7.3.1. Розпорядження майном боржника

7.3.1. Розпорядження майном боржника

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, винесеній на підготовчому засіданні, зазначається про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна в порядку, встановленому Законом.

Під розпорядженням майном боржника розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Одним з головних завдань процедури розпорядження майном боржника є створення сприятливих умов для застосування інших судових процедур.

У процесі застосування процедури розпорядження майном бор­жника:

1) господарським судом призначається розпорядник майна боржника. За клопотанням розпорядника майна господарський суд може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов’язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала;

2) уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

3) розглядаються заяви кредиторів про грошові вимоги до бор­жника, які надійшли до господарського суду у зв’язку з порушенням справи про банкрутство. Створюється реєстр кредиторів. Формуються представницькі органи кредиторів (збори кредиторів і комітет кредиторів);

4) здійснюється аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльність боржника, його становище на товарних ринках;

5) суттєво обмежуються права органів управління боржника.