7. 9. Законодавство в області електронної комерції
В даний час відбувається уніфікація правових актів держав світу в області електронної комерції, відповідно до рекомендацій міжнародних організацій.
1. Центральне місце в зазначених документах займає Типо
вий закон UNCITRAL про електронну комерцію. Закон готу
вався протягом 1985-1996 років комісією з міжнародної
торгівлі ООН (UNCITRAL). Його ціль — уніфікація законо
давств держав, відповідно до вимог, що виникають у зв'язку з
розвитком телекомунікаційних технологій. Закон складається
з двох частин — електронна комерція в цілому й електронна
комерція в перевезенні вантажів. Відзначається, що ряд
функцій паперового контракту властивий і контрактові, що ук
ладається в електронному вигляді, у тому числі: читабельність;
незмінюваність; можливість робити копії; можливість аутен-
тифікації за допомогою підпису; простота збереження. Зако
ном закладений принцип не дискримінації. Інформація не мо
же бути позбавлена юридичної чинності, дійсності або позивної
сили на тій лише підставі, що вона передається в електронній
формі. У Типовому законі визначено, що є оригіналом контрак
ту, умови оферти й акцепту в електронному вигляді, час і місце
одержання або відсилання електронного повідомлення і ін.
2. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/51/628 від
30.01.97 р. рекомендує державам при розробці законодавства
«враховувати положення Типового закону через необхідність
уніфікації законодавства, застосованого до альтернативних
паперових форм, методів передачі і збереження інформації».
3. У СІЛА з метою зближення законодавства штатів
Національна конференція уповноважених з уніфікації законів
штатів СИТА в 1999 році розробила і передала для обговорення і
прийняття уніфікований закон про електронні транзакції
(UETA). Під транзакціями в UETA розуміються дії або набір
дій, що виникають у випадку, коли двоє або більш осіб
взаємодіють у сфері торгівлі або в адміністративних відносинах.
4. Подібний підхід простежується й у Директиві ЄС «Про електронну комерцію». У преамбулі Директиви вказується, що «розвиток електронної комерції в інформаційному суспільстві обіцяє перспективи зайнятості в Співтоваристві, особливо щодо малих і середніх підприємств, і буде стимулювати економічний ріст і інвестиції європейських компаній...».
Директива регулює відносини в таких областях, як визнання електронних контрактів; визнання позивної сили електронних контрактів; процедура укладання контрактів онлайн і мінімальні вимоги про надання інформації учасниками договору (істотні умови електронного контракту); відповідальність інформаційних посередників (interediary service provider) за відправлення, одержання або збереження електронних документів, надання доступу до мережі, а також інформування учасників угод про технічну сторону укладання угод у електронному вигляді.
Комерція залежить від довіри між сторонами. Сторони в електронній угоді повинні мати визначений ступінь довіри до партнера, властиву «традиційним» (у простій письмовій формі) методам укладання угод, тобто бути упевненими, що * угода легітимна в такому сенсі:
- покупець і продавець є тими, за кого себе видають;
- продавець має право продавати запропонований їм товар;
- покупець має у своєму розпорядженні засоби для
здійснення угоди;
- механізми доставки товару й оплати можливі, легальні
і безпечні;
, - проданий товар відповідає описові і придатний;
- куплений товар (або послуга) може і буде доставлений
покупцеві.
Як і американський закон, Директива передбачає принцип не дискримінації (у країнах ЄС контракти не повинні бути позбавлені юридичної чинності тільки на підставі того, що вони укладені в електронному вигляді).
При цьому Директива ЄС і Уніфікований закон США враховують рекомендації, що містяться в Типовому законі UNCITRAL, доповнюючи і розвиваючи його у відповідності зі специфікою національних законодавств.
5. Наступним кроком у цьому напрямку було прийняття
Правил ООН про електронний обмін даними в керуванні, ко
мерції і транспорті (UN/EDIFACT, 1988 рік). Правила при
значені для узгодження технічних параметрів обміну елек
тронними даними.
6. З метою збільшення правової захищеності сторін при
комерційних трансакціях Європейською економічною
комісією ООН у 1995 році був підготовлений Типовий кон
тракт для міжнародного комерційного використання елек
тронного обміну даними. Вироблені рекомендації не
належать до торговельних контрактів у цілому, а тільки в ча
стині безпосередньої передачі електронних даних.
7. Поруч з міжнародними організаціями (Центром ООН зі
сприяння торгівлі й електронному бізнесові, Центром спри
яння ООН процедурі і практиці для керування, комерції і
транспорту, Європейською Економічною Комісією ООН
(UN/CEFACT), Організацією з поширення стандартів струк-
турованої інформації (OASIS)) у 1999 році були об'єднані зу
силля в розробці міжнародного стандарту мови XML
(Extensible Markup Language) для електронного бізнесу
(ebXML) — технічної бази для уніфікації обміну комерційни
ми електронними даними.
Результатом проекту має стати розробка єдиного глобального відкритого XML-стандарту — ebXML, сформованого з урахуванням досвіду електронної комерції останнього десятиліття. Введення стандарту в дію приведе до можливості створення єдиного глобального електронного ринку, що у