Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7. 3. Геоморфологічні дослідження

Геоморфологічні дослідження — це вивчення рель ефу певної території та процесів, що його формують і змінюють.

Рельєф є одним з найважливіших об'єктів спостереження в поході. Перед юними туристами постає завдання уважно спостерігати форми рельєфу та їх складові елементи, виявляти типи рельєфу місцевості якою проходить маршрут: додатні форми рельєф (горби, пасма) і від'ємні (улоговини, заглибини, копанки, канави, яри, балки, обвали, зсуви). В результат польових спостережень юні туристи повинні зробити не просто загальні висновки, а й добути конкретні відомості про розміри, будову окремих форм рельєфу та їх елементів, типи рельєфу, їх походження. З'ясовують найпростіші зв'язки між геологічною будовою території та рельєфом.

Для геоморфологічних досліджень об'єкти визначають заздалегідь, залежно від характеру поверхні району туристської подорожі. Готуючись до походу, необхідно попередньо ознайомитися з формами і типом рельєфу місцевості, якою проходитиме маршрут. Отже слід прочитати літературу про район туристської подорожі, одержати консультації у спеціалістів та краєзнавців. Попередні відомості про рельєф району подорожі може дати великомасштабна топографічна або географічна карта.

У щоденнику юні туристи повинні записувати спочатку відомості про характер усієї місцевості, а потім більш конкретні дані про форми рельєфу, що зустрічаються на маршруті. На карті або картосхемі маршруту роблять окремі помітки.

Рельєф вивчається за такою схемою:

1) історія розвитку: вплив геологічної будови і тектонічних умов на розвиток рельєфу;

2) екзогенні процеси та їх вплив на формування рельєфу;

3) абсолютні та відносні, максимальні та мінімальні висоти, напрямок загального ухилу поверхні, густота і глибина річкових долин та ерозійного розчленування, переважаючий тип рельєфу;

4) найбільші форми рельєфу та їх взаємне розташування (вододіли, річкові долини, яри, балки, зсуви, карстові утворення, копанки тощо);

5) негативні геоморфологічні процеси (ерозійні, зсувні, карстові та інші явища) та методи боротьби з ними;

6) вплив рельєфу на господарську діяльність людини.

На рівнинних територіях геоморфологічні дослідження проводять за розчленованістю рельєфу річковими долинами, ярами та балками. Наприклад, досліджуючи річкову долину, з'ясовують, як виражені основні її елементи: заплави, надзаплавні тераси, форма русла, меандри, плеса, перекати, обмілини, острови. У місцях, де добре виражені всі елементи річкової долини, викреслюють кілька поперечних профілів.

Досліджуючи гірські райони, вивчають форму міжгірських улоговин (річкових долин), гірські вершини, перевали, наявність кулуарів, льодовиків, моренних пасом, озер, лавинонебезпечних схилів тощо.

У прибережних районах проводять спостереження за розчленуванням берегів (форма та особливості заток і бухт, наявність терас і кіс, виходи до моря корінних порід тощо). При цьому описують характер берегів (високі, низькі, піщані, галькові), а також місцевості, що виходить до моря (рівнинна, горбиста, наявність лагун і дюн).

Для геоморфологічних спостережень потрібне таке спорядження: планшет з компасом, геологічний молоток, рулетка, альтиметр (висотомір), екліметр мішечки для зразків, папір, етикетки, записник, альбом для замальовок, набір кольорових олівців, бінокль фото- і кіноапарат. Для вивчення рельєфу треба мати насамперед такий прилад, як альтиметр — для визначення абсолютної і відносної висот окремих елементів рельєфу, глибини врізу днищ річкових долин, ярів ті балок відносно поверхні вододілів. У гірських районах за допомогою альтиметра визначають висоту вертикальних природних поясів, і висоту снігової лінії. Крім альтиметра, необхідно мати ще й екліметр для визначення кута падіння схилів. Найзручнішим є екліметрі вмонтований у гірський компас, оскільки він портативний і досить точний.

Під час походу розміри окремих форм рельєфу визначають на око, а якщо дозволяють умови й час, можна це зробити точніше за допомогою рулетки та екліметра. Готуючись до польових досліджень рельєф потрібно тренувати окомір (визначення відстаней, висоти предметів, висоти і кутів падіння схилів). Рекомендується старанно вивірити масштаб кроків, бо про відсутності систематичних тренувань масштаб кроків дуже мінятиметься.

Бажано складати зведені таблиці цифрових даних про типи і форми рельєфу (кути падіння схилів, висоти горбів, хребтів, пасом, глибини річкових долин т. п.). На основі цих відомостей можна скласти геоморфологічний профіль. З'ясовують зв'язок рельєфу з характером річкової сітки, грунтами, рослинністю. Такі дослідження мають прикладний характер. Вони допомагають вирішенні ряду практичних завдань (розвідування корисних копалин, розвідувальних робіт для зведення гідроспоруді будівництва залізниць і прокладання шосейних доріг боротьби з ерозією грунтів та утворенням ярів тощо).

Особливу увагу слід звернути на господарське використання різних форм рельєфу: розміщення поселень, шляхів сполучення, земельних угідь, сільськогосподарських культур і т. п.