7.4. Вимірювання структури капіталу
7.4. Вимірювання структури капіталу
Фінансові аналітики, визначаючи показники структури капіталу, до них відносять:
1) коефіцієнти співвідношення позичкового й акціонерного капіталу, тобто частки власників звичайних акцій;
2) коефіцієнт покриття процентних платежів за боргом прибутком.
Зазначені коефіцієнти у фінансовій літературі належать до показників фінансової стійкості корпорації. Отже, прийняття рішень про структуру капіталу є основою для зміцнення платоспроможності корпорації у довгостроковому періоді.
Розглянемо коефіцієнти, які характеризують структуру капіталу в ТНК «Кока-Кола».
Структура капіталу корпорації відбита в балансі корпорації (табл. 7.6).
Таблиця 7.6
БОРГОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ й АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ
за КОНСОЛІДОВАНим БАЛАНСом
ТНК «КОКА-КОЛА», 2000 р., млн дол.
Поточні зобов’язання | 3679 |
|
Позички і зобов’язання до оплати | 3743 | Ö |
Поточне погашення частини довгострокового боргу | 156 | Ö |
Нараховані податки | 851 |
|
Усього, поточні зобов’язання | 8429 |
|
Довгостроковий борг | 1219 | Ö |
Інші зобов’язання | 961 |
|
Відстрочка податкових платежів | 442 |
|
Усього зобов’язань | 11 051 |
|
Акціонерний капітал | 25 048 |
|
Мінус казначейські акції (вилучені з обігу акції корпорації) | 13 682 |
|
Усього, власний капітал | 11 366 | ÖÖ |
Усього, боргові зобов’язання й власний капітал | 22 417 |
|
Коефіцієнти співвідношення
борг/позичковий капітал
Борг, або борговий (позичковий) капітал, у широкому значенні цього слова включає всі зобов’язання корпорації — як довгострокові, так і короткострокові, як з виплатою процентів за боргом, так і безпроцентні.
За балансом корпорації «Кока-Кола» наприкінці 2001 р. налічувалося 11 051 млн дол. неоплачених зобов’язань. З усієї заборгованості корпорації виділимо довгострокову і короткострокову заборгованість, за якою нараховуються проценти. За балансом «Кока-Кола» (позначено символом Ö) це короткострокові позички і зобов’язання, поточні погашення довгострокового боргу і довгостроковий борг: 3743 + 156 + 1219 = 5118 млн дол. Фінансові аналітики корпорації «Кока-Кола» користуються показником «чистий борг», який розраховується відрахуванням з процентного боргу таких статей поточних активів: кошти та їх еквівалент, ринкові цінні папери, суми коштів, що визначені як необхідні для проведення поточних операцій. Крім того, до них можуть бути віднесені деякі тимчасові інвестиції, пов’язані зі специфічною діяльністю.
Визначаючи співвідношення позичкового і власного капіталу, фінансові аналітики обчислюють різні коефіцієнти виходячи з поставлених управлінських завдань.
Перший коефіцієнт характеризується використанням усього сукупного боргу корпорації, тому він визначається відношенням усього боргу до сукупних активів (або борг + акціонерний капітал). У нашому прикладі: . Це означає, що 49,3 % у фінансуванні корпорації припадає на позичковий капітал, у якому враховані всі борги. Коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. активів. Показник 49,3 % — у межах норми.
Другий коефіцієнт характеризується використанням тільки тих боргів, за якими корпорація виплачує проценти, тому він визначається відношенням процентних боргів до власного капіталу, тобто: . Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. власного капіталу корпорації. Результат доволі високий.
Третій коефіцієнт відображає частку власного капіталу в усьому капіталі корпорації, який визначається додаванням власного капіталу і процентних боргів:
.
Коефіцієнт, що називається також коефіцієнтом власного капіталу, показує його частку в усьому капіталі, який перебуває в розпорядженні корпорації.
Четвертий коефіцієнт використовується під час визначення частки процентного боргу в капіталі корпорації. Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на капітал корпорації, за яким корпорація сплачує проценти. У літературі його називають коефіцієнтом боргу. Для корпорації «Кока-Кола» він становить:
.
Зіставимо перший коефіцієнт боргового навантаження на 1 дол. активів, який дорівнює 49,3 %, з коефіцієнтом боргового навантаження на 1 дол. капіталу корпорації — 31,0 %. Другий показник, який використовують фінансові менеджери корпорації, нижчий, оскільки для його обчислення враховують не всі борги.
П’ятий коефіцієнт використовується для визначення відношення чистий борг/чистий капітал. Вище ми відзначали, що фінансові аналітики корпорації «Кока-Кола» обчислюють показник чистого боргу і зазначений коефіцієнт. У фінансовій звітності за 2001 р. чистий борг дорівнює:
5118 – 1934 = 3184 млн дол.,
де 1934 млн дол. — поточні активи за статтями «Кошти та їхні еквіваленти» і «Ринкові цінні папери». Показник «чистий капітал» дорівнює сумі чистого боргу плюс сума власного капіталу (3184 +
+ 11 366 = 14 550), тоді коефіцієнт дорівнює:
.
У фінансовій звітності корпорації «Кока-Кола» й аналітичних матеріалах, які до них додаються, міститься історична інформація щодо двох останніх коефіцієнтів. Вона показує, що виходячи з управлінських завдань за значних обсягів боргу корпорація поглиблено вивчає боргове навантаження на капітал.
Графік, складений на підставі фінансової звітності корпорації, ілюструє коливання в борговому навантаженні на капітал (рис. 7.4).
Рис. 7.4. Коефіцієнти боргового навантаження
на капітал корпорації «Кока-Кола»
За період з 1990 до 2001 р. аналізовані коефіцієнти змінювалися. Найвищі показники спостерігалися в 1992 р., коли коефіцієнт борг/капітал становив 45,2 %, а чистий борг/чистий капітал — 33,1 %. Найнижчі показники спостерігалися в 1997 р. — 34,8 % і 22,0 % відповідно. Збільшення боргового навантаження в 1992 р. пояснюється значним приростом боргу, у тому числі довгострокового, і скороченням власного капіталу. З 1991 до 1992 р. приріст боргу становив 919 тис. дол., або 28,7 %. Що стосується власного капіталу, то відбулося його скорочення на 355 тис. дол., або на 9,2 %.
Коефіцієнт покриття процентних
платежів прибутком
Значення коефіцієнта полягає в тому, що він розкриває можливості виплати у призначені терміни процентів кредиторам корпорації. Несплата процентних платежів є порушенням кредитної угоди. Тому обчислюється показник, що визначає можливості корпорації виконувати її кредитні зобов’язання. Коефіцієнт визначається діленням прибутку до виплати процентів і податків на витрати, пов’язані з виплатою процентів. Нормативним є показник, коли прибуток у 3—6 і більше разів перевищує суми процентних виплат.
Коефіцієнт визначають три чинники:
операційний прибуток;
загальна сума позичкового капіталу;
процентні ставки фінансового ринку.
Перші два залежать переважно від управлінських рішень, третій стосується фінансового навколишнього середовища і не залежить від фінансового менеджменту.
Дані, необхідні для розрахунку коефіцієнта, містяться у звіті про прибутки і збитки (звіті про прибуток).
Коефіцієнт покриття процентів прибутком у 2000 р. становив:
.
Отже, сума отриманого прибутку може покрити процентні платежі у 18,5 раза.
Таблиця 7.7
Консолідований звіт про прибуток корпорації
«Кока-Кола» за 2001 р., млн дол.
Дохід від продажу товарів і послуг | 20 092 |
Витрати виробництва за проданими товарами і послугами | 6044 |
Валовий прибуток | 14 048 |
Адміністративні й операційні витрати | 8696 |
Операційний прибуток | 5352 √ |
Проценти отримані | 325 |
Проценти сплачені | 289 √ |
Збиток (прибуток) від реалізації капіталу | 152 |
Інші прибутки | 130 |
Прибуток до відрахування податку з прибутку корпорації | 5670 |
Податок із прибутку корпорації | 1691 |
Кумулятивний результат зміни в обліковій політиці | (10) |
Чистий прибуток | 3969 |
Міжнародні порівняння коефіцієнта
«позичковий капітал/сукупний капітал корпорації»
Зіставимо коефіцієнт загального боргового навантаження на капітал корпорації, обчислений за першим методом по країнах з розвиненою ринковою економікою, а також по галузях господарства в цих країнах. Найвищі показники спостерігаються в країнах ЄС (до 68—70 %) і в Японії (до 65—68 %); у США і Великобританії вони значно нижчі — 50—57 %.
По галузях господарства також є значні відмінності. Найвищий коефіцієнт у США, Великобританії і Японії спостерігається в галузях, які надають інженерно-конструкторські послуги (до 57—58 %). У країнах ЄС найвищий показник у роздрібній торгівлі — до 70 %. Якщо взяти текстильну промисловість, то найвищий показник
у країнах ЄС — понад 60 %, нижчий у США, Великобританії і Японії — від 42 до 44 %.
Ірландський економіст К. Уолш, котрий аналізував тенденції у формуванні структури капіталу, відзначає, що в їх основі лежать не стільки фінансово-економічні чинники, скільки поведінкові, які обумовлюються культурними й історичними традиціями кожного народу[1].