Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7. 9. Законодавство в області електронної комерції

В даний час відбувається уніфікація правових актів дер­жав світу в області електронної комерції, відповідно до реко­мендацій міжнародних організацій.

1. Центральне місце в зазначених документах займає Типо­
вий закон UNCITRAL про електронну комерцію. Закон готу­
вався протягом 1985-1996 років комісією з міжнародної
торгівлі ООН (UNCITRAL). Його ціль — уніфікація законо­
давств держав, відповідно до вимог, що виникають у зв'язку з
розвитком телекомунікаційних технологій. Закон складається
з двох частин — електронна комерція в цілому й електронна
комерція в перевезенні вантажів. Відзначається, що ряд
функцій паперового контракту властивий і контрактові, що ук­
ладається в електронному вигляді, у тому числі: читабельність;
незмінюваність; можливість робити копії; можливість аутен-
тифікації за допомогою підпису; простота збереження. Зако­
ном закладений принцип не дискримінації. Інформація не мо­
же бути позбавлена юридичної чинності, дійсності або позивної
сили на тій лише підставі, що вона передається в електронній
формі. У Типовому законі визначено, що є оригіналом контрак­
ту, умови оферти й акцепту в електронному вигляді, час і місце
одержання або відсилання електронного повідомлення і ін.

2.         Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/51/628 від
30.01.97 р. рекомендує державам при розробці законодавства
«враховувати положення Типового закону через необхідність
уніфікації законодавства, застосованого до альтернативних
паперових форм, методів передачі і збереження інформації».

3.         У СІЛА з метою  зближення законодавства штатів
Національна конференція уповноважених з уніфікації законів
штатів СИТА в 1999 році розробила і передала для обговорення і
прийняття уніфікований закон про електронні транзакції
(UETA). Під транзакціями в UETA розуміються дії або набір
дій,  що виникають у випадку, коли двоє або більш осіб
взаємодіють у сфері торгівлі або в адміністративних відносинах.

Закон не примушує сторони робити транзакції в елек­тронному вигляді — автономія волі сторін на першому місці. Закон також не передбачає повний набір норм, що регулю­ють електронну торгівлю. Ціль UETA — закріпити юридич­ну чинність транзакцій, зроблених в електронному вигляді.

4. Подібний підхід простежується й у Директиві ЄС «Про електронну комерцію». У преамбулі Директиви вказується, що «розвиток електронної комерції в інформаційному суспільстві обіцяє перспективи зайнятості в Співтоваристві, особливо щодо малих і середніх підприємств, і буде стимулю­вати економічний ріст і інвестиції європейських ком­паній...».

Директива регулює відносини в таких областях, як виз­нання електронних контрактів; визнання позивної сили еле­ктронних контрактів; процедура укладання контрактів он­лайн і мінімальні вимоги про надання інформації учасника­ми договору (істотні умови електронного контракту); відповідальність інформаційних посередників (interediary service provider) за відправлення, одержання або збереження електронних документів, надання доступу до мережі, а та­кож інформування учасників угод про технічну сторону ук­ладання угод у електронному вигляді.

Комерція залежить від довіри між сторонами. Сторони в електронній угоді повинні мати визначений ступінь довіри до партнера, властиву «традиційним» (у простій письмовій формі) методам укладання угод, тобто бути упевненими, що   * угода легітимна в такому сенсі:

-   покупець і продавець є тими, за кого себе видають;

-   продавець має право продавати запропонований їм товар;

-   покупець  має  у своєму  розпорядженні  засоби  для
здійснення угоди;

-   механізми доставки товару й оплати можливі, легальні
і безпечні;

,      - проданий товар відповідає описові і придатний;

-  куплений товар (або послуга) може і буде доставлений
покупцеві.

Як і американський закон, Директива передбачає прин­цип не дискримінації (у країнах ЄС контракти не повинні бу­ти позбавлені юридичної чинності тільки на підставі того, що вони укладені в електронному вигляді).

При цьому Директива ЄС і Уніфікований закон США вра­ховують рекомендації, що містяться в Типовому законі UNCITRAL, доповнюючи і розвиваючи його у відповідності зі специфікою національних законодавств.

5.       Наступним кроком у цьому напрямку було прийняття
Правил ООН про електронний обмін даними в керуванні, ко­
мерції і транспорті (UN/EDIFACT, 1988 рік). Правила при­
значені для узгодження технічних параметрів обміну елек­
тронними даними.

6.   З метою збільшення правової захищеності сторін при
комерційних    трансакціях    Європейською    економічною
комісією ООН у 1995 році був підготовлений Типовий кон­
тракт для міжнародного комерційного використання елек­
тронного   обміну   даними.   Вироблені   рекомендації   не
належать до торговельних контрактів у цілому, а тільки в ча­
стині безпосередньої передачі електронних даних.

7.       Поруч з міжнародними організаціями (Центром ООН зі
сприяння торгівлі й електронному бізнесові, Центром спри­
яння ООН процедурі і практиці для керування, комерції і
транспорту,  Європейською  Економічною  Комісією  ООН
(UN/CEFACT), Організацією з поширення стандартів струк-
турованої інформації (OASIS)) у 1999 році були об'єднані зу­
силля   в   розробці   міжнародного   стандарту   мови   XML
(Extensible Markup Language) для електронного бізнесу
(ebXML) — технічної бази для уніфікації обміну комерційни­
ми електронними даними.

Результатом проекту має стати розробка єдиного глобаль­ного відкритого XML-стандарту — ebXML, сформованого з урахуванням досвіду електронної комерції останнього деся­тиліття. Введення стандарту в дію приведе до можливості створення єдиного глобального електронного ринку, що у

свою чергу дозволить усім сторонам, незалежно від їхнього розміру, брати участь в електронному бізнесі з використан­ням глобальної мережі Інтернет.