6.9. Методичне забезпечення бухгалтерського обліку в банках, складання звітності та проведення аудиту

6.9. Методичне забезпечення бухгалтерського обліку в банках, складання звітності та проведення аудиту

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внут­рішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, установлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України. НБУ встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’яз­ковими для всіх банків та гарантують і захищають інтереси користувачів фінансової звітності. Водночас ведення банками бухгалтерського обліку має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

НБУ розробляє та затверджує план рахунків бухгалтерського обліку в банках, інструкції щодо його застосування, інші нормативні акти з питань бухгалтерського обліку та звітності банків, що входять до його повноважень. Нормативні документи з питань банківського бухгалтерського обліку і звітності, що використовується в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.

Організовуючи статистичну звітність, НБУ встановлює для банків:

1. Форми звітності та методику їх складання. Розробниками форм статистичної звітності, що подаються до НБУ, є структурні підрозділи центрального апарату Національного банку України. Координатором статистичної звітності, що подається до НБУ, є його Економічний департамент. Цей департамент один раз на квартал здійснює перегляд переліку форм статистичної звітності, їх структури, порядку і періодичності складання, термінів і способів подання до НБУ територіальними управліннями й установами Національного банку України, а також банками.

2. Періодичність та строки подання звітності. Дата надання та періодичність складання визначені у формах звітності. Якщо дата подання даних у формі файлів збігається з вихідним (святковим) днем, то файл надсилається електронною поштою першого робочого дня після вихідного (святкового) дня.

3. Структуру пояснювальної записки.

4. Мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання.

5. Методику складання консолідованої звітності.

Нормативно-правовий акт Національного банку України — це офіційний документ, юридична форма його правотворчої діяльності. Він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить визначені правила її діяльності. Нормативно-правовий акт, виданий НБУ з питань, віднесених до його повноважень,
є обов’язковим для виконання органами державної влади й орга­нами місцевого самоврядування, усіма банками, а також юридичними та фізичними особами.

Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління Національного банку. Інструкції, положення, правила нормативного характеру затверджуються постановами Правління Національного банку України, вони не можуть суперечити законодавству України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’яз­ковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Набувають чинності нормативно-правові акти НБУ у визначений ним термін, але не раніше дня прийняття, крім тих, що підлягають державній реєстрації та набувають чинності в терміни, визначені законодавством України.

Нормативно-правові акти з питань бухгалтерського обліку і звітності в банках готуються Національним банком на виконання законів, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, рішень Правління або керівництва Національного банку. При цьому значна увага приділяється впорядкуванню раніше ухвалених нормативно-правових актів з метою зменшення їх множини, а також поліпшенню правового й методологічного забезпечення бухгалтерського обліку та звітності в банківській системі.

Важливу роль у діяльності НБУ відіграють роз’яснення щодо застосування банками єдиних правил бухгалтерського обліку, порядку відображення банківських операцій у системі рахунків та фінансової звітності, правил організації статистичної звітності. Роз’яснення готуються відповідним підрозділом (Департаментом бухгалтерського обліку чи Економічним департаментом) центрального апарату НБУ і надсилаються банкам за підписом голови Національного банку або його заступників. Якщо роз’яснення стосуються діяльності інших підрозділів НБУ, то вони узгоджуються з ними.

Керівництво бухгалтерським обліком та звітністю не обмежується лише розробленням і впровадженням плану рахунків, організацією звітності, підготовленням нормативно-правових актів та роз’яснень, а й спрямоване на перевірку стану бухгалтерського обліку та звітності, операційної діяльності в банках, надання необхідної допомоги в її організації. На Національний банк України покладено обов’язки щодо розроблення форм розрахунково-грошових документів, вказівок про порядок складання річних звітів банками. НБУ щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи України.

Одним із напрямів керівництва бухгалтерським обліком та звітністю є удосконалення організації обліково-операційної діяльності, а також організації звітності банків. Воно передбачає розроблення та впровадження нових форм носіїв облікової інфор­мації, раціональних схем документообороту, порядку ведення
аналітичного та синтетичного обліку, порядку проведення інвентаризації, технології рішення облікових завдань. Успішна реалізація цих напрямів переважно базується на впровадженні сучасних банківських інформаційних технологій, комплексній автома­тизації та комп’ютеризації бухгалтерського обліку і звітності, створенні єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи банків, яка б забезпечувала накопичення, підтримання в актуальному стані і багатоцільове комплексне використання даних, які містять бухгалтерську і статистичну інфор­мацію про фінансово-економічний стан банківських установ.
Зокрема, з метою зменшення обсягів та прискорення передання звітної інформації через електронну пошту, підвищення рівнів оперативності, достовірності та автоматизації її формування Національним банком України впроваджена технологія оброблення інформації для складання звітності, яка ґрунтується на принципі економічних показників. Ці економічні показники автоматично беруться з операційного дня банку й у вигляді стандартних форматів файлів передаються через електронну пошту до Національного банку України безпосередньо або через Центральну розрахункову палату.

Згідно з вимогами законодавства України банки зобов’язані подавати до НБУ фінансову звітність, щорічно перевірену аудитором (аудиторською фірмою). НБУ розроблено і затверджено положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів (аудиторських висновків) за результатами щорічної перевірки фінансової звітності. Аудиторський звіт складають аудитори, які мають право на проведення аудиторської діяльності та відповідний сертифікат НБУ на аудиторську перевірку банків.

Аудиторський звіт (аудиторський висновок) щодо підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству України фінансової звітності має бути складений згідно з вимогами законодавства України та Стандартів аудиту. Складовою аудиторського звіту (аудиторського висновку) є висновок про дійсний фінансовий стан банку та про підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження (відмова від висловлення думки, негативна думка) аудитором (аудиторською фірмою) достовірності, повноти та відповідності законодавству України такої звітності банку:

баланс банку;

звіт про рахунки доходів та витрат, тобто звіт про фінансові результати;

звіт про рух капіталу;

таблиця строків активів та пасивів (у тому числі дохідність і ліквідність активів, якість кредитного портфеля і портфеля цінних паперів, стан дебіторської заборгованості, якість управління активами та пасивами банку);

інформація про достатність резервів та капіталу банку (у тому числі відповідність формування капіталу банку, фондів, резервів вимогам нормативно-правових актів НБУ, у тому числі оцінки ризику банківських операцій та операцій з інсайдерами (пов’язаними особами);

інформація про адекватність бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю банку вимогам нормативно-правових актів НБУ.

На Національний банк України покладені обов’язки щодо регулювання функціонування служби внутрішнього аудиту в банках України. Банки створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку. Служба внутрішнього аудиту банку виконує такі функції:

наглядає за поточною діяльністю банку;

контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку;

перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку;

надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами перевірок;

інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спостережною радою. Вона має право на ознайомлення з усією документацією банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку, а також уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі. Кандидатура керівника служби внутрішнього
аудиту банку погоджується з НБУ.

Служба внутрішнього аудиту банку не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит. Водночас вона несе відповідальність за обсяги та достовірність звітів, які подаються спостережній раді щодо питань, віднесених до її компетенції.

Національний банк України контролює діяльність служби внутрішнього аудиту, зокрема через звітність, що подається до НБУ, та її перевірку безпосередньо у банку. При цьому важливим моментом у роботі НБУ є сприяння встановленню тісних контактів між внутрішніми та зовнішніми аудиторами банку. Це сприяє підвищенню ефективності та якісному проведенню аудиту, як внутрішнього, так і зовнішнього.

Упровадження обліку та звітності на засадах міжнародних принципів і стандартів, якісне керівництво банківським обліком та звітністю можна забезпечити за умов наявності кваліфікованих кадрів. Тому Національний банк повинен проводити політику щодо підвищення кваліфікації працівників з бухгалтерського обліку та звітності через розроблення кваліфікаційних вимог до них та контролю за дотриманням банками цих вимог тощо. Конкретним проявом реалізації вимог до кваліфікації бухгалтерських кадрів банківської системи є узгодження з НБУ кандидатур голов­них бухгалтерів банків та їх заступників, контроль з його боку за дотриманням банками кваліфікаційних вимог щодо керівників та спеціалістів, які відповідають за здійснення банківських операцій, тощо.

Важлива роль відведена НБУ у підготовці аудиторів банків. Відповідно до чинного законодавства України Національним банком створений Комітет з питань сертифікації аудиторів банків. Основне призначення цього Комітету — забезпечення сертифікації осіб, які мають намір здійснювати аудит фінансової звітності банків, та контроль за виконанням аудиторами умов сертифікації і законодавства України щодо перевірки та підтвердження фінансової звітності банків, яка подається НБУ і підлягає відкритій пуб­лікації.

Комітет з питань сертифікації аудиторів банків складається з дев’яти осіб (п’ять представників від НБУ, три представники від Аудиторської палати України, один представник від Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України), а очолює його голова, який за посадою є директором Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку і призначається наказом Голови Національного банку. Цей комітет, зокрема, визначає та подає на затвердження Правління НБУ правила проведення сертифікації аудиторів, до яких включені:

кваліфікаційні та професійні вимоги до аудиторів;

перелік документів, що подаються до комітету для проходження сертифікації;

форми і порядок складання аудиторами кваліфікаційних іспитів (тестів) для отримання сертифіката Національного банку на право проведення аудиту фінансової звітності банків, перелік екзаменаційних питань для складання аудиторами кваліфікаційних іспитів (тестів) для визначення їх кваліфікаційної придатності;

порядок продовження терміну чинності сертифіката.

З метою забезпечення належної якості аудиту фінансової звітності банку в разі встановлення фактів порушень аудиторами, що мають сертифікат, вимог законодавства України та умов сертифікації, Комітет з питань сертифікації аудиторів банків адекватно вчиненому порушенню має право прийняти рішення про застосування заходів впливу, а саме:

письмове попередження аудитора про недопущення надалі порушень;

тимчасове зупинення чинності сертифіката на певний строк;

відкликання (анулювання) сертифіката.

Зазначені вище та інші напрями роботи Національного банку України свідчать про значну його роль у методологічному забезпеченні бухгалтерського обліку, складання звітності та проведення аудиту в банках.