Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.4.3. Структура бюджету

Таким чином, ми наблизилися до складання загального бюджету по господарству. За формою він нагадує звіт про прибут­ки та збитки. Загальний бюджет може бути більш або менш детальним, ніж запропонований нами, залежно від цілей аналізу. Бюджет складається з трьох розділів. Перший розділ — це визначення результатів від основної діяльності господарства. Другий — містить підрахунки результатів від інвестиційної діяльності господарства (дивіденди за цінними паперами інших підприємств), від здачі майна в оренду, від продажу майна і т. ін. Третій розділ показує загальний результат господарської діяльності.

Перший розділ складається з визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), змінних та постійних витрат і результатів від виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції та продукції переробних підприємств. У частині загаль-
ного бюджету, де прогнозуються надходження, показано окремо виручку від реалізації продукції за кожним основним видом діяль­ності. Якщо складати детальніший загальний бюджет, то в
ньому матиме місце виручка від реалізації кожного виду товарної продукції. Виручка від реалізації продукції неосновних виробництв ставиться окремим рядком. Після внесення суми виручки за всіма основними та неосновними видами діяльності підраховується загальна сума виручки.

Загальні витрати господарства об’єднані в чотири групи. Перша група — це змінні витрати. Всі статті витрат, які заповнювалися у виробничих бюджетах за окремими видами діяльності, підсумовуються (за видами) і переносяться до загального бюджету. Після визначення загальної суми змінних витрат по господарству можна обчислити загальний валовий прибуток, тобто суму, на яку виручка господарства перевищує змінні витрати і яка залишається для покриття постійних витрат і формування прибутку. Можна також розрахувати загальний коефіцієнт прибутковості господарства за валовим прибутком:

валовий прибуток / загальна виручка по господарству × 100 %.

Чим вище значення даного показника, тим кращі результати діяльності господарства і тим ефективніше воно працює. Цей коефіцієнт слід порівнювати у динаміці за кілька періодів, а також зіставляти запланований показник з фактичним.

До постійних витрат вносяться вже розраховані суми загальногосподарських та загальновиробничих витрат, окремо підраховуються та вносяться до загального бюджету суми орендної плати за майно і земельні ділянки в оренді. Якщо рухоме або нерухоме майно господарства застраховане, то щорічна сума страхових внесків також повинна бути врахована при плануванні. Ця сума розміщується у рядку «Страхові платежі». Амортизаційні відрахування розраховуються бухгалтерами господарства, і до загального бюджету вноситься річна сума амортизації.

Відсотки за кредитами виділені окремою секцією, оскільки являють собою фінансові витрати господарства. У цей рядок впи­сується сума відсотків за кредитами, отриманих господарством для поповнення обігових коштів. Або якщо господарство купує техніку за лізингом, то відсотки за користування технікою, які є частиною лізингового платежу, також вписуються в цей рядок.

Окремо виділяються податки, які господарство сплачує при реалізації продукції, а також сума фіксованого сільськогосподарського податку. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку проводиться в окремій таблиці, виходячи з кількості гектарів, якими господарство володіє або які орендує, грошової оцін-
ки земель та ставок податку.

Після підрахунку всіх постійних витрат можна визначити прибуток господарства. Він розраховується наступним чином: від виручки віднімаються змінні та постійні витрати. Цей результат показує, чи покриває виручка від реалізації продукції господарства всі витрати, тобто чи є господарство прибутковим. Для тих підприємств, які не сплачують фіксованого сільськогосподарського податку, законодавство дозволяє зменшити прибуток до оподаткування на суму витрат на утримання соціальної сфери, яка перебуває на балансі підприємства. Витрати на соціальну сферу показані під розрахованим прибутком. Для підприємств, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, витрати на утримання соціальної сфери зменшуватимуть загальний прибуток господарства.

Другий розділ загального бюджету відноситься до іншої діяль-
ності господарства, такої як здача в оренду майна або землі, ліквідація активів або отримання дивідендів за цінними паперами чи частками в інших підприємствах. Ця діяльність не є основною в господарствах і жодним чином не пов’язана із сільським господарством. Деякі операції мають тимчасовий характер, тому ми виділили їх в окремий розділ. Ігнорувати ці види діяльності не можна, оскільки вони впливають на результат господарювання й повинні бути враховані. Принцип складання другої частини бюджету такий самий: прогнозуються виручка, витрати і розраховується прибуток. Третім розділом визначається загальний результат — загальний прибуток по господарству.

Після розрахунку результатів діяльності слід провести аналіз загального бюджету, вирахувати питому вагу кожного елемента витрат, виявити найвагоміші витрати і, можливо, накреслити шляхи їх скорочення. Для аналізу прибутковості можна розрахувати кілька коефіцієнтів прибутковості. Формулу для розрахунку прибутковості з валового прибутку наведено вище. Аналіз цих даних допоможе виявити найоптимальнішу структуру витрат господарства та спрогнозувати результати діяльності по господарству загалом.

За процедурою формування загальний бюджет нагадує виробни­чо-фінансовий план, який складали господарства за часів централізованої економіки. Його основна відмінність від виробничо-фі­нансового плану полягає в тому, що бюджет є прогнозом діяльності господарства, а не планом і не виконується на 99 або на 101 %, як виробничо-фінансові плани. Фінансово-виробничі плани узгоджувалися в районних управліннях сільського господарства та передавалися до банківських установ для фінансування господарств. Вони не використовувались як інструмент управління або аналізу прибутковості тих чи інших видів діяльності. Метою виконання або перевиконання виробничо-фінансо­вих планів було одержання надбавок до ціни продукції або інші адміністративні методи стимулювання господарства. Загальний бюджет є виключно внутріш­нім документом господарства, який розробляє керівництво. За
його допомогою керівник порівнює альтернативні варіанти діяльності та вибирає най прибутковіше, визначає виробничу структуру підприємства, підраховує витрати на ресурси, необхідні для запланованої діяльності, і прогнозує результати господарювання.

Протягом року керівник повинен постійно вносити корективи до бюджетів і до загального бюджету, виходячи вже з фактичних даних. Таким чином, у кожний момент часу він знатиме прогнозний результат діяльності свого підприємства. Наприкінці року керівник порівнює прогнозні дані з фактичними, щоб у майбутньому врахувати помилки планування, яких він припустився.

Оскільки загальний бюджет господарства є інструментом управління, то сама форма бюджету може змінюватися залежно від мети складання та аналізу бюджету. Якщо керівник хоче скласти детальніший загальний бюджет, він може і далі деталізувати та групувати інформацію. Головним принципом визначення форми бюджету є зручність його використання. Складання й аналіз загального бюджету допомагає керівникові уникнути багатьох зайвих витрат, які господарство несе сьогодні.