6.2.Способи визначення потреби в оборотних коштах
Нормування оборотних коштів передбачає врахування наступних факторів:
1. Умови поставок товарно-матеріальних цінностей — кількість постачальників, ритмічність поставок, асортимент однієї партії і кільуість партій, що формують повний асортимент, форми розрахунків з постачальниками; ймовірність затримок в поставках і таке інше.
2. Особливості організації процесу виробництва — тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат на протязі цього циклу, асортимент продукції, що виробляється і т.і.
3. Умови реалізації продукції — кількість споживачів і їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.
Процес нормування здійснюється у такій послідовності:
· визначаються норми запасів по статтям оборотних активів, що нормуються;
· встановлюється одноденне витрачання матерівльних цінностей;
· визначається норматив оборотних коштів по кожній статті в грошовому виразі;
· розраховується сукупний норматив;
· визначаються норми і нормативи по окремим статтям оборотних коштів для підрозділів підприємства.
Значення нормування полягає у:
· забезпеченні неперервності роботи підприємства;
· забезпеченні ефективності використання оборотних коштів;
· контролі за виконанням плану виробництва і реалізації продукції;
· в укріпленні режиму економії;
· в мінімізації господарського ризику.