Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1. Загальні принципи управління підприємством

 7.1. Загальні принципи управління підприємством

 

Управління як економічна категорія має давню історію. Відомо, що дрібнотоварне господарство не вимагало виділення особливого апарату для управління через те, що сам процес управління здійснюється в нерозривному зв’язку з виконанням виробничих операцій. Але при спільній діяльності багатьох працівників в межах підприємства, коли здійснюється кооперація праці і окремі працівники спеціалізуються на певних технологічних операціях, в умовах складного технологічного процесу виробництва продукції, управління стає необхідним як особливий вид діяльності з координації цієї роботи.

Управління на підприємствах здійснюється у двох сферах: виробничо-технічній, коли виконуються роботи з організації, координації та регулювання виробничого процесу, та соціальній, коли регулюються взаємовідносини між учасниками виробничого процесу в умовах поділу і кооперації праці, формування відносин між управлінцями та виконавцями.

Управління як процес, або функція, може відбуватися лише за допомогою спеціального апарату, який відповідає за збереження, цільове використання ресурсів, здійснює контроль за роботою виконавців.

Виробничий процес є об’єктом, а апарат управління – суб’єктом управління.

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Статут затверджується власником (власниками) майна, а на державних підприємствах – власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються органи управління підприємством, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів. В статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

Власник здійснює свої права з управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.

Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства і реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.

Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції з управління колективним підприємством здійснює правління.

Правління підприємства, якщо інше не передбачено статутом, обирається власниками майна на загальних зборах таємним голосуванням на альтернативній основі. Повноваження правління визначаються статутом. Правління обирає зі свого складу голову і його заступників або їх роль виконують почергово всі члени правління.

Керівник підприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна. При найнятті (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найняття, обов’язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення та звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.

Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

Керівника підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених у контракті або в законодавстві України.

Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління та структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

Процес управління – це неперервна взаємодія та координація дій персоналу по виконанню функцій управління для досягнення мети господарської діяльності (рис. 7.1).

 

 

Рис. 7.1. Загальна схема управління суб’єктом господарювання

 

До основних функцій управління належать: планування, організація, мотивація та контроль (рис. 7.2).

 

 

Рис. 7.2. Функції управління господарською діяльністю підприємства

 

Процес планування передбачає наявність виробничих потужностей, виходячи з яких розробляються виробничі завдання, норми і нормативи витрачання ресурсів на одиницю продукції, кошториси витрат на виробництво в розрізі виробничих підрозділів підприємства.

План або прогноз для підприємства відіграє значну роль, показує ту мету, до якої прагне підприємство. При відсутності детально розробленого плану апарат управління не може дати оцінку досягнутому фактичному рівню використання ресурсів, випуску та реалізації продукції, отримання фінансового результату.

Служба планування, укомплектована кваліфікованими спеціалістами, має бути на кожному підприємстві і повинна займатися стратегією його розвитку. Стратегія, закладена в конкретні плани, програми, розроблені з урахуванням можливих змін в господарській діяльності, – основа успішного управління, відтак і виживання підприємства.

Організація є процесом, який направлений на найбільш оптимальне сполучення ресурсів – матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових, інформаційних у виробничому процесі. Ефект організації проявляється у вдалому поєднанні всіх видів ресурсів та їх раціональному використанні. Тому значна частина робочого часу апарату управління використовується для організації виробничого процесу.

Мотивація, як елемент управління, направляється на прийняття рішень та підкріплення їх наказами, інструкціями, вказівками з приводу використання живої праці та матеріальних ресурсів, передбачає підпорядкування та субординацію між членами колективу. Для цього працівники наділяються розпорядчими та виконавчими функціями.

Мотивація передбачає розробку положень про винагороду за досягнення в праці. Преміальна система оплати праці повинна бути направлена на сприяння росту продуктивності праці, зниження витрат на виробництво, підвищення якості продукції.

Через мотивацію апарат управління узгоджує дії всіх працівників підприємства з метою досягнення тактичних та стратегічних завдань та загальної мети підприємства.

Контроль в загальному розумінні виступає як інструмент, який забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об’єкта управління.

Контрольна діяльність полягає в розробці норм функціонування системи і узгодження з плановими завданнями, створенні системи інформації, виявленні відхилень від норм функціонування, порівнянні фактичних показників з їх плановими значеннями, здійсненні необхідного впливу на людей, які мають відношення до контрольної ситуації, прийняття рішень. Для забезпечення контрольної діяльності необхідна інформація про стан об’єкта управління, ресурси підприємства та їх раціональне використання, процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), формування собівартості продукції тощо.

Управління досягає мети суб’єкта господарювання через персонал. Отже, люди – це центральна фігура у будь-якому підприємстві. Таким чином, управління означає всі практичні дії, за допомогою яких керівник спонукає підлеглих до дії для досягнення бажаних результатів.

Кожне підприємство має свою специфічну структуру управління, яка характеризується складом підрозділів, системою взаємозв’язків, підпорядкованістю та взаємодією між ними. Структуру управління розглянемо на прикладі ВАТ “Меблевий комбінат” (Рис. 7.3 – 7.7).

Успіх підприємницької діяльності значною мірою залежить від компетентності, професіоналізму, підприємливості, культури та соціальної відповідальності кожного члена колективу підприємства і насамперед керівника та його команди. Тому першим завданням керівника, підприємства повинна бути турбота про кадри та кадрову політику підприємства.

Основні складові кадрової політики підприємства:

гарантії зайнятості та соціального захисту;

безперервне професійне навчання та стимулювання знань;

повага до людини й турбота про умови її життя;

верховенство професіоналізму та якості праці;

комфортність морально-психологічного клімату у колективі;

демократизація, гласність, культура управління.

Основним провідником такої політики і головною фігурою у виробничій, підприємницькій та інших сферах діяльності є керівник. На великих підприємствах корпус управлінського персоналу складається з керівників нижнього, середнього і вищого рівнів, на малих підприємствах він часто в одній особі – і директор, і майстер, і підприємець. Оскільки керівнику доводиться постійно діяти в умовах нестабільності середовища, він мусить мислити як підприємець. Підприємливий керівник активно шукає можливості та умисне ризикує, щоб досягти поставленої мети. В.І. Даль пише, що “підприємливий” означає нахил, здатність до значних починань, сміливий, рішучий, відважний у підприємницькій справі.

Керівник повинен бути ініціативним, чесним, працьовитим, комунікабельним, здатним керувати людьми, іти на компроміс і ризик, мати організаційні здібності, комерційний склад розуму, уміти досягти мети економічними засобами, володіти почуттям відповідальності та ін.

В управлінні підприємством приймає участь трудовий колектив. Вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу, які:

затверджують проект колективного договору;

вирішують питання самоврядування трудового колективу;

визначають та затверджують перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг.

 


Подпись: 126


Рис. 7.4. Структурні підрозділи прямого підпорядкування технічному директору ВАТ “Меблевий комбінат”

 

Рис. 7.5. Структурні підрозділи прямого підпорядкування

комерційного директора ВАТ “Меблевий комбінат”

 

 

Рис. 7.6. Структурні підрозділи прямого підпорядкування

директора з економіки ВАТ “Меблевий комбінат”

 

 

Рис. 7.7. Структурні підрозділи прямого підпорядкування помічника президента з соціальних питань ВАТ “Меблевий комбінат”

 

Інтереси трудового колективу у стосунках з власником і виконав-чими органами підприємства представляє Рада трудового колективу.

Рада трудового колективу в межах наданих їй повноважень:

підписує колективний договір;

узгоджує перелік та порядок надання працівникам соціальних та інших пільг;

розробляє та надає на розгляд Правила внутрішнього трудового розпорядку;

розробляє та узгоджує програми матеріального та морального стимулювання продуктивної праці, заохочення винахідницької та раціоналізаторської діяльності;

порушує клопотання про заохочення, преміювання, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників;

вирішує інші питання самоврядування трудового колективу.