Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Функція витрат і рівновага виробника

Економічні витрати залежать від кількості вико­ристаних ресурсів (їх затрат) та цін за послуги факто­рів виробництва. Тоді можна встановити залежність між обсягами виробництва та мінімально можливими витратами, необхідними для його отримання. Ця за­лежність називається функцією витрат:

 І

де  — затрати праці та капіталу; ціни відповідних ресурсів.

За допомогою функції витрат можна вирішувати як прямі, так і зворотні задачі: мінімізація витрат на зада­ний обсяг виробництва або максимізація виробництва при заданих витратах. Легко помітити зв'язок функції витрат з виробничою функцією, яка доповнюється ура­хуванням цін на відповідні виробничі ресурси.

Загальні (сукупні) витрати (ТС) на виробницт­во можна розрахувати як суму витрат на придбання кожного фактора:

При фіксованих цінах на ресурси можна знайти різ­ні набори капіталу та праці, які можна придбати за од­накові витрати. Графічне зображення цих наборів нази­вається ізокостою. Ізокоста — це лінія, що відображає затрати капіталу та праці, при яких витрати виробниц­тва залишаються незмінними (рис. 6.1).


Кожен рівень затрат праці та капіталу має свою ізокосту. Нахил будь-якої ізокости із сімейства ізо кост дорівнює  Його можна виразити і через співвідношення цін:

Зміна ціни на працю чи капітал може змінити на­хил ізокости (рис. 6.2): зростання ціни капіталу та зниження ціни праці збільшує кут нахилу; кут нахи­лу зменшується при зростанні ціни праці та зниженні ціни капіталу.

Який же із запропонованих ізокостою наборів ка­піталу та праці забезпечить максимальний обсяг про­дукту? Щоб відповісти на це запитання, потрібно су­містити ізокости з картою ізоквант (рис. 6.3).

Умовою для визначення максимальних обсягів ви­робництва при заданих витратах (як і мінімальних витрат на заданий обсяг виробництва) є однаковий нахил ізокости та відповідної ізокванти, що має спіль­ну точку з ізокостою та найбільш віддалена від почат­ку координат (точка А на рис. 6.3).

Нахил ізокванти визначається граничною нормою технологічного заміщення, а ізокости — співвідно­шенням цін праці та капіталу. Тоді умову рівноваги


виробника, тобто такого його стану, в якому він не бажає змінювати співвідношення капіталу та праці, що задіяні у виробничому процесі, можна подати як рівність:

Оскільки   то справедливим
буде рівняння:

або

Рівняння (6.6) відображає принцип найменших витрат, суть якого у тому, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними витратами вима­гає, щоб ресурси, які одночасно використовуються, мали однакову величину граничного продукту на одиницю вартості ресурсу. Якщо граничний продукт на одиницю витрат одного фактора перевищує гра­ничний продукт іншого фактора, то фірма може


отримати приріст продукції для реалізації без додат­кових коштів за рахунок зміни співвідношення фак­торів виробництва.

Якщо з'єднати точки, що відповідають комбінаці­ям факторів виробництва, які мінімізують витрати при різних заданих обсягах виробництва, то дістанемо так звану траєкторію зростання (рис. 6.4).

Траєкторія зростання показує, як змінюється співвідношення факторів виробництва, що забезпечу­ють мінімальні витрати, при збільшенні обсягів вироб­ництва.