Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7. 7. Геоботанічні дослідження

З метою вивчення рослинності рідного краю і районів туристських подорожей проводять геоботанічні дослідження. При цьому по можливості встановлюють видовий склад рослин. Збирають гербарій, тобто колекцію рослин, щоб дати точне визначення найбільш типовим і цікавим з них.

Описуючи рослини, слід звертати увагу на їх запаси, характер розподілу по площі, фазу розвитку (так звану фенофазу). Крім того, необхідно вказати підстилаючу породу, на якій росте рослина, експозицію і крутість схилу, висоту над рівнем моря, місце укорінення. Якщо невідома підстилаюча порода, слід узяти для визначення її зразок.

Спостереження за окремими видами рослин бажано поєднувати з виявленням та описом найтиповіших фітоценозів (природних угруповань рослин), в яких вони зустрічаються. Описують склад цих фітоценозі та умови існування. Разом з цим визначають, яка рослинність типова для відповідного рельєфу місцевості для грунтів з певним ступенем зволоження (рослинність річкових долин, гірських схилів, вододілів). Такі відомості мають прикладне значення для сільського господарства, меліорації, лісовпорядкування тощо. Складають характеристику типів рослинних угруповань: лісової, лучної, бур'янистої, болотної, прибережної і водяної рослинності. Важливо зафіксувати умови що супроводять фітоценоз, а саме: географічне положення ділянки спостережень; положення в рельєфі (приуроченість до окремих елементів рельєфу); підстилаюча гірська порода; грунт (опис ґрунтового профілю дано у розділі «Дослідження грунтів»); зволоження (поверхневе чи підземне).

Після цього відмічають загальний вигляд рослинного покриву. Насамперед встановлюють ярусність — дуже важливу ознаку фітоценозу. Подальше дослідження ведуть за ярусами, у кожному з яких відмічають найпоширеніші рослини. Вказують висоту рослин. Якщо трапляються дерева, уражені хворобами або шкідниками, необхідно точно встановити їхнє місцезнаходження і по закінченні дослідження негайно повідомити в найближчі лісництво, лісгосп чи управлінні лісового господарства області.

У біогеографічних дослідженнях особливо важливе значення має встановлення основних закономірностей розміщення рослинності по території. У записнику фіксують по ходу маршруту зміну рослинності. При цьому слід враховувати нерозривність зв'язків її з іншими компонентами природно-географічного середовища кліматом, рельєфом місцевості, грунтами та їх водним режимом тощо.

Ботанічні (флористичні) дослідження в умовах туристського походу необхідно обов'язково поєднувати із збиранням рослин (гербаризацією). Важливе практичне значення має виявлення цінних дикорослих декоративних рослин, пошук лікарських рослин. Із розмов з місцевим населенням юні туристи довідуються, які лікарські рослини найпоширеніші в їхній місцевості, для лікування яких захворювань їх використовують, в який спосіб заготовляють і в якому вигляді вживають. Юні туристи повинні детально записати час і способи збирання лікарських рослин, їх сушіння і зберігання, методи приготування з них лікарських засобів.

Знайшовши лікарські рослини у природному стані, юні туристи мають детально описати умови, в яких ростуть ці рослини, як вони ростуть — групами чи поодинці, які рослини їх оточують і наскільки вони поширені. Одночасно збирають для гербарію повні екземпляри лікарських рослин. Окремі частини лікарських рослин, які використовують для лікування людей і тварин, збирають, висушують і беруть з собою в кількості 1—2 кг. Бажано також збирати насіння, кореневища, цибулини і бульби для дослідної посадки.

У місцевого населення юні туристи можуть довідатися про рослини, які містять дубильні речовини, дуже цінні для промисловості. Містяться вони в різних частинах рослин: у корені, стеблах, корі й листі. Для хімічних аналізів потрібно зібрати 4—5 кг сухої маси тих частин рослин, в яких є дубильні речовини.

У посушливих районах ці туристи можуть проводити дослідження таких цінних рослин, як ефіроолійні. Вони містять у своєму листі ефірні олії, які широко застосовують у парфюмерній промисловості. Юні туристи збирають і висушують листя цих рослин. Під час походу рекомендується зібрати не менше 5 кг ефіроносіїв, бо при сушінні частина ефірної олії втрачається або розкладається.

Збирають також насіння, цибулини, бульби, кореневища. Після очищення і сушіння підземних вегетативних частин рослини загортають у вологі ганчірки й мох, вкладають етикетки і запаковують у коробки. Зібране насіння вміщують у маленькі кульочки з паперу або паперові пакетики і додають етикетки, на яких описують географічне положення і місцезнаходження рослин.

Юні туристи можуть провести цікаві й корисні спостереження над заростанням природних та штучних водойм. Дослідження заростання водойм має практичне значення, бо масове розповсюдження прибережно-водяної рослинності може призвести до порушення ритмічної роботи гідроелектростанцій, ускладнити умови судноплавства, викликати небажане замулення і «цвітіння» води. Однак інтенсивний ріст водяної рослинності нерідко сприяє збільшенню рибних запасів, росту поширеного в південних районах України очерету, який є чудовою сировиною для виробництва будівельних матеріалів і целюлози.

Описуючи водойму, відмічають процент її заростання, глибину, якої сягає водяна рослинність, ширину поясів у різних частинах водойми, біологічні властивості води і характер дна. Гідробіологічні дослідження рекомендується поєднувати з гідрологічними роботам.

Подорожуючи в горах, учні можуть проводити спостереження над вертикальною поясністю рослинності, тобто над зміною рослинних угруповань залежно від висоти їх розташування над рівнем моря. Опис рослинного покриву гірських районів проводять у щоденнику за такою схемою: а) географічне положенні б) підстилаюча гірська порода; в) назва рослинного угруповання; г) висота над рівнем моря нижньої і верхньої межі поширення рослинного угрупованні д) експозиція схилу (його орієнтація відносно сторін горизонту). Висоту нижньої межі поясів над рівнем моря визначають анероїдом-висотоміром.

Бажано вказати вплив на рослинність господарської діяльності людини і ступінь пошкодження рослинності тваринами (господарська дигресія). Складають характеристику стану природокористування і обгрунтовують природоохоронні заходи, спрямовані на збереження фітоценозів.

Біогеографічні дослідження завершують оцінкою господарського використання рослинності, рекомендаціями щодо підвищення продуктивності рослинних угруповань.

Під керівництвом учителів біології та географії юні краєзнавці можуть скласти схематичну геоботанічну карту району подорожі, нанести на неї межі всіх більш або менш чітко виражених флористичних зон, ілюструючи таку карту фотознімками рослинних угруповань.

Узагальнене уявлення про рослинність району туристського походу можуть дати також схеми або профілі, які визначають поступову зміну рослинності у зв'язку із змінами умов існування (так звані екологічні ряди рослинних асоціацій). Такі схеми або профілі відповідають формам рельєфу, їх складають окомірним зніманням із зазначенням висот.

Для спостережень за рослинністю потрібне таке спорядження: рулетка або складаний метр, компас, екліметр, міліметровий папір, олівці, анероїд-висотомір або альтиметр.