Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.3. Зовнішня і міжнародна торгівля

Зовнішня і міжнародна торгівля, незважаючи на свою близькість, є різними поняттями.

 Зовнішня торгівля - це специфічний сектор економіки окремої дер­жави, суб'єктами якого сьогодні є підприємницькі структури, пов'яза­ні з реалізацією товарів (послуг, ідей) на зарубіжних ринках і частини зарубіжного товару на національному ринку. Зовнішня торгівля Украї­ни є об'єктом національного державного регулювання і пов'язана з торговельним балансом країни. Здійснюється вона на основі Зако­ну України „Про зовнішньоекономічну діяльність" (табл. 3).

 Міжнародна торгівля - специфічна сфера, що об'єднує зовнішньо­торговельні сектори національних економік. Вона пов'язана з світо­вим ринком і регулюється міжнародними економічними організа­ціями.

 Зовнішньоекономічною діяльністю сьогодні можуть займатися практично всі підприємницькі структури, якщо це не суперечить їх статуту та чинному законодавству. Для її здійснення необхідно при­дбати ліцензію на вивезення товару, яка видається Міністерством

 Таблиця 3. Показники розвитку зовнішньоекономічної діяльності України

 

Показник

1992

1993

1994

Обсяг іноземних кредитівзагальний обсяг відкритих ліній за міждержавними та банківськими договорами), млн дол. США

 

 

 

1693

 

 

 

1647

 

 

 

489

Зовнішньоторговий оборот,

 

 

 

всього, млн дол. США

10887,87

18223,8

433118,6

в тому числі країни:

 

 

 

близького зарубіжжя

4895,44

12668,6

32380,6

далекого зарубіжжя

5992,43

5555,2

11439

із загального обсягузовнішньо-

 

 

 

торгового обороту

 

 

 

експорт, всього

6064,4

8110,2

21 952,1

із нього країни:

 

 

 

близького зарубіжжя

2290,9

4549,5

15065,3

далекого зарубіжжя

3773,5

3560,7

6886,8

імпорт, всього

4823,37

10113,6

21 867,5

із нього країни:

 

 

 

близького зарубіжжя

2604,44

8119,1

17315,3

далекого зарубіжжя

2218,93

1994,5

4542,2

економіки, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та іншими міністерствами, яким таке право надає Кабінет Міністрів Ук­раїни.

Основним інститутом, що регулює міжнародні торговельні відно­сини, є Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ), завданням якої є лібералізація зовнішньої торгівлі та торгових режимів, зниження розмірів торговельних тарифів, боротьба з протекціонізмом і демпін­гом. В основу діяльності ГАТТ покладено принцип „однакового під­ходу" до партнерів.

Діяльність ГАТТ охоплює широке коло тарифно-митних питань. ЇЇ угоди відпрацьовуються на основі так званого „раунду переговорів", що утворює торгово-правовий каркас, до рішень якого зобов'язані пристосовувати свою зовнішньоторговельну політику окремі дер­жави.

Класична схема руху товарів від експортера до імпортера така: склад експортера - шлях до порту (залізничної станції) - знаходження у порту - шлях за кордон - складування товару за кордоном - до­ставка імпортеру. Ця схема визначає набір комерційних документів, які можна поділити на товарні, страхові і супроводжувальні.

 Товарним документом є коносамент (накладна), який підтверджує одержання вантажу, тимчасове його збереження та складування, від­вантаження і доставку вантажоотримувачу. Індосамент дозволяє передавання коносаменту іншій особі.

Страховий документ - це страховий поліс, який видається стра­ховою компанією для забезпечення цілості товарів від пошкоджень, втрат і форс-мажорних обставин (стихійних лих).

Супроводжувальний док/мент представлений рахунком-факту-рою. Цей документ дає докладний опис товарів. До нього можуть до­даватися сертифікати, які засвідчують вид, походження, масу, обсяг, якість та хімічний аналіз товарів.

Основними моментами при ввезенні (імпорті) товарів з-за кордону на національний ринок є митний огляд і митний тариф. Завданням митного огляду є:

оцінка вартості товарів, що ввозяться, і визначення виду мита, яке оподатковується;

відповідність маркування національним стандартам;

виявлення товарів, заборонених до ввезення на національний ринок;

 відповідність величини партії, зазначеній у рахунку;

 правильність виставлених рахунків-фактур за вантаж.

Митний тариф потрібний для класифікації' товарів з метою обкла­дання його відповідним митом.

 Розрахунки по зовнішньоторгових операціях можуть здійснювати­ся за фактом відвантаження товарів у порту або на залізничній станції при поданні комплексу документів (страховий поліс, коносамент, ра-хунок-фактура тощо). У договорах між партнерами обумовлюються місце відвантаження, час передавання права власності, відповідаль­ність продавця перед покупцем, розподіл транспортних видатків між партнерами. Існують стандартні форми міжнародних угод, засновані на „Умовах поставки у міжнародній торгівлі". Основними є такі фор­ми розрахунку між партнерами:

 С/Ф (вартість, фрахт, страховка) - продавець зобов'язаний за свій рахунок зафрахтувати судно, оплатити перевезення (фрахт), митні витрати і страхування вантажу до того моменту, коли він перетне борт судна при відвантаженні, а покупець бере на себе ризик щодо збереження вантажу після перетинання вантажем лінії судна;

ФОБ - продавець оплачує всі транспортні, страхові та митні витра­ти до моменту доставки вантажу (товару) на борт судна Покупець, у свою чергу, фрахтує судно і страхує вантаж;

ФОР (вільний на рейках або франко-відвантажувальна платфор­ма) - продавець повинен за свій рахунок доставити і завантажити товар до залізничного вагону, а решту витрат несе покупець;

ФОТ (франко-вантажний автомобіль) - продавець доставляє товар до вантажного автомобіля і оплачує всі витрати до моменту переда­вання товару перевізникові ва'нтажу;

франко-завод - покупець отримує товар від продавця на місці його виготовлення або зберігання. Він несе всі витрати з транспортування і страхування вантажу;

ФОК (франко-відвантаження) - продавець оплачує всі видатки до моменту передавання вантажу в установленому місці його перевіз­нику;

 ФАС (франко уздовж борту судна) - продавець повинен в установ­лений строк доставити товари до борту судна;

КАФ (вартість, фрахт) - продавець оплачує всі видатки з відванта­ження, страхування і фрахту до прибуття судна у порт призначення.

В усіх зовнішньоторгових розрахунках, що включають умову „франко", продавці несуть митні витрати.