Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.13. Обробка матеріалів, зібраних під час екскурсій і туристських подорожей

Під час екскурсій та подорожей учні збирають і приносять у школу багато матеріалів, які треба упорядкувати, вивчити, обробити, систематизувати й відповідним чином оформити, щоб їх можна було використати на уроках і в позакласній роботі, а також зацікавленими організаціями, установами.

Обробка туристично-екскурсійних матеріалів може бути важливою складовою частиною позакласної гурткової роботи учнів. Якщо під час екскурсій і подорожей групи були поділені на бригади, то кожна бригада обробляє свій матеріал. Однак ряд робіт має загальний характер, що потребує зведення однорідного матеріалу, зібраного кожною бригадою окремо. Так, складаються загальна систематизована колекція гірських порід, мінералів і корисних копалин, колекція грунтів, гербарій рослин, які характеризують територію в цілому. До такого виду робіт належить також складання комплексної географічної характеристики і виготовлення плану або карти всієї території з позначенням маршруту екскурсії чи походу, розташування окремих ділянок і загальної площі, охопленої вивченням. Тому керівник з самого початку має чітко визначити обсяг і характер роботи, яку виконує кожна бригада над зібраним нею матеріалом, а потім доручає кожній бригаді обробку того чи іншого однорідного матеріалу, зібраного по всій території. Наприклад, першій бригаді можна доручити складання загальної систематизованої колекції гірських порід, мінералів та корисних копалин і колекції грунтів, другий — складання гербарію рослин, третій — виготовлення планів, карт і т. д.

Деякі керівники туристично-краєзнавчої роботи ці загальні роботи розподіляють не за бригадними принципом, а залежно від бажання самих учнів. Такий принцип обробки зібраного матеріалу має свої переваги, які полягають насамперед у виявленні учнями Інтересу і уміння до виконуваної роботи. Це великою мірою сприяє активізації учнів. Позитивним моментом принципу добровільної заінтересованості учнів в обробці зібраного матеріалу є продовження ними тієї роботи, яку вони виконували під час екскурсії чи походу, виконуючи обов'язки картографа, геолога, метеоролога, гідролога, ботаніка, зоолога тощо. Так, усі креслярські роботи можна доручити кільком учням на чолі з картографом — саме тим, які цікавляться картографічною роботою та мають кращі уміння і навички в цій справі, незалежно від того, членами яких бригад вони були під час екскурсії чи походу. Другій групі учнів на чолі з геологом можна доручити складання загальної систематизованої колекції гірським порід, мінералів і корисних копалин, бо саме ця група учнів виявляла найбільший інтерес до мінеролого-петрографічного матеріалу і вміє найкраще його визначати та обробляти. А третя група на чолі з ботаніком може найкраще обробити та оформити гербарій.

Основними моментами процесу впорядкування, вивчення, обробки, систематизації й оформлення польових туристсько-екскурсійних матеріалів є такі.

1. Перевірка польових щоденників. Польові щоденники учнів, що містять опис географічних об'єктів, явищ і процесів, поряд із зразками гірських порід і мінералів, потрібно розглядати як свого роду науково-дослідницький матеріал, котрий є основою краєзнавчої характеристики території. Ось чому розпочати обробку туристично-екскурсійних матеріалів найкраще з перевірки польових щоденників, щоб заздалегідь попередити можливість неточностей, а то й значних помилок при складанні підсумкової комплексної характеристики території.

2. Обробка зразків. У школі проводять перевірку і уточнення визначення зразків гірських порід, чого зрозуміло, не можна було зробити в польових умовах. Коли перевірку і визначення зразків завершено, складають загальну систематизовану колекцію, яка повинна передати геолого-петрографічний вигляд дослідженої території в цілому, а також геологічні епохи нашарувань. Колекцію гірських порід можна скласти відповідно до окремих вікових товщ. Для загальні колекції слід відбирати кращі зразки — великі, з більш-менш чітко вираженою прямокутною формою, яскравими зовнішніми ознаками, різними включеннями тощо.

3. Графічна та картографічна обробка зібраних матеріалів. Цей вид обробки польових туристично-екскурсійних матеріалів об'єднує все креслярське та картографічне оформлення матеріалів екскурсій і туристських походів: креслення різних профілів, планів, окремих ділянок, перенесення з планшетів на загальну карту дослідженої території планів окремих ділянок, виготовлення топографічних і географічних карт тощо.

4. Складання загальної географічної характеристики дослідженої території. Після того як всі зібрані польові матеріали оброблені, учні під керівництвом учителя географії складають загальну географічну характеристику території. Для виконання цієї роботи уважно вивчають та аналізують записи польових щоденників, а також використовують зібраний раніше місцевий матеріал і літературу.

Загальну географічну характеристику дослідженої території пишуть побригадно. Для цього за кожною бригадою закріплюють якийсь розділ. Так, перша бригада пише розділ, в якому висвітлюється географічне положення, подається коротка історична довідка і відомості про населення дослідженої території; друга — описує геологічну будову та особливості геологічного розвитку території в минулому, рельєф, корисні копалини; третя — характеризує клімат, поверхневі та підземні води; четверта — описує грунти, рослинний і тваринний світ тощо.

Під час написання учнями загальної географічної характеристики дослідженої території вчитель постійно спостерігає за їх роботою, дає настанови, поради і безпосередньо бере участь у роботі, розкриваючи її специфічні особливості і прийоми виконання. Після закінчення складання і написання такої характеристики вчитель сам її прочитує, виправляє, редагує.

5. Оформлення туристично-екскурсійного матеріалу для виставки. Оброблені й систематизовані туристсько-екскурсійні матеріали рекомендується оформляти у вигляді невеликої виставки, в кабінеті географії чи в якомусь іншому спеціально відведеному для цього місці школи. Основна мета виставки — підбивання підсумків та показ усієї виконаної учнями туристично-краєзнавчої роботи. Виставка демонструє організацію, зміст, методи і результати самостійної навчально-дослідницької і науково-дослідницької краєзнавчої роботи учнів.

Після закінчення оформлення всієї виставки необхідно підбити підсумки туристично-краєзнавчої роботи, провівши тематичний вечір. Продумане і розумно організоване підбивання підсумків роботи служить чудовим засобом її популяризації. Разом з тим звіт про виконану роботу та громадська оцінка діяльності юних дослідників виховують у них відповідальність за доручену справу, мобілізують їх на нові корисні справи.