7. 1. Основні визначення

Вже кілька років назад використання технологій Інтер­нет у діловому повсякденному житті стало нормою для західних компаній. Мережу використовують не тільки для обміну повідомленнями і доступу до інформаційних ре­сурсів, але і для проведення конкретних комерційних операцій, що складають суть електронної комерції1. Розви­ток таких технологій сприяє скороченню витрат, прискорен­ню всіх бізнес процесів і, як наслідок, збільшенню прибутко­вості компанії в цілому. Високий ступінь технологічності і впровадження інформаційних технологій на будь-якому су­часному підприємстві значною мірою визначають його успіх на ринку. Від цього ж прямо залежить конкурентоздатність товарів і послуг. Перші системи електронної комерції1 ви­никли в 60-х роках 20 сторіччя в СІЛА.

Спочатку електронна комерція велася через мережі, що не входять до Інтернету. Для цього були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange (EDI)), що представляють набір правил еле­ктронного оформлення типових ділових документів. Розви­ток Інтернету зробив актуальною модернізацію EDI для використання їх в новому комунікаційному середовищі.

Першими почали використовувати Інтернет у сфері елек­тронної комерції компанії-виробники устаткування і програм­ного забезпечення. Успішний розвиток багатьох з них став при­вабливим фактором для фірм, що працюють в інших областях.

1 Зауважимо, що поняття «електронна комерція», «Інтернет-бізнес» є си­нонімами.

Електронна комерція є феноменом кінця 90-х років, що відкриває принципово нові можливості для бізнесу, знахо­диться в центрі уваги торговельних фірм, фахівців з інфор­матики, юристів і належить до областей, що найбільш інтен­сивно розвиваються в даний час. Оцінки розвитку бізнесу в Інтернет говорять про подвоєння числа угод щороку. Обсяг електронної комерції в 2003 році досяг $3,2 трлн. і склав 5% світового валового національного продукту.

Після короткого введення в історію розвитку електронної комерції визначимо основні поняття ведення комерційної діяльності в Інтернеті. До них належать «електронний бізнес», «електронна комерція» і інші.

Електронний бізнес — будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою створення прибутку.

Електронна комерція — технологія торгових дій, за якої взаємодія сторін здійснюється електронним способом на основі стандартів електронного обміну даними в Інтернеті (замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту) і в результаті якого право власності або право користування товаром або послугою передається від однієї особи до іншої.

Часто під електронною комерцією розуміють продаж ма­теріальної і нематеріальних (наприклад, інформації) товарів і послуг електронним способом.

Поняття електронної комерції ширше, ніж поняття «еле­ктронна торгівля». Воно включає наявність свого сайту в ' Інтернеті, віртуального магазину, системи управління ком­панією, використання електронної реклами,  маркетингу, моделі «бізнес задля бізнесу» або «бізнес задля споживача».

Електронна торгівля — торгівля, що здійснюється за допомогою електронного документообігу в Інтернеті.

Якщо електронне листування між компаніями — явище звичайне, то електронний обмін даними має на увазі переда­чу великих обсягів інформації, замінюючи великі паперові документи на такі, як рахунки і контракти.

Взагалі кажучи, система електронної комерції містить у собі не тільки операції купівлі/продажу, але і можливість су­проводу процесів генерації попиту на продукцію і послуги, автоматизацію адміністративних функцій, пов'язаних із продажами й обробкою замовлень, а також з удосконален­ням обміну інформацією між партнерами. Розділяють кроки проведення електронної комерції:

-   онлайновий маркетинг,

-   оформлення'замовлень,

-   проведення платежів і підтримка інформації про доставку.

Останнім часом для цих цілей із приголомшуючою швидкістю використовується Інтернет. Широкій публіці більш відомі компанії, що торгують в Інтернет товарами і по­слугами для кінцевих користувачів. Прикладом може служити стрімке зростання спочатку книгопродавця, а нині великого супермаркету Amazon.com. В останні роки багато американських компаній розвивають свою діяльність, збільшуючи оборот засобів через Інтернет у сфері business-to-business, тобто між компаніями. Починаючи з великих кор­порацій, таких як Cisco Systems, цей «вірус» поступово захоплює середні і дрібні фірми, що прагнуть розширити свою діяльність з меншими витратами часу і матеріальних ресурсів. Сьогодні існує кілька стандартів де-факто, що ак­тивно застосовуються у взаємодії міжкорпоративних інфор­маційних систем. Стандарт OBI (Open Buying on the Internet), а також стандарт EDI FACT обміну запитами на покуп­ку/продаж призначені для уніфікації інтерфейсів і створен­ня додатків, що здійснюють велику кількість електронних транзакцій дрібних сум.