6.5. Оцінювання результатів використання портфеля цінних паперів

6.5. Оцінювання результатів використання портфеля цінних паперів

Загальні принципи оцінювання результатів
використання портфеля цінних паперів

Методи визначення ціни капіталу, викладені вище, використовуються фінансовими менеджерами для складання програм на майбутнє, для розроблення стратегії на фінансовому ринку. Після їх розгляду перейдемо до дослідження методів оцінювання використання інвестиційного портфеля, тобто обчислення ефективності портфеля цінних паперів. У даному випадку наш аналіз буде звернений у минуле.

Відомі чотири основні методи оцінювання результатів використання портфеля з урахуванням критерію середнього відхилення (mean-variance)[1]. Вони були запропоновані американськими економістами В. Шарпом, Дж. Тренором і М. Йєнсеном відповідно до моделі оцінювання капітальних активів. Методи були названі їхніми іменами. Крім того, з цією самою метою використовується коефіцієнт оцінки[2].

Індекс Шарпа (SI)

Індекс Шарпа виводиться з формули лінії ринку капіталів:

За даною формулою, як було зазначено вище, обчислюється ex ante, тобто очікуваний дохід диверсифікованого портфеля. Для визначення доходу портфеля ex post, тобто реалізованого, реального доходу, формула набуває такого вигляду:

Звідси випливає, що

,

де [Rp – Rf] — надмірний, надлишковий прибуток портфеля інвестора;

[Rm – Rf] — надзвичайний, надлишковий прибуток ринкового портфеля.

Ліва частина рівняння називається індексом Шарпа і дається у вигляді формули:

,

На історичному графіку лінії ринку капіталів усі точки будуть розташовані відповідно до рівняння з урахуванням отриманого доходу і ризику. Індекс показує надлишковий дохід на одиницю загального ризику sр . Дохід ринкового або будь-якого портфеля, що позначений точкою на лінії ринку капіталу, матиме однаковий показник індексу Шарпа. У випадку, коли індекс вищий за ринковий, точка доходу буде розташована вище лінії, якщо індекс нижчий ринкового, точка буде, відповідно, нижче лінії. Чим вищий індекс, тим вища оцінка результатів використання портфеля. Якщо індекс портфеля інвестора перевищує індекс ринкового портфеля, то інвестор «ішов попереду ринку», тобто одержав дохід, вищий ринкового.

Індекс Тренора (TI)

Індекс Тренора виведений з формули лінії ринку цінних паперів:

Виконуємо ті самі дії, що й під час визначення індексу Шарпа:

1)

2)

— виражає ринкову премію за ризик, тобто bm дорівнює 1,0.

Індекс Тренора наведений у лівій частині рівняння:

.

Він показує надлишковий дохід на одиницю систематичного ризику bр . Чим вищий індекс, тим вища оцінка результатів використання портфеля.

Індекс альфа Йєнсена (aр)

Показник альфа Йєнсена вимірює вартість портфельної альфи. Він визначає дохід портфеля, отриманий понад норму, визначену на підставі b портфеля і середнього ринкового доходу. Відповідно до історичної лінії ринку цінних паперів можна вивести рівняння:

,

тобто надлишковий дохід портфеля дорівнює надлишковому ринковому доходу, помноженому на систематичний ризик портфеля. Уводимо в аналіз портфеля рівняння регресії, тоді:

,

усі показники відомі, то:

У випадку, коли a = 0, використання портфеля відповідає ринковим умовам. Якщо a > 1, то портфель цінних паперів приносив би кращі результати, ніж ринковий, і навпаки, коли a < 1, оцінка результатів використаного портфеля буде нижчою ринкової оцінки.

Коефіцієнт оцінки

Метод оцінного коефіцієнта на основі показника альфа Йєнсена передбачає введення в аналіз результатів використання портфеля цінних паперів несистематичного ризику:

.

Коефіцієнт вимірює надлишковий дохід портфеля на одиницю ризику, що можна диверсифікувати добором цінних паперів відповідно до індексу ринкового портфеля.

Ситуація[3]

Фінансовий аналітик одержав таку інформацію:

Потрібно визначити індекси Шарпа, Тренора, альфу Йєнсена і коефіцієнт оцінки.

Розв’язання

.

Показник індексу портфеля П, за Шарпом, нижчий індексу портфеля М, тобто нижчий ринкового, однак індекс Тренора вищий, що показує надлишковий дохід на одиницю систематичного ризику.