Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.2. Фіксований сільськогосподарський податок

7.2. Фіксований сільськогосподарський податок

З метою державної підтримки аграрного сектора економіки вводиться фіксований сільськогосподарський податок, який належить до загальнодержавних податків і справляється з одиниці земельної площі та сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі та/або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. У відповідності із Законом України від 17грудня 1998р. № 320 "Про фіксований сільськогосподарський податок" ця форма оподаткування діятиме до 1 січня 2004 р.

Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку передбачає суттєве спрощення механізму нарахування та сплати податків, адже фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів). Серед них: податок на прибуток підприємств; плата (податок) на землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунальний податок; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір до Державного інноваційного фонду; плата за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності; збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

За своєю економічною сутністю фіксований сільськогосподарський податок є різновидом земельного податку. Він не залежить від фінансового стану підприємства, а тому повинен сплачуватись навіть при отриманні збитків від господарської діяльності. Разом з тим його розмір чітко визначений протягом зазначеного законом терміну, що дозволяє власникам сільськогосподарських підприємств та потенційним інвесторам спланувати грошові потоки від вкладення коштів у сільське господарство.

Платниками фіксованого податку можуть бути: сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм; селянські та інші господарства, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції; власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію.

Для того, щоб стати платником фіксованого сільськогосподарського податку, необхідне виконання 2 умов. Перша - платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний рік перевищує 50% від загальної суми валового доходу суб'єкта господарювання. Друга умова - наявність у потенційного платника податку сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень). При цьому сільськогосподарські угіддя повинні перебувати або у власності потенційного платника, або взяті в оренду у не платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Водночас платниками фіксованого сільськогосподарського податку не є власники та землекористувачі земельних ділянок, які передано для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибні ділянки), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

Таким чином, платником фіксованого сільськогосподарського податку може стати сільськогосподарське підприємство будь-якої організаційно-правової форми за умови: наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень); що таке підприємство займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції; що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу такого підприємства.

У валовий доход від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються: вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва; вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах; вартість реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства; вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Об'єктом оподаткування фіксованим податком виступає площа сільськогосподарських угідь. При цьому ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлюються з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь у відсотках від їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5%; для багаторічних насаджень - 0,3%.

Для платників податку, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції у гірських зонах та на поліських територіях, встановлені інші (нижчі) ставки фіксованого податку з 1 га сільськогосподарських угідь у грошовій оцінці, а саме: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,3%; для багаторічних насаджень - 0,1%.

Важлива особливість фіксованого сільськогосподарського податку полягає в тому, що його платники мають право на вибір форми сплати податку в грошовій формі або у вигляді поставки сільськогосподарської продукції. При цьому кількість сільськогосподарської продукції з 1 га, яка може поставлятися в рахунок податку, встановлюється на початок року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом року.

Визначення кількості сільськогосподарської продукції з 1 га сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого податку, здійснюється виходячи з еквівалента - 1т пшениці м'якої третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з 1 га сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого податку, визначається як співвідношення вартості 1 т пшениці третього класу до вартості 1т відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щорічно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими радами до затвердження відповідного бюджету, але не пізніше 1 січня. Зміна встановленого порядку сплати податку протягом року не допускається.

Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеного на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі -10 %; II кварталі -10 %; у III кварталі - 50 %; IV кварталі - 30 %. Отже, щодо строків сплати податків максимальною мірою врахована специфіка сільськогосподарського виробництв - 80% податкових платежів здійснюватимуться у другій половині року.

Якщо у сільськогосподарських товаровиробників сума нарахованих податків і зборів, які ввійшли до складу фіксованого податку, виявиться більшою, ніж фіксований податок у 3 і більше разів, то при затвердженні фіксованого податку застосовуються наступні підвищуючи коефіцієнти: у разі перевищення у 3-4 рази - 1,5; у разі перевищення більш як у 4 рази - 2.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, використовуються виключно для:

фінансування заходів з раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;

ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;

створення земельного інноваційного фонду; відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;

надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;

проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.

За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф у розмірі 100% використаних сум.