Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.4. Витрати у довготерміновому періоді

Аналізуючи витрати у довготерміновому періоді слід мати на увазі, що при цьому немає поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змі­нюватися залежно від обсягу виробництва. Можна відмовитися від оренди чи повернути кредит, продати основні фонди чи придбати нові. Отже, в довго­терміновому періоді найголовніша проблема — опти-мізація розмірів підприємства.

Існує певний зв'язок та залежність між динамікою витрат у короткотерміновому та довготерміновому пе­ріодах. Наведемо такий приклад. Нехай існують певні виробничі модулі (виробничі дільниці), кожен з яких здатний забезпечити виробництво 5000 стільців на рік при мінімальних середніх витратах. Рівень цих ви­трат для кожного модуля свій. Тоді потужність під­приємства буде залежати від кількості модулів, вве­дених у експлуатацію. На рис. 6.7 зображені криві середніх витрат для кожного модуля.


Нехай потреби ринку становлять 7000 стільців  Цей обсяг можна отримати як за допомогою од­ного виробничого модуля, залишаючись у рамках ко­роткотермінового періоду, так і з введенням в експлу­атацію іншого, тобто через довготерміновий період. У першому випадку обсяги виробництва не будуть від­повідати тим, при яких досягається мінімальний рі­вень середніх витрат       Вони зростуть до 12 грн. за стілець. Якщо піти іншим шляхом, то час­тину обсягу (5000 шт.) можна виготовити при міні­мальних витратах (9 грн.), а іншу частину (2000 шт.) — при витратах, що дорівнюють відповідній точці на кривій

Більш привабливий варіант розвитку виробництва такий, що мінімізує загальні витрати на заданий об­сяг. Для першого варіанту вони становитимуть    

для другого

Таким чином, з точки зору мінімізації сукупних витрат для отримання заданого обсягу виробництва привабливішим є другий варіант розвитку, який пе­редбачає перехід від короткотермінового до довготер­мінового періоду.

Подібно до того, як середній продукт залежно від обсягів виробництва може зростати, зменшуватися чи залишатися незмінним, середні витрати також по-різному реагують на ефект масштабу. Ця реакція ба­гато в чому залежить від специфіки галузі, ситуації на ринку, напрямків удосконалення технології вироб­ництва тощо. На рис. 6.8 наведено три найтиповіші ситуації.

У варіанті, що на рис. 6.8, а, спостерігається від­носно короткий період, коли зростання виробництва супроводжується зниженням витрат, тобто позитив­ний ефект масштабу виробництва вичерпується до­сить швидко. Однак при цьому існує широкий діапа­зон обсягів виробництва, при якому зберігається постійний рівень середніх витрат. У таких галузях під-


приємства різних розмірів можуть бути однаково життєздатними.

На рис. 6.8, б можна спостерігати довготривалий ефект від збільшення масштабів виробництва. У таких галузях переваги отримують великі підприємства.

У третьому варіанті (рис. 6.8, в), навпаки, позитив­ний ефект масштабу виробництва досить швидко трансформується у негативний. Тому підприємцю важ­ливо правильно оцінити межі ефективного розширен­ня виробництва. Існуючі бар'єри зростання уможлив­люють ефективне функціонування у таких галузях невеликих підприємств.

Проте намагання мінімізувати витрати — це лише один бік, що визначає поведінку виробника. Вибір реальних масштабів виробництва як в короткотермі­новому, так і в довготерміновому періоді визначається зрештою можливостями максимізувати економічний прибуток. Для цього витрати виробництва слід порів­нювати з доходами, чому і присвячений наступний розділ курсу.