7.3.1. Плата за землю

7.3.1. Плата за землю

Земельний податок за сільськогосподарські угіддя. Згідно із Законом "Про плату за землю" ставки земельного податку за сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку та використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, встановлені у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ -0,1; для багаторічних насаджень-0,03. Таким чином, для визначення розміру земельного податку необхідно знати площу сільськогосподарських угідь, їх грошову оцінку та ставку податку.

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23 березня 1995 р. №213. Відповідно до зазначеної методики розроблено Порядок грошової
оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, Затверджений Наказом Держкомзему,Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування, Українською академією аграрних наук від 27.11.95 №76/230/325/150.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агро-виробничими групами грунтів, які до них прилягають.

В основу визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 р. Підставою для розрахунків за економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються практично на всіх грунтах. На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний доход (з нульовим або від'ємним показником оцінки), грошова оцінка земель визначається величиною абсолютного рентного доходу -1,6ц зерна з гектара.

В умовах інфляції рентний доход обчислюється у натуральних одиницях (у центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними або світовими реалізаційними цінами.

Величина грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється в 33 роки.

Грошова оцінка здійснюється окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.

Грошова оцінка земельних ділянок під виробничими будівлями і спорудами сільськогосподарських підприємств, що розташовані за межами населених пунктів, визначається за аналогічними агровиробничими групами грунтів, які до них прилягають.

Згідно із Законом України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Станом на 1 січня 1999 р. встановлені такі коефіцієнти індексації грошової оцінки земель: до грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення - 2,07; до грошової оцінки земель населених пунктів - 1,8.

Оподаткування земельних ділянок у межах населених пунктів. Ставки земельного податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких визначено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, податок за які справляється у розмірі трьох відсотків зазначеної суми земельного податку.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до встановлених ставок земельного податку, застосовуються підвищуючі коефіцієнти.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у розмірах, наведених у табл. 3.

Таблиця 3.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, грошова оцінка яких не встановлена в межах населених пунктів

Сільські, селищні та міські ради можуть затверджувати диференційовані ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) в залежності від їх функціонального використання та місцезнаходження, виходячи із середніх ставок податку, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів.

Плата за землю за межами населених пунктів. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення здійснюється за їх функціональним використанням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені. В її основу покладається капіталізований рентний доход або нормативний середньорічний економічний ефект, що створюється внаслідок використання відповідних земельних ділянок. Інформаційною базою для грошової оцінки є відомості державних кадастрів (земельного, лісового, водного); землевпорядної, лісовпорядної, містобудівної та проектно-технічної документації, інвентаризації земель, дані державної статистичної звітності. Результати грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджуються місцевими державними адміністр аціями.

Одним із різновидів грошової оцінки земель є її експертна грошова оцінка, яка застосовується на основі наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.11.98 р. № 118 "Про затвердження Методичних рекомендацій з експертної грошової оцінки земельних ділянок" і використовується при встановленні вірогідної ціни купівлі (продажу) окремих земельних ділянок незалежно від типу їх використання та категорії грунтів. При проведенні експертної грошової оцінки можуть використовуватися наступні методичні підходи: зіставлення цін продажу (оренди) аналогічних об'єктів; капіталізації чистого доходу; врахування витрат на зведення будівель та споруд на земельній ділянці. Вибір методичних підходів, які застосовуються при проведенні оцінки, зумовлюється завданням оцінювання, наявністю та якістю вихідних даних, що є в розпорядженні для аналізу.

Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, за винятком земельних ділянок, наданих для ведення сільськогосподарського виробництва, що використовуються за призначенням, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті    виробничими,    культурно-побутовими,    жилими    будинками    та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком земельних ділянок, наданих для ведення сільськогосподарського виробництва, що використовуються за призначенням, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства і зайняті виробничими, культурно-побутовими будинками, господарствами будівлями і спорудами, сплачується у розмірі 3% від суми земельного податку, обчисленого за відповідною ставкою населеного пункту.

Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, на яких проводяться рубки головного користування і рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Податок за земельні ділянки, що входять до складу лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Земельні ділянки, надані на землях лісового фонду для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей, оподатковуються як землі сільськогосподарського призначення.

Пільги по платі за землю. Від земельного податку звільняються:

заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи; заповідні урочища та парки -пам'ятки садово-паркового мистецтва;

вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України), спеціалізовані санаторії України для
реабілітації хворих згідно зі списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, підприємства, об'єднання та організації товариств сліпих і глухих України, громадські організації інвалідів України та їх об'єднання;

вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення,    фізичної   культури   та   спорту,    спортивні    споруди,    що використовуються ними за цільовим призначенням;

зареєстровані   релігійні   та   благодійні   організації,   що   не   займаються підприємницькою діяльністю.

Не справляється плата:

за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій, визначених ст, 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного   забруднення   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи"   (зонвідчуження, безумовного відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю),

за хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

за   землі,   що   перебувають   у   тимчасовій   консервації   або   у   стадії сільськогосподарського освоєння;

за землі державних  сортовипробувальних  станцій і  сортодільниць,  які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування;

за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у період плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

за землі кладовищ.

Пільги при сплаті земельного податку мають певні категорії громадян: інваліди першої і другої групи, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, та громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонери, а також інші особи, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ці пільги надаються на земельні ділянки в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України.