Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.6. Сегментація та гнучкість ринку праці

Ринок праці обмежується певним економічним простором, який має чіткі територіальні, галузеві, демографічні, соціальні, національні та інші параметри.

Сегментація ринку праці – це поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили.

Сегменти ринку праці – окремі, цільові частини ринку праці.

Ознаки сегментації:

Ø територіальне положення – регіон, місто, район тощо;

Ø демографічні характеристики – статево-віковий, сімейний склад населення;

Ø соціально-економічні характеристики – рівень освіти, професійно-кваліфікаційний склад працівників, стаж роботи тощо;

Ø економічні критерії – розподіл покупців за формами власності, за фінансовим станом, за рівнем матеріальної забезпеченості;

Ø психологічні показники – особисті якості працівників, їх належність до певних верств і прошарків суспільства тощо;

Ø поведінкові  характеристики – мотивація зайнятості та інше.

Сегментація, мета регулювання ринку праці (на основі аналізу і оцінки) визначають види рівнів праці.

Класифікація видів ринків праці:

1)    за територіальною ознакою: місцевий, регіональний, національний, транснаціональний,  світовий;

2)    за ознакою належності до суспільного виробництва: внутрішній (внутрішньофірмовий), зовнішній (галузевий, регіональний);

3)    за кількісним співвідношенням покупців та продавців: монополія, монопсонія, олігополія, поліполія;

4)    за індивідуальним рівнем зайнятості працівника: первинний (праця за основним місцем роботи), вторинний (трудова діяльність за сумісництвом);

5)    за професійною ознакою: робочих кадрів (працівники фізичної праці), спеціалістів і керівників (працівники розумової праці).

Залежно від характеру стосунків між найманим працівником і роботодавцем, від способу регулювання їх взаємовідносин ринок праці може бути жорстким або гнучким.

Жорсткому ринку праці притаманні характерні особливості: визначальне (переважне) державне регулювання; суттєвий вплив профспілок; повна зайнятість; регламентація звільнення працівників;забезпечення стабільних доходів; гарантія робочих місць. Жорсткість ринку праці забезпечується за умов стабілізації економічного зростання, посилення соціальних гарантій, зниження впливу інфляційних процесів та ін..

Ринкова трансформація суспільства, структурна перебудова національної економіки супроводжується кризовими явищами у виробництві, зростанням безробіття. Наслідок – поширення гнучкості.

Гнучкість ринку праці – форма пристосування ринку праці до структурної перебудови економіки, що передбачає:

Ø оперативне реагування на зміну кон’юнктури ринку праці (зміна обсягу, структури, якості та ціни робочої сили);

Ø територіальну і професійну мобільність працівників;

Ø гнучкість виробництва (диверсифікація, удосконалення управління кадрами);

Ø різноманітність форм наймання, звільнення, професійно-кваліфікаційної підготовки, зайнятості;

Ø диференціація заробітної плати, методів соціальної допомоги;

Ø регулювання режимів роботи.