6.3. Особливості обчислення тривалості виробничого циклу при змішаному способі сполучення операцій, та складного виробу

Особливості обчислення Тц при паралельно-послідовному поєднанні операцій та складного виробу відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, але за умови, щоб партія оброблялася на кожній операції безперервно.
З графіка видно, що технологічний цикл при паралельно-послідовному поєднанні  операцій коротший за цикл при послідовному поєднанні на час паралельного виконання суміжних операцій – С, тобто

Тривалість паралельного виконання двох суміжних операцій залежить від зміщення у часі початку наступної операції порівняно з попередньою.

Можливі два випадки зміни:

1)    тривалість наступної операції більша або дорівнює попередній, (2 і 3 операція.

2)    Тривалість наступної операції менша за попередню (1 і 2 операції, 3 і 4 операції).

У першому випадку виріб після обробки на попередній операції передається на обробку на наступну операцію. У момент закінчення обробки виробу на другій операції, з першої операції передається черговий вирів. Таким чином, обробка на наступній операції здійснюється без простоїв обладнання, що і є умовою паралельно-послідовного руху виробів. Час паралельного виконання цих операцій розраховується за формулою:

У другому випадку неперервна робота на наступній операції потребує накопичення кількості виробів, що пов’язано з великим часом зміщення її початку, ніж у першому випадку.

Час паралельного виконання  операцій визначається за формулою:

Як бачимо, в обох випадках час паралельного виконання суміжних операцій дорівнює добутку кількості виробів в партії без одного виробу та тривалості меншої операції. Якщо останню позначити (t/M)мен., то у загальному вигляді для будь-якої пари суміжних операцій

 Для m операцій таких суміщень буде m-1. Тоді можна остаточно записати формулу обчислення тривалості технологічного циклу при паралельно-послідовному поєднанні операцій:

 

Для обчислення виробничого циклу обробки партії предметів поряд з технологічним циклом треба визначити інші його елементи. Тривалість природних процесів визначається згідно з вимогами технології, час виконання допоміжних операцій та між операційних перерв визначається за певними нормативами або даними досвіду. Тоді виробничий цикл обробки партії предметів у календарних днях може бути обчислений, наприклад для послідовного поєднання операцій за формулою:

 

де Ккал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних до кількості робочих днів у певному періоді (місяці, кварталі, році);

     Кзм – кількість змін роботи на добу,

     tзм – тривалість зміни в годинах,

     tпр , tg – тривалість природних, допоміжних операцій, що не перекриваються, хв.;

    tмо – тривалість середньої міжопераційної перерви (чекання), хв.

 

Особливості обчислення виробничого циклу складного виробу

 

Методика обчислення виробничого циклу складного виробу передбачає, що готовий виріб одержують внаслідок послідовного виконання операцій над одним і тим же предметом праці. Проте, більшість виробів у дискретному виробництві складається з ряду деталей, вузлів, агрегатів (автомобілі, верстати, телевізори і т.д.), які виготовляються певною мірою паралельно. Для такої продукції виробничий цикл обчислюється графоаналітичним методом. Спочатку обчислюються виробничі цикли обробки окремих деталей, складання вузів, агрегатів і виробу в цілому за методикою, розглянутою вище. Після цього будується цикловий графік (стрічковий або сітковий) виготовлення виробу з урахуванням паралельності окремих процесів (рисунок).

 

Цикловий графік виготовлення виробу

 

 

 

Виробничий цикл складного виробу дорівнює найбільшій сумі циклів взаємопов’язаних послідовних процесів. На рисунку це цикли виготовлення деталі Д-3, складальної одиниці Со-2 і загального складання Сз.