Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Гроші виступають основним інструментом функці­онування ринкової економіки. Це обумовлюється тим, що вони опосередковують усі економічні відносини

людей  з  приводу купівлі-продажу  результатів їхньої діяльності.

Свої функції гроші виконують у результаті безперервного руху в

сфері обігу.

Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова

система - це форма організації грошового обігу, яка історично

формується  в  країні  й   закріплюється   її  законами.   Ця  система

включає в себе ряд взаємопов'язаних елементів:

а) масштаб цін національної грошової одиниці, якій забезпечує її купівельну спроможність;

б) певний порядок карбування національних монет;

в) емісія державних грошових знаків і порядок їхнього обігу (забезпечення, випуск, вилучення);

г) організація й регламентація безготівкового обороту;

д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів (казначейство), центральний емісійний банк).

Сучасна грошова система е результатом багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Як вона сформувалася? Історії відомо три типи загальних еквівалентів: товарний, металево-чеканний та емісійний (вексельно-депозитний). Тобто, спочатку грішми були товари (товаро-гроші) - худоба, зерно, хутро, при­краси тощо. Згодом в якості грошей стали виступати благородні метали (золото, срібло). Основним видом грошей цього періоду були монети1481. І, нарешті, виникають кредитні гроші в формі паперових грошей (казначейські білети, банкноти) - банківських рахунків, чеків, кредитних карток, електронних грошей.

Відповідно до цього формувалися й грошові системи. Якщо на першому етапі, коли в якості грошей виступали товари, про грошову систему мови не могло бути, то двом останнім типам загальних еквівалентів (металево-чеканному й емісійному) відпові­дають і два види грошових систем: металева й кредитно-грошова. Див. схему 54.

Схема 54 Становлення сучасної грошової системи

1481 Монета - зливок металу точно визначеної форми й ваги, що використовується як засіб обігу й платежу. Назву, форму, вагу й цінність монети встановлює держава.


Розквіт металевого грошового обігу припадає на епоху "золотого стандарту", тобто, період золотого монометалізму, який найбільшого розвитку набув у 20-ті pp. XIX ст. в Англії й став у 70-ті pp. міжнародним. Золотий монометалізм проіснував у національному грошовому обігу до 30-х, а в міжнародному - до 70-х pp. XX ст., поступившись місцем нерозмінним на золото кредитно-паперовим грошам.

Золоті монети в період золотого стандарту вільно вироблялися різними країнами й вільно обмінювались між ними. На золоті монети також вільно обмінювалися паперові й кредитні гроші, які знаходилися паралельно із золотими грішми в обігу. Це забезпечу­вало стійкість валютних курсів^49!, бо ціна золота й золотий паритет1501 збігалися.

Після першої світової війни (починаючи з 1924 р.) в країнах, які мали значні золоті, запаси (Великобританія, Франція, Японія), вводиться золотозливковий стандарт. В інших країнах, які не мали достатньої кількості золота (Німеччина, Австрія, Данія та ін.),'- золотодевізнийІ51] стандарт. Що це означає?

При золотозливковому стандарті банкноти обмінювалися на золото в зливках. Обмін здійснювався на великі суми. У Франції, наприклад, - на суму не меншу 215 тис. франків, що відповідало зливку золота вагою 12,7 кг. При золотодевізному стандарті банкноти спочатку обмінювалися на валюту інших країн (у яких був золотозливковий стандарт), а потім на золоті зливки. Такий обмін відбувався в основному при погашенні дефіциту платіжного балансу1521.

На початку 30-х pp. золотий стандарт практично перестав існу­вати. В 1944р. Бреттон-Вудська міжнародна конференція, на якій був утворений міжнародний валютний фонд (МВФ), поклала початок нової валютної системи, основаної на золотодоларовому стандарті. Це означало, що головною резервною валютою, через яку здійснювалися кінцеві міжнародні розрахунки, був визнаний долар СІЛА. Долар практично став представником золота в обігу.

f49] Валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових

одиницях інших країн.

1501 Золотий паритет -  вагова кількість чистого золота в національній валюті,

встановлена державою.

1511 Девізи - платіжні засоби (перекази, чеки, акредитиви) в іноземній валюті, які

використовуються в міжнародних розрахунках.

1521   Платіжний  баланс   -   співвідношення   між  сумою   платежів,   здійснених  даною державою за кордоном, і сумою надходжень до неї з-за кордону за певний період (рік).

Це було зумовлено тим, що США ще з 1934р. взяли на себе зо­бов'язання обмінювати долари на золото ціною 35 дол, за одну тройську унцію1531. Отже, золотий паритет (вміст) долара складав 31,1035:35^0,888671 г золота.

Відповідно до цього члени МВФ стали встановлювати курс сво­їх валют спочатку по відношенню до долара, а потім перераховува­ти його на золото. Але така система трималася відносно недовго. Високі темпи інфляції та хронічний дефіцит платіжного балансу США викликали у 60-х pp. недовіру до долара, а на початку 70-х pp. - його девальвацію1541. В грудні 1971 р. офіційна ціна на золото була піднята до 38 дол. за унцію, й золотий вміст долара впав до 0,8185 г (31,1035:38). У лютому 1973 р. ціна на золото піднімаєть­ся до 42,22 дол. за унцію, й долар девальвує вдруге до 0,7367 г.

Зміна золотого вмісту долара вже не мала практичного значен­ня через, те, що з 1971р. США відмовилися обмінювати долари на золото, й золотодоларовий стандарт перестав існувати. Всі операції з золотом почали здійснюватися за цінами вільного ринку. Все це знайшло відображення в рішеннях МВФ, який з 1978р. відмінив офіційний золотий вміст долара і ввів плаваючий курс валют, який існує й тепер.

Відтоді золото й гроші розійшлися. Золото стало ринковим товаром незалежно від тієї чи іншої валюти, і ціни на нього формуються на ринку залежно від попиту й пропозиції. Гроші теж стали самостійним товаром, їхня цінність тепер визначається не золотим вмістом, а купівельною спроможністю, інтернаціональною вартістю, а також попи­том і пропозицією.

Кредитно-г^ошова система суттєво відрізняється від попередньої металево-грошової системи. Якщо товарні гроші або гроші з благородних металів виконували роль загального еквівалента через те, що були втіленням людської праці, тобто мали вартість, то кредитні гроші отримують "вартість" лише тому, що обертаються, тобто, тому, що заміщають в обігу реальні гроші. Отже, кредитно-паперові гроші - це всі види грошей, які не мають внутрішньої товарної вартості. Іноді їх називають фідуціарними грішми, тобто, основаними на довір'ї.

І53І Тр0иська унція - стара міра аптекарської ваги, яка. дорівнювала 31,1035 г чистого золота.

541 Девальвація - зменшення золотого вмісту грошової одиниці; зниження курсу паперових грошей щодо золота або іноземних валют.

Кредитні гроші - узагальнююче поняття. До них входять різні види грошей, які об'єднуються в дві великі групи: готівкові й безготівкові (депозитні) гроші.

Готівкові гроші - це переважно паперові гроші у вигляді банкнот і казначейських білетів. До них відносяться й різного роду грошові сурогати: держав­ні цінні папери, колишні українські купони й розмінна (білонна) монета.

Паперові гроші - це грошові знаки, які випускаються в обіг з метою заміни металевих грошей. Вперше паперові гроші з'явилися в Китаї. Зокрема, про них згадує мандрівник Марко Поло, який відвідав Пекін у 1286 р. У Західній півкулі їх починають викорис­товувати спочатку в Північно-Американських колоніях Велико­британії в кінці 17 ст. За часів Великої Французької революції масовий їх випуск розпочався в Європі, В Росії перші паперові гроші (асигнації) були випущені в обіг при Катерині II у 1769 р. Спочатку паперові гроші виступали у вигляді казначейських білетів, тобто грошових знаків, які випускалися державним казначейством для власних потреб і наділялися примусовою купівельною спроможністю. Починаючи з 17 ст., паперовий обіг поповнюється банківськими білетами - банкнотами.

Банкнота - це вексель банку. Спочатку банкноти випускалися комерційними банками й були розмінними на золото. З середини XIX ст. з Являються нерозмінні банкноти, випуск яких доручаєть­ся державою центральним емісійним1551 банкам. Саме нерозмінна банкнота і є основою сучасної грошової системи. Основою для емісії банкнот є: по-перше, вартість товарної маси, що виробляєть­ся в країні; по-друге, боргові зобов'язання держави перед центра­льним банком у вигляді урядових цінних паперів; по-третє, запаси іноземної конвертованої валюти.

Різновидом паперових грошей (за своєю природою) є білонна або розмінна монета. Це така монета, в якій вартість металу, витраченого на її карбування, менша зазначеного на ній номіналу. Білонна монета в країнах Заходу випускається казначейством (міністерством фінансів) у розмірах, визначених Центральним емісійним банком. Загальний обсяг цих грошей дорівнює приблиз­но 1% загальної суми грошей, що знаходяться в обігу.

1551 Емісія (латин. - випуск) - випуск паперових грошей (банкнот, казначейських білетів), цінних паперів. ,


Безготівкові або депозитні гроші - це най­більш розповсюджений вид кредитних грошей, на які припадає до 90% всієї грошової маси країни. Основою цього підвиду кредитних грошей є депозит - тимчасово вільний грошовий капітал, поміщений на поточний рахунок банку. Отже, номінальне їх функціонування можливе лише в тій еконо­міці, в якій широко розвинута кредитна й банківська справа. Яким чином безготівкові гроші обслуговують ринковий оборот? Є декілька способів. Див. схему 55.

Схема 55

Способи обслуговування ринкового обороту безготівковими грішми

Рух безготівкових грошей здійснюється за допомогою пев­них кредитних засобів обігу й платежу. Це векселі, платіжні доручення (інкасо1561) при акцептній1571 формі розрахунків та банківські перекази, розрахункові чеки різних видів (звичайні, акцептовані, з лімітованих або нелімітованих книжок), акреди­тиви, кредитні картки, електронні гроші. На чековий оборот у розвинутих країнах світу припадає майже 90% депозитного обігу. Див. схему 56.

1561 Інкасо - одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. 1571 Акцепт - згода (підтвердження) на оплату грошових і товарних документів, що оформляється у відповідному написі на них.


Схема 56

 

Кредитні засоби обігу й платежу

Електронні гроші не є новим різновидом грошей. Це ті ж самі безготівкові гроші, але в основі їхнього обігу лежить нова технологія, яка дозволяє переказу­вати гроші й реєструвати інформацію про ці перекази безпалеровим способом за допомогою електронних розрахункових систем. Існує декілька каналів використання електронних грошей: автоматизована розрахункова плата; система автоматизованого касира й система терміналів. Автоматизована розрахункова плата являє собою мережу банків, пов'язаних одним обчислювальним центром. Автоматизований касир дозволяє проводити без участі людини ряд грошових операцій: отримання готівкових грошей, приймання вкладів, перекази з рахун­ку на рахунок. Електронна система розрахунків у торговельних точках включає операції з дебетними й кредитними картками, а також з чеками, вона здійснюється через спеціальні пристрої - термінали. При здійсненні операцій картка встановлюється у відповідний термінал, і сума покупки, отриманих послуг або готівкових грошей автоматично списується. Одночасно в пам'ять картки вносяться відомості про час, місце та характер операцій. Відповідні відомості зберігаються в пам'яті магазинного або банківського комп'ютера. Протягом дня ця інформація в автоматичному телефонному режимі передається до банку, де й здійснюється остаточне перерахування на рахунки.

У буденному житті сутність і роль сучасних грошей   у   багатьох   випадках   трактується   із застарілих   позицій.    Особливо   це   стосується -безготівкових грошей і ролі золота в грошовому обігу. Між іншим, розвиток ринкових  відносин вніс суттєві зміни в їхній зміст.  Що мається на увазі?

1. Гроші насамперед сприймаються як банкноти, тобто кольорові папірці, на яких написана їхня вартість. Насправді ж, як було показано, такі гроші складають лише малу частину того, що під цим поняттям приховано, - 10-15%. Банкноти й розмінна монета (в т.ч. і казначейські білети) - це готівкові гроші в обігу, з допомогою яких обслуговуються дрібні угоди, в основному між роздрібними магази­нами та індивідуальними покупцями. Основна ж маса угод (до 90%) у ринковій економіці здійснюється через банківські рахунки. Лише так розраховуються між србою підприємства й організації, так обслуговуються й індивідуальні покупки, якщо оплата здійснюється за допомогою чекових книжок, кредитних карток або електронних грошей. Структура сучасних грошей показана в схемі 57.

Схема 57 Структура сучасних грошей

Державні

 

Приватні

 

Готівкові

 

Безготівкові (депозитні)

 

Банкноти центра­льного емісійного банку

 

Білонна монета

 

Поточні рахунки в комерційних банках

 

Квазі-гроші (термінові ощадні рахунки)

 

       

10%                                                                          90%
2. І досі панує думка, що паперові гроші мають золотий вміст,
тобто заступають в обігу певну кількість золота. В дійсності в основі
сучасного грошового обігу не лежить ні золото, ні будь-який інший
товар. Грошова маса в розвинутих країнах сьогодні формується на
основі кредиту. Це означає, що банківська сфера, відкриваючи кредит
підприємствам, організаціям, окремим особам, тим самим "викидає" в
господарську систему додаткову кількість загальних купівельних
засобів, створює нову грошову масу.

Процес демонетації золота розпочався ще після першої світової війни. Але офіційного статусу він набув з прийняттям Ямайської валютної угоди в 1975 р.1581, згідно з якою з 1 квітня 1978 р. золотий вміст національних валют (золотий паритет) був скасова­ний. Нині золото як грошовий матеріал ніде в світі в обігу не використовується.

Отже, якщо раніше золотий курс (ціну) національної грошової одиниці визначала держава, виходячи з золотого запасу та інших активів країни, то тепер курс національної валюти визначається купівельною спроможністю, виходячи з оцінки кошика відповід­них споживчих товарів, на які в кожній країні встановлюються свої ціни в національних грошових одиницях. Таким чином, курси національних валют визначаються співвідношенням цін у цих валютах за кошик з однаковим набором товарів.

1581 Багатостороння угода членів Міжнародного валютного фонду про реформу міжнародної валютної системи.

1. Розрахунок валютного курсу, виходячи із золотого паритету. Вміст золота в американському доларі після 1973р. складав 0,737 г, радянському рублі - 0,987 г. Виходячи з цього, валютний курс долара був

2. Розрахунок валютного курсу, виходячи з вартості споживчих кошиків.

Ціна споживчого кошика з набором певних товарів у США складає, припустимо, 100 дол. Ціна цього кошика з аналогічними товарами в Україні дорівнює 135 гривням. Отже, курс долара до гривні буде

Проте валютний курс визначається не лише купівельною спро­можністю грошей, але й попитом на них. Річ у тім, що в сучасних умовах, коли гроші відірвалися від золотого вмісту й функціону­ють переважно як кредитні гроші, тобто на депозитній основі, зростання попиту на них приводить до зростання їхньої цінності, незалежно від зміни їхньої купівельної спроможності й навпаки. Тому, наприклад, при розрахунковому валютному курсі долара до гривні (умовно) 1,35 він фактично продається за 1,8 гривні й більше. Високий попит на долар в Україні породжений недовірою до реформаторської діяльності владних структур і прагненням населення захистити свої заощадження від знецінення. В результа­ті складається парадоксальна ситуація - іноземна валюта (долар СІЛА) витіснила національну валюту. Так, до грошової реформи (вересень 1996 р.) в Україні, за експертними оцінками, знаходило­ся більш як 10 млрд. доларів, що в купонному еквіваленті склада­ло майже 2 квадрильйони купонів, в той час як готівкових купоно-карбованців в обігу було jimne 40 трильйонів.