7.3. Організація обліку виробітку працівників

7.3. Організація обліку виробітку працівників

Іншим першоджерелом бухгалтерського обліку заробітної плати та розрахунків щодо неї є облік виробітку працівників. Зазначений вид обліку має забезпечувати облікову підсистему інформацією про кількість відпрацьованих одиниць роботи (днів, годин, об’єктів тощо) щодо кожного з працівників.

Організація обліку виробітку працівників передбачає:

визначення нормативної бази;

організацію обліку виробітку у структурних підрозділах;

організацію носіїв інформації щодо обліку виробітку.

Основним нормативним документом щодо обліку виробітку працівників є Наказ Міністерства статистики від 09.10.95 № 283. Відповідно до даного нормативного акта функції по здійсненню обліку використання робочого часу та розрахунку покладено на уповноважених на це посадових осіб структурних підрозділів уста­нови. Зазначена посадова особа має бути проінструктована щодо порядку ведення табельного обліку. Перш за все, до її відома доводяться нормативи тривалості робочого часу, які відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю в Україні встановлено в межах робочого тижня, тривалість якого має не перевищувати 40 год.

Відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників — учителів, викладачів, лікарів та ін. Так, педагогічне навантаження працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ становить:

Навантаження викладачів закладів вищої освіти відповідно до Закону України про вищу освіту від 17.01.02 № 2984-ІІІ встановлено відповідно в межах:

— науково-педагогічним працівникам — 900 годин на рік;

— педагогічним працівникам — 720 годин на рік.

Законом України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 № 651-ХІV визначено 18-годинний робочий тиждень для педагогічних працівників середніх освітніх закладів. Регламентується згідно з законодавством робочий день медичних працівників закладів охорони здоров’я. Так, лікар-стоматолог має 32-годинний робочий тиждень, лікар-терапевт — 37-годинний робочий тиждень і т. ін.

У цілому норма тривалості робочого часу на 2003 рік розрахована за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями (субота та неділя). Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України та Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 06.11.2002 № 010—1135 «Про норму тривалості робочого часу на 2003 рік» зазначений норматив становив:

Другим пунктом в інструктажі посадової особи має бути вказівка з ведення табельного обліку. Основним реєстром обліку виробітку та використання робочого часу щодо бюджетних установ є табель використання робочого часу ф. П-14, який являє собою спеціальний іменний список працівників підрозділу установи чи організації, призначений для фіксації інформації про використання робочого часу працівників в розрізі підрозділу, табельного номера посади за днями місяця.

Рис. 7.1. Схема руху облікової інформації
щодо обліку робочого часу

Табель відкривається за 2—3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табелю минулого місяця. Записи в табель робляться на підставі належним чином оформленим документом обліку особового складу. Табель заповнюється в частині іменного списку працюючих в порядку табельних номерів, категорій працюючих чи алфавітному порядку.

Облік з’явлень на роботу і використання робочого часу може здійснюватись двома способами:

методом суцільної реєстрації (щоденна відмітка всіх прибулих, не прибулих, тих, хто запізнився, тощо);

методом за відхиленнями (здійсненням записів за умов наявності відхилень — хвороб, прогулів, запізнень тощо).

За методом суцільної реєстрації в табелі проставляється кількість годин роботи, відсутності, запізнення з паралельним проставленням кодового позначення (Р — робочий час, ПР — прогул, Х — хвороба, В — відпустка, ЗП — запізнення, ВС — вихідні та святкові дні). За методом відхилень записи вносяться лише про відхилення, робочі часи не відмічаються. Якщо протягом місяця не було жодних відхилень, в табелі проставляються лише вихідні і святкові дні. Слід звернути увагу на те, що дані про хворобу вносяться лише на підставі відповідним чином оформленого листка непрацездатності. Наприкінці місяця особа, яка веде табель, визначає загальну кількість днів відпрацьованих, днів неявок і невідпрацьованих днів і проставляє у відповідні графи табелю. Після зазначеної процедури табель підписується табельником та візується керівником структурного підрозділу. В день кінцевого оформлення табелю він передається разом з підтверджувальними чи виправдовувальними документами до бухгалтерії для здійснення відповідних розрахунків. Викладена методика табельного обліку є загальною при обліку виробітку та використання робочого часу при погодинній формі оплати праці.

Щодо оплати праці окремих категорій працівників бюджетних установ (працівників молочних кухонь, зубопротезних відділень, робітників ремонтних груп та ін.) застосовується механізм відрядної форми. В цьому разі основним документом з обліку виробітку виступає наряд на відрядну роботу (ф. П-40, яка оформлюється бухгалтерією відповідно до виду праці (колективна чи одно­осібна), видів робіт (протезування, ремонт приміщень тощо), кількості часу (зміна, кілька днів, місяць), видів об’єктів (одного пацієнта, один ремонтний об’єкт, одну особу, що обслуговується, тощо).