Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1. Характеристика трудових ресурсів торговельного підприємства та задачі управління ними

Трудові ресурси (персонал) – сукупність осіб, що працюють на певному підприємстві і вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання та навички в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства, реалізацію його статутних завдань.

Термін “трудові ресурси” використовується з метою характеристики працівників підприємства як одного з елементів його ресурсного потенціалу. Як елемент загального ресурсного потенціалу трудові ресурси вступають у взаємодію з іншими видами ресурсів (матеріальними, фінансовими); мають певну ціну формування, яку підприємство має за мету мінімізувати; виконують певні функції, які вимірюються певною системою показників кількісного та якісного виміру.

Термін “трудовий колектив” має соціально-політичний відтінок. Він використовується при характеристиці соціальних та моральних потреб працівників, їх особливих цілей та економічних інтересів.

При використанні терміну “кадри” найчастіше мають на увазі частину працюючих – спеціалістів та висококваліфікованих працівників підприємства, які постійно працюють на певному підприємстві.

Класифікація персоналу:

1) за характером участі в господарській діяльності:

-         виробничий;

-         невиробничий;

2) за виконуваними функціями:

- персонал управління:

             - керівники;

             - спеціалісти (працівники, які мають необхідну спеціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, економічними, комерційними та іншими спеціальними роботами);

             - службовці (працівники, які виконують суто технічні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з господарського обслуговування);

-         торгово-оперативний персонал;

-         допоміжний персонал;

3) залежно від напряму спеціальної підготовки персонал розподіляється за професіями та спеціальностями.

Професія – вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність (спеціалізація) – це більш вузький різновид трудової діяльності в межах певної професії.

4) залежно від кваліфікаційного рівня персонал поділяється:

-         спеціалісти вищої та середньої кваліфікації;

-         спеціалісти-практики;

-         висококваліфіковані;

-         кваліфіковані;

-         малокваліфіковані;

-         некваліфіковані.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій певної складності.

Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).

5) за статтю та віком:

- чоловіки до 30 років;

- чоловіки від 30 до 60 років;

- жінки до 30 років;

- жінки від 30 до 55 років;

6) за стажем роботи:

- до 1 року;

- від 1 до 3 років;

- від 3 до 10 років;

- понад 10 років;

7) залежно від відношення до власності даного підприємства:

- співвласники;

- наймані працівники;

8) залежно від характеру трудових відношень:

- постійні (основне місце роботи, сумісники);

- тимчасові (за угодою, контрактом).

Основною метою управління трудовими ресурсами є забезпечення мінімізації витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів та максимізація результатів від їх використання.

Завдання управління трудовими ресурсами:

-         формування чисельності та складу працівників підприємства, які відповідають специфіці його діяльності та здатні забезпечувати реалізацію завдань з його розвитку;

-         вибір найбільш ефективних форм залучення трудових ресурсів на підприємство;

-         створення необхідних організаційних та економічних умов для поєднання економічних інтересів працівників з інтересами підприємства та його власників;

-         забезпечення високих та сталих темпів зростання продуктивності та ефективності праці;

-         пошук та застосування ефективних форм мотивації та матеріального стимулювання персоналу.