проста: багато хто з паса­жирів вперше подорожу­вали залізницею, дуже хвилювались за своє здо­ров'я, а також за збере­ження свого майна. Для таких туристів Кук був немов батьком рідним, ін­структував їх, втішаючи і демонструючи особисту, впевненість. Преподобний Бенджамен Амстронг з Норфолка свідчив, що за ті 14 років, які подорожував з компанією Кука, він навіть не чув про жодний неприємний інцидент.

Наступною ціллю Кука стала боротьба з палінням. В ли­стопаді 1842 р. сім'я Кука переїхала до Лейстера. Тоді ж йо­го дружина відкрила готель, в якому замість алкогольних на­поїв продавався сік. І всюди висіли таблички: «Палити заборонено». В готелі розповсюджували журнал «Противник паління», який пропонував на противагу «поганому тютюну» захоплюючі подорожі в товаристві людей, які відмовилися від «поганого алкоголю». Клієнтура зростала, і Кук уклав кон­тракт з управлінням залізниці про регулярну поставку паса­жирів. Запропоноване ним гасло «Залізничні дороги — для мі­льйонів!» прикрашало вітрини магазинів, огорожі та ліхтарні стовпи. Залізничні дороги за це надавали Куку знижки, які дозволяли організовувати розважальні подорожі навіть для людей з дуже обмеженими фінансовими можливо­стями. Тому клієнтів були не сотні, а тисячі. Екскурсії та подорожі Кука ґрунтувалися на принципі: «Отримання мак­симальної вигоди для максимальної кількості людей за міні­мальну вартість». Була ще одна обставина, яка сприяла справі Кука: в 1840 р. профспілки домоглися щорічних від­пусток для робітників та середнього класу, які виявились зовсім не готовими до такої розкоші. Вони просто не знали, чим зайнятися в вільний час. Кук підказав: під час відпуст­ки треба займатися туризмом.

Влітку 1845 р. Томас Кук організував першу розважальну подорож, без проповідей та утримань, на спецпоїзді з Лейстера до Ліверпуля і назад. Кук вирішив одразу відмовитись від незручних вагонів третього класу, зарахував комфорт і безпеку до рангу пріоритетів. Перед тим, як продати білети всім бажаю­чим, Кук сам проїхав по маршруту, оглянув міста, в яких пла­нував робити зупинки, і вперше запропонував мандрівникам дорожні чеки (аналоги яких були знайомі ще з часів тампліє­рів), знамениті згодом як «чеки Кука», які гарантували захист мандрівників від дорожньої крадіжки. Намагаючись зробити свої тури комфортними і цікавими для своїх клієнтів, Кук ви­дав у 1845 р. «Довідник для мандрівника» про подорожі із Лейстера у Ліверпуль.

Головна складність, з якою Кук зіткнувся цього разу, — на­годувати та розмістити на ночівлю одночасно більше 700 тури­стів. Проте підготовча робота не обмежувалась договорами, які були укладені з власниками готелів. Для своєї першої поїздки, а втім, як і для всіх наступних, Кук видав невеликий путівник з розповіддю про всі визначні пам'ятки, які туристи зможуть побачити. Успіх перевершив самі оптимістичні очікування. Ще під час рекламної компанії попит на квитки був такий високий, що виникла необхідність найняти два поїзди замість одного.

Далі почалися зовсім чудеса менеджменту. В 1846 р. Кук відправився до Шотландії, щоб розробити маршрут для люби­телів творчості Вальтера Скотта та Роберта Бернса. їх чи­тав і цитував майже кожен житель Великобританії. Розраху­нок безпомилковий: фанатичний читач обов'язково забажає «доторкнутися руками» до казкового світу улюблених творів. Кук був першим, хто це зрозумів і перетворив у життя цю ідею, одну з найкасовіших ідей майбутнього туристичного бізнесу. Після видання путівника по Шотландії Кук у першому ж поїз­ді відвіз 350 чоловік.

Освоївши маршрути по Шотландії. Ірландії, Північному Уельсу, острову Мен, Кук пішов далі. Він запропонував кіль­ком великим землевласникам центральної Англії відкрити їх замки та парки простим людям для огляду. Робітникам це бу­де цікаво, вважав Кук. Першим відгукнувся герцог Ротлендширський, який відкрив туристам свій заміський замок. За ним потягнулись деякі інші знатні особи.

В 1847 р. була створена туристична фірма Тhomas Cook and Son («Томас Кук і син»), яка проіснувала до почат­ку XXI століття.

В 1851 р. у лондонському Гайд-парку був збудований вели­кий павільйон для торгівельно-промислової виставки. Дізнав­шись про це, Томас Кук вирішив, що виставка могла б бути ці­кавою людям, які займаються промисловою діяльністю, а також простим робітникам і споживачам представлених товарів, і ді­тям для задоволення пізнавальних інтересів. Протягом трьох місяців Кук їздив по країні, організовував спеціальні клуби для працівників, вносячи щотижневу невелику оплату. Член клубу отримував квиток до Лондона і назад (в цьому Куку допоміг його старий друг і компаньйон Джон Еліс, директор залізниці в центральній Англії), а також харчування і ночівлю.

Грандіозний план був широко розрекламований в щойно-створеному Куком журналі «Екскурсант», який проіснував до Другої світової війни. Дякуючи зусиллям Томаса Кука, вистав­ку відвідали 3 тис. учнів з Лейстера, Нотінгема і Дербі. Спла­нувавши дитячі екскурсії до столиці, Кук був особливо обереж­ний: на станції дітей та вчителів зустрічала череда омнібусів, фургонів, кебів, які відправляли дітей до Гайд-парку та очіку­вали весь день, щоб доставити їх назад на вокзал. Результат діяльності був значний: завдяки Куку, виставку відвідали біль­ше 165 тис. чоловік.

Після Лондона аналогічна виставка відбулася в Дубліні, а потім в 1855 р. на Єлисейських полях. Поїздка до Парижу була першим, зарубіжним, маршрутом Томаса Кука. І на цей раз він знову передбачив усе. Численні контракти, укладені з влас­никами готелів та транспортних засобів, гарантували туристам спокій та комфорт. Кук, як завжди, видав путівник, який на цей раз не тільки знайомив з визначними пам'ятками міста, але й давав масу практичних порад, як правильно поводити себе в нез­найомому місті. Одна з порад Кука була адресована дамам: «Ле­ді можуть, не порушуючи правил поведінки, входити в найкра­ще кафе, або сидіти за столиком на вулиці. Проте леді повинні утримуватися від відвідування кафе на північному боці бульва­рів між «Гранд-опера» та вулицею «Сен Дені». Успіх був дуже великий: після закінчення сезону особистий секретар Наполеоне ПІ передав Томасу Куку вдячність імператора за його діяльність. Підкоривши Париж, Кук розробив ряд маршрутів по інших європейських містах. Через деякий час Т. Кук запропонував усім бажаючим відправитись у «великий тур по всій Європі», при цьому можна було вибрати один із декількох маршрутів, кожен з яких пролягав через чотири європейські країни. Томас Кук в значній мірі популяризував відвідання Швейцарії як привабливого центру туризму, чому сприяла організація ним у 1863 р. спеціального туру по цій країні.

В 1865 р. Кук «відкрив» для співвітчизників Новий Світ, а для американців — батьківщину їх предків. Американське відді­лення фірми очолив син Кука — Джон Мейсон Кук, вірний со­ратник батька в усіх його справах. Агентство Thomas Cook and Son надавало американським туристам той самий набір по­слуг, що й англійцям, у тому числі й послуги, пов'язані з відві­дуванням торгівельно-промислових виставок.

Регулярне пароплавне сполучення між Нью-Йорком і Лон­доном було встановлено у 1838 році. В 1866 р. Т. Кук організу­вав туристичні подорожі для двох груп до США. П'ятитижнева подорож, яка була здійснена у 1877 р. на пароплаві «Квейкер Сіті», поклала початок регулярними морським круї­зам в Америку. Одним з перших американських клієнтів ком­панії став Марк Твен, який описав свої подорожі в подорожніх нотатках «Простаки за кордоном» і «Пішки по Європі». М. Твен був так захоплений агентством, що порекомендував президенту Гранту скористатися послугами фірми.

Марк Твен продовжував традиції європейських письменників, та­ких як Лоренц Стерн, який написав «Сентиментальну подорож до Франції та Італії», — книгу, що зіграла значну роль у зміні мотивації щодо подорожей. Також відомі літературні твори — описи подорожей: «Подорож із Парижа в Єрусалим» Шатобріана, «Прогулянки Римом» Ф. Стендаля, «Подорож на Схід» Ламартіна, «Подорож в Єгипет» О. Дюма (1839); «Подорож в Росію» Т. Готьє; «Книга подорожей» Г. Флобера (1845). Наприклад, італійські записки Г. Флобера являли собою своєрідний каталог картин, скульптур та інших творів мистец­тва, які письменник побачив в музеях і художніх галереях, а також опис архітектурних пам'яток Помпеї, Риму, Ватикану, Флоренції. Флобер описував етнографічні та історико-культурні аспекти розвитку країн, які відвідував.

Дуже цікавими та докладними були описи подорожей О. Дюма, який, на відміну від Флобера, підмічав усілякі пікантні подробиці в традиціях та звичаях певних територій і цим привертав увагу туристів до описаних країн.

В грудні 1868 р. фірма запропону­вала англійцям послуги в організації подорожі на прощу до Святої землі. Вперше християни могли здійснити подорож до своїх головних святинь настільки комфортно та безпечно. 60 чоловік перетнули пустелю з караваном: 65 верхових коней везли туристів, 87 коней разом з великою кількістю мулів та віслюків були завантажені всім необхідним, пілігримів супрово­джували 77 співробітників фірми, серед яких були озброєні ка­рабінами охоронці з вартовими собаками. Прочани були у захваті від такого обслуговування. Представники знаменитих європейських родин буквально завалили Кука проханнями про організацію для них аналогічних поїздок. Після повернення з Палестини короля Сербії і кількох російських князів до Кука звернувся спадкоємець англійської корони принц Уельський (майбутній король Едуард VII), побажавши відправити на про­щу до Гробу Господа своїх синів, Альберта та Георга (майбут­нього короля Георга V).

Прем'єр-міністр Великобританії Гладстон дав Куку спе­ціальне завдання: освоїти для багатих англійців екскурсійні маршрути по Індії, а для багатих індійців --по Англії. Глад­стон. вірив, що туризм допоможе налагодити дружні відносини між жителями колонії і метрополії. В індійському офісі Кука не було відбою від клієнтів. У 1878 р. генерал-губернатор Індії граф Дафферін звернувся до Кука з проханням організувати для мусульманського населення регіону хадж (ходіння на про­щу) до Мекки.

У 1872 році Кук організував перший навколосвітній кру­їз, в ньому взяли участь 10 чоловік. Для того, щоб об'їхати зем­ну кулю запланованим маршрутом, групі знадобилось 222 дні. В наш час цей шлях можна подолати за тиждень.

У 1890-і роки сім'я Куків першою організувала поїздки через усю Європу в Азію на поїзді по Транссибірській магістралі.

Після смерті Т. Кука у 1893 р. власниками його компанії стали його три сини. Бізнес компанії розрісся і включав напри­кінці XIX ст. три основні напрями: туризм, банківську спра­ву і перевезення вантажів морськими суднами.

Пізніше, у 1931 р. компанія Thomas Cook and Son злилася з компанією Wagon Lit Company, яка займалась перевезенням пасажирів у спальних вагонах експрес-потягом по Європі.

Після закінчення другої світової війни уряд Великобрита­нії придбав основні права на компанію Thomas Cook and Son. За станом на початок XXI ст. її співвласниками були Thrust Houses Forte Automobile (найбільша компанія в індустрії го­стинності Великобританії) та асоціація Аutomobile Association of Britain. Компанія Тhomas Cooc and Son мала на межі XX і XXI ст. 5 відносно незалежних основних підрозділів, біль­ше 625 офісів, в ній було зайнято близько 10 тис. співробітників по всьому світу. Вона вважається однією з най­більших в галузі туризму, хоча діяльність цієї знаменитої компанії не обмежується наданням туристичних послуг.