6.2.1. Сутність кредитного забезпечення

6.2.1. Сутність кредитного забезпечення

Кредит - різновид економічних відносин, суб'єктами яких є кредитор та позичальник. Характерна риса цих відносин полягає в передачі у тимчасове користування вартості, незалежно від форми її носія, на певних умовах, при збереженні права володіння нею за кредитором. Основні умови одержання кредиту визначені положенням про кредитування, затвердженого правлінням Національного банку України. Ним передбачено, що кредит повинен бути забезпеченим, мати чітко визначений термін користування та цільовий характер, має платний характер та повинен бути обов'язково повернутий і не видаватись для відшкодування збитків, одержаних від господарської діяльності, формування та збільшення статутного фонду, а також придбання цінних паперів. Решта умов, у тому числі плата за кредит та форми його повернення, визначаються за угодою між кредитором та позичальником.

При визначенні сутності кредитування використовуються відповідні терміни.

Система кредитування - це сукупність кредитних відносин та інфраструктурних ланок, в яких здійснюються ці відносини.

Кредитування сільськогосподарських товаровиробників - це форма економічних відносин між суб'єктами кредитної угоди з приводу передачі в тимчасове користування вартості та повернення її.

Суб'єкти кредитної угоди: кредитор та позичальник.

Кредитором є суб'єкт підприємницької діяльності, який передає іншому учаснику підприємницької діяльності в тимчасове користування, залишаючи за собою право володіння переданою вартістю.

Позичальником є суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує від кредитора право тимчасового користування та розпорядження одержаним обсягом вартості, незалежно від форм носіїв цієї вартості.

Форми взаємовідносини між кредитором та позичальником є кредитні позички та позички некредитного характеру.

Кредитні позички передбачають надання кредитором позичальнику певної форми вартості на умовах строковості, платності, цільового характеру використання, забезпечення та повернення;

Позички некредитного характеру передбачають як обов'язкову умову тільки повернення одержаної в тимчасове користування вартості.

Форми кредитної позички розрізняються за предметом угоди на фінансову та товарну. Використання форм кредитної позички визначається чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Фінансова кредитна позичка характеризується тим, що носієм вартості є національна або іноземна валюта.

Товарна кредитна позичка характеризується тим, що носієм вартості є товар. Різновидністю товарної кредитної позички є компенсаційна кредитна позичка, яка передбачає повернення позиченої вартості через товарну форму, незалежно від форми видачі.

Форми кредитних позичок поділяються:

за суб'єктами кредитних відносин - на банківський, державний, комерційний та іноземний;

в залежності від мети - задоволення потреб виробництва поточного або інвестиційного характеру;

за терміном - короткострокові, терміном до 1,5 року та довгострокові, терміном 1,5 року і більше;

за предметом кредитної угоди - фінансовий або грошовий, товарний та компенсаційний.

Фінансовий кредит надається позичальнику будь-яким банком, резидентом або нерезидентом, у будь-якій валюті, згідно чинного законодавства та нормативних актів Національний банк України.

Товарний кредит надається будь-яким кредитором у вигляді товарів, відповідно до укладеного кредитного договору.

Компенсаційний кредит надається в будь-якій формі, яка відповідає чинному законодавству, а повертається в товарній формі на умовах, визначених кредитною угодою.

За формою надання - водночас, спеціальний кредит, по кредитній лінії, офердрафтний, вексельний кредит банку, іпотечний, бюджетний, цільовий кредит Національного банку України, змішані форми кредиту;

водночас - надається кредитором позичальнику з передачею всього обсягу кредиту;

спеціальний кредит - надається банком позичальнику на придбання матеріально-технічних засобів, матеріалів і сировини, із зарахуванням виділених коштів на спеціальний кредитний рахунок. Банк оплачує за витрати позичальника за поданням останнім банку крім розрахункових документів також комерційних, які підтверджують цільове використання кредитів;

кредитна лінія - кредит надається позичальнику у вигляді певних частин, кожна з яких має свої особливі умови використання. Послідуюча частина. Якщо позичальник не виконує умови використання останньої виданої частини кредиту, то кредитор не надає слідуючу, або може припинити виконання договору і зажадати від позичальника повернення виданої частини;

офердрафтний кредит - надається позичальнику частинами, які покривають тимчасову нестачу коштів на поточному рахунку позичальника, в кредиту надається при виконанні умов, передбачених для попередньої частини межах обумовленого кредитною угодою обсягу;

вексельний кредит банку - надається банком, шляхом продажі покупцю сільськогосподарської продукції переказного векселя, з можливістю послідуючого використання для закупівлі сировини і матеріалів товаровиробниками АПК. При настанні терміну сплати банк кредитор викуповує виданий вексель у останнього власника;

іпотечний кредит - здійснюється відповідно до чинного законодавства із заставою нерухомого майна як гарантії повернення кредитів. В частині застави землі та права Ті оренди, кредитори і позичальники керуються вимогами законів України "Про заставу земельних ділянок" та "Про заставу права оренди земельних ділянок", після їх прийняття;

бюджетний кредит - надається комерційним банкам з Державного чи місцевих бюджетів, під державні або регіональні цільові програми розвитку сільськогосподарського виробництва, затверджені Кабінетом Міністрів України або відповідними органами регіонального управління. Посередниками в розподілі виділених кредитних ресурсів виступають комерційні банки, які видають відповідні кошти позичальникам, виконавцям програм, через спеціальні кредитні рахунки;

цільовий кредит Національного банку України надається Національним банком України комерційним банкам під державні цільові програми розвитку сільськогосподарського виробництва, які затверджені Верховною Радою України. Посередниками в розподілі виділених кредитних ресурсів виступають комерційні банки, які видають їх позичальникам, виконавцям програми через спеціальний кредитний рахунок.

Змішані форми кредиту - лізинг та факторинг: лізинг, як поєднання оренди з кредитом факторинг, як поєднання кредитування з комісійними операціями.

Комерційний кредит - це форма кредитування, яка виступає як продаж товарів з відстрочкою платежу. Розрізняється різновиди за формою кредитної угоди. У випадку, коли така угода оформляється договором, то комерційний кредит виступає в договірній формі, а якщо за допомогою векселя, то це вексельний комерційний кредит.

Вексельний комерційний кредит оформляється простим або переказним векселем. Простий вексель є формою боргового зобов'язання, яке підлягає безумовному виконанню згідно чинного законодавства. Переказний вексель, згідно чинного законодавства, може бути використаний як платіжний документ. Відповідає за організацію вексельного обігу Національний банк України.

Іноземні кредити надаються товаровиробникам АПК іноземними юридичними або фізичними особами під гарантії Уряду, під банківську гарантію та відповідно до зовнішньоекономічних договорів;

іноземні кредити під гарантії Уряду видаються відповідно до умов, визначених Урядом;

іноземні кредити під гарантії банків видаються відповідно до умов, визначених відповідним банком;

іноземні кредити відповідно до зовнішньоекономічних договорів видаються за умовами, визначеними Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та Міністерство агропромислового комплексу України.

Позички некредитного характеру є формою відносин з купівлі-продажу боргових зобов'язань або товарів, яке здійснюється у формі безпроцентної позички вартості, в обмін на обіцянку повернути відповідний еквівалент позички у вигляді грошей або товару.

Продаж боргових зобов'язань виступає у формі акцій, облігацій або корпоративних прав на участь в діяльності господарських товариств. Здійснюються такі операції на основі чинного законодавства.

Продаж товарів на основі позик некредитного характеру здійснюється у формі авансування.

Виходячи з особливостей кредитних відносин в системі відтворення кредит може мати декілька визначень. З точки зору позичальника, кредит є формою опосередкованого використання майбутніх доходів для здійснення теперішнього виробничого процесу, з чого випливає, що кредит може використовуватись тільки для вкладень, які дають змогу одержати додаткові кошти, а не для покриття боргів.

З точки ж зору кредитора, кредит можна визначити як форму економічних відносин, пов'язану з тимчасовою передачею в користуванням чужої власності на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та як засіб товарно-грошового обігу. Тобто в другому випадку кредит виступає як специфічний вид підприємницької діяльності щодо використання вільних коштів (вартості), створеної та тимчасово не використаної економічною системою. Ця особливість кредиту визначає особливості механізму здійснення кредитних операцій.

Що ж стосується формування самого кредитного ресурсу, то, з точки зору підприємств, які віддають тимчасово вільні кошти в позичку кредитним установам, ці відносини також можна розглядати як інвестиції в підприємницьку діяльність фінансових структур, а з точки зору кредитних установ - як підприємницьке використання тимчасово вільної вартості суспільства. Адже кредитні установи, одержуючи вкладення під нижчий відсоток, видають його боржникам під вищий, маючи на цьому відповідний прибуток.

В процесі відтворення кредит виконує ряд специфічних економічних функцій:

- контрольну, як з боку суспільства та кредитора через встановлені відповідні правила;

- перерозлодільчу,  яка  означає,   що  з  допомогою  кредиту  здійснюється міжгалузевий та міжрегіональний розподіл вартості;

- заміщення готівки кредитними операціями;

- грошово-емісійну, функція якої полягає в тому, що термін дії відповідної форми грошей обмежений терміном дії відповідного боргового зобов'язання і по закінченню дії останнього кількість платіжних засобів в обігу відповідно зменшується. Така емісія діє в авторегулюючому режимі, збільшуючи тимчасово в обігу кількість платіжних засобів при нестачі грошей і зменшуючи їх при закінченні кредитних операцій;

- централізації  капіталу,   сприяючи  перетворенню  приватного  капіталу  в акціонерний шляхом запровадження акціонерних відносин та концентруючи капітали на окремих напрямках, включаючи видачу консорціумних кредитів;

- інвестиційну, коли через ринкові механізми кредит сприяє економічному розвитку всіх підприємницьких структур, в тому числі окремих галузей та форм господарювання.

Кредит як форма економічних відносин, що пов'язана з позичкою ресурсів для одержання майбутніх прибутків, може функціонувати тільки в таких випадках, якщо: в результаті підприємницької діяльності є прибуток; прибуток залишається після виконання необхідних платежів до бюджетної системи; є зовнішня підтримка як мінімум для покриття збитків та створення мінімальних прибутків, які забезпечують не тільки повернення одержаних кредитів, але й сплату вартості його обслуговування.