7.10. Дослідження природно-територіальних комплексів
Тривалий час краєзнавча робота зводилася до вивчення лише окремих компонентів природи і мало уваги приділялося природно-територіальним комплексам (ПТК). Нині вчитель географії повинен неодмінно переходити від розгляду окремих природних елементів До комплексного дослідження природи території, виявляючи взаємозв'язані ПТК. Для цього він може використати результати польових досліджень та екскурсій з учнями.
Вивчення ПТК своєї місцевості слід розпочинати з ознайомлення із спеціальною методичною літературою, друкованими краєзнавчими джерелами та картографічними матеріалами, які характеризують природу рідного краю.
Для поглибленого вивчення ландшафту поблизу школи вибирають типові точки (ділянки) спостережень і досліджень. Типовими точками потрібно охопити всю різноманітність ПТК (урочищ і фацій) території. У кожній такій точці слід провести візуальні спостереження, описати геологічні відслонення, грунтові розрізи, рослинність, відібрати зразки порід, грунтів, рослин, установити зв'язки і межі з сусідніми ПТК.
Вивчають ПТК рангу урочищ. Для виділення ПТК за основу беруть геолого-геоморфологічну будову території (заплава, схил річкової долини, яр, балка, улоговина, вододільна рівнина). За грунтово-рослинними ознаками можуть виділятися і вивчатися ПТК нижчого рангу (фації). На основі даних досліджень легко зробити висновки про основні причини різноманітності ПТК. Кінцевим результатом є складання географічної характеристики ПТК і комплексного географічне профілю. На профілі наочно показують структур взаємозв'язки і взаємодію ландшафтних компонентів ПТК нижчого рангу (урочищ і фацій). За допомогою такого профілю можна показати і господарське використання території. Взагалі вивчення ПТК повинно закінчуватись складанням характеристики напряму господарського використання території, написанням рекомендацій для її раціональної експлуатації на даному етапі і на перспективу.
Географічну характеристику ПТК складають за таким планом: назва; географічне положення; загальні особливості ландшафтоутворюючих факторів і причинних зв'язків між ними; характеристика окремих компонентів природного комплексу і ландшафтоутворюючих принципів; оцінка природних ресурсів; рівень використання природних ресурсів; охорона і перетворення природи; перспективи господарського використання природних ресурсів; прогноз розвитку основних природних процесів; пропозиції щодо поліпшення використання ПТК і підвищення їхньої продуктивності.
Дослідження ПТК завершується повною характеристикою виявлених ландшафтно-типологічних природних комплексів. Результатом польових ландшафтних досліджень має бути великомасштабна ландшафтна карта урочищ та фацій, на основі якої виділяються фізико-географічні райони.